Калошкіна І.О.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Ключові слова: страховий ринок, стратегічні орієнтири, реформ

Актуальність теми. Перспективність подальшого розвитку страхового ринку України обумовлена не тільки подоланням нестабільної ситуації, яка в даний час спостерігається в економіці країни, але й вирішенням проблем, які накопичувались упродовж всього історичного розвитку вітчизняного страхового ринку.

Аналіз останніх публікацій. Вагомий внесок до вивчення розвитку страхового ринку України внесли такі вчені: Г.Г. Козоріг [1], М.В. Мних [2], О. В. Фурман [3] та інші.

Мета статті. Метою роботи є визначення перспектив та розробка рекомендацій щодо розвитку страхового ринку України.

Виклад основного матеріалу. Страховий ринок слід визначати як систему соціально-економічних відносин між його суб’єктами (страховики, страхувальники, страхові посередники) щодо здійснення операцій з купівлі-продажу страхових продуктів шляхом укладання страхових договорів в процесі задоволення суспільних потреб в страховому захисті, який реалізується через страховий інтерес. Запропоновано наступну класифікацію функцій страхового ринку: ризикова, заощаджувальна, накопичувальна, компенсаційна, превентивна, інвестиційна, стабілізуюча, бюджетозаміщувальна, контролююча, консалтингова, розподільча, організаційна та соціальна. Виділення консалтингової і соціальної функцій свідчать про необхідність розвитку на вітчизняному страховому ринку системи страхового посередництва та особистого страхування.

Досвід у США, Японії, країн ЄС (ФРН, Великобританії, Франції, Швеції) та Росії може бути використаним для вдосконалення системи державного страхового нагляду в Україні. Державна політика стосовно розвитку вітчизняного страхового ринку має бути комплексною і реалізовуватися на основі системи стратегічних цілей, орієнтованих на зміцнення його фінансової безпеки, розробку заходів щодо пожвавлення інвестиційної діяльності страхових компаній, удосконалення податкового регулювання, а також законодавчого, нормативно-правового та організаційно- методологічного забезпечення.

Страховий ринок України для досягнення стратегічних орієнтирів довгострокового розвитку потребує низки структурних реформ. Це пояснюється такими основними чинниками: високий рівень концентрації ринку (78,6% та 84,6% загального обсягу страхових премій акумулюють відповідно 50 страхових компаній із загального страхування та 10 зі страхування життя); невисокий рівень капіталізації страхового ринку (середній розмір сплаченого статутного капіталу у 2011 р. дорівнював 33,6 млн. грн.); низький рівень конкурентоспроможності страхового ринку України (показник питомої ваги страхової премії у світовому страховому ринку складає 0,1%).

Галузева структура страхового ринку України на відміну від країн Центральної і Східної Європи, де основними видами страхування є медичне страхування, страхування життя та автострахування, характеризується домінантною позицією добровільного майнового страхування, частка якого у 2011 р. становила 63,4%. Рівень розвитку страхування життя в Україні не відповідає тенденціям світового страхового ринку: частка премій з добровільного страхування життя залишається на вкрай низькому рівні – таким чином, інвестиційна та заощаджувальна функції страхового ринку, які проявляються саме в сегменті страхування життя, не реалізовані належним чином.

З метою розвитку нових видів страхування та стимулювання інвестиційної діяльності страховиків на страховому ринку України пропонуються наступні заходи: розробити та реалізувати програму впровадження та розвитку інвестиційного страхування; створити правові засади для впровадження обов’язкового медичного страхування, яке має здійснюватись виключно страховими компаніями, базуватися на конкурентних засадах та праві вибору страхувальниками сімейного лікаря, медичного закладу та страховика; розробити модель державної підтримки розвитку аграрного страхування, яка має передбачати прийняття спеціального закону та узгоджені дії страховиків і держави щодо покриття ризиків, які існують в аграрній сфері та не можуть бути покриті в інший спосіб на звичайних ринкових засадах; надати компаніям зі страхування життя права укладати довгострокові договори медичного страхування (на 10 – 15 років) та продавати поліси страхування за додатковими ризиками (нещасний випадок, критичне захворювання тощо) окремо від ризиків «дожиття» та «смерть»; з урахуванням наслідків фінансової кризи переглянути вимоги та перелік цінних паперів та інших фінансових інструментів, у які можуть інвестуватися резерви страхових компаній.

Основними стратегічними орієнтирами розвитку страхового ринку України мають бути: зміцнення фінансової безпеки вітчизняного страхового ринку; розвиток довгострокового страхування життя; стимулювання інвестиційної діяльності страховиків; розвиток системи страхового посередництва; удосконалення податкового, антимонопольного, адміністративного і цивільного законодавства, що регулює сферу страхування; розробка транспарентної комунікаційної стратегії розвитку страхового ринку; подальша інтеграція до світового ринку страхування.

Висновки. У сучасній економіці страхування є важливим і необхідним інструментом, що забезпечує економічну стабільність і безпеку, розвиток підприємництва, ефективний захист від численних природних, техногенних та інших ризиків, реалізацію державної соціальної політики.

Список використаних джерел

1. Козоріг Г. Г. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні [Текст] / Г.Г. Козоріг // Регіональна економіка. – 2008. – №2. – С. 54-59.

2. Мних М. В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика [Текст] : навчальний посібник / М.В. Мних. – К.: Знання України, 2006. – 284с.

3. Фурман В. Світові тенденції розвитку ринку страхових послуг [Текст] / В. Фурман // Економіст. – 2012. – № 8. – С. 50-53.