Осипчук Т. П., Кубай О. Г

Вінницький національний аграрний університет

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб’єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи і накопичення, розподіляють, формують відповідні фонди грошових коштів.

Успішна діяльність будь-якого підприємства не можлива без ефективного управління фінансовими ресурсами. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

«Фінансові ресурси» - одна з найбільш уживаних економічних категорій у понятійному апараті практичного менеджменту та економічної науки. Тому кожен дослідник питань фінансової теорії та фінансового менеджменту приділяє їм особливу увагу[2].

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. При створені підприємств вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. До джерел фінансових ресурсів належать: прибуток і амортизаційні відрахування; кредиторська заборгованість та ресурси, отримані від продажу цінних паперів; кредит; інші надходження фінансових ресурсів [1].

Фінансові ресурси можуть обґрунтовано розглядатись як прирівняні до власних (так звані «стійкі пасиви» в термінології радянських часів) і включитися до складу джерел самофінансування. Їх використання здійснюється, як правило, на безоплатній основі, чим такі фінансові залучення принципово відрізняються від залучень позичкового капіталу в рамках банківських кредитів чи облігаційних позик.

Рис.1. Класифікаційні ознаки джерел приросту фінансових ресурсів підприємств.

У економічній літературі ресурсний потенціал підприємства характеризується «як складна система ресурсів виробництва, що перебуває у взаємозв’язку і взаємозалежності. Взаємозв’язок між окремими видами ресурсів у системі управління ресурсним потенціалом можна представити у вигляді схеми[3].

Рис.2. Взаємозв’язок та взаємозалежність елементів ресурсного потенціалу підприємства.

Для розв’язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена , довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні соціально-економічних проблем у країні. Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення дохідності підприємств.

Отже функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе за умови зростання ефективності використання фінансових ресурсів. Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення в країні в цілому[4].

Отже, наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове становище підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв’язку найважливішою задачею підприємств являється пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

Література:

1. Косаріна В.П., Тимошенко О.В. Економічна природа й сутність фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування// Фінанси України.-2010.-№5-с.118-125.

2. Рендович П.М. Теоретико-ретроспективні підходи до поняття «фінансові ресурси» // Формування ринкових відносин в Україні. -2011.- №9.-с.38-42.

3. Стецюк П.А. Економічна суть фінансових ресурсів// Фінанси України.-2007.- №1.-с.129-143.

4. Василик О.Д., Павлюк К.М. Державні фінанси України: Підручник.- К.: Центр навчальної літератури,2004. – 608с.