ІНВЕСТУВАННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО
КОМПЛЕКСУ І ЙОГО ВПЛИВ НА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Науковий керівник:
К.е.н., професор кафедри ЕАіФ Соляник Л.Г.
Маханьок Ю.Ю.
Промисловий потенціал гірничо-металургійного комплексу
України в останні роки і до теперішнього часу є фундаментним елементом
економіки держави. Металургія, гірничометалургійний комплекс (ГМК) є основним вкладником
бюджету, забезпечуючи понад 40% надходжень валюти в країну. Майже 30% становить
його частина у валовому внутрішньому продукті. На металургійну промисловість
спираються і для неї працюють енергетика, машинобудування, будівництво,
фінансова сфера [1].
Стан економіки України знаходиться не на самому кращому
рівні розвитку, вона має низький рівень самозабезпечення енергетичними
ресурсами і є енергодифіцитною державою. Металургійний комплекс є найбільшим
споживачем енергетичних ресурсів. Питомага вага їх з використання енергії становить
75%, коксохімічні – 18%. Витрати на
енергію є важливим фактором у роботі з металами та виготовлення продукту з нього.
Так наприклад, Японія несе 21,5 % енергетичних витрат, ЕС – 24,8%, Росія –
29,8 %, Україна більш всього – 30,8 % [2].
В той же час ціни на метал постійно змінюються, в залежності від діючих
факторів. Так частка експорту та імпорту збільшились на 14% та 1% відповідно,
при одночасному зростанні світових ринкових цін на чорний металопрокат (рис.1).
Нарощування поставок в регіон заважає не стільки віддаленість його від
України, скільки насичуваність місцевого ринку та висока конкуренція.

Рис.1 «Ціна на чорний металопрокат»
Важливим чинником руху України в світовій економіці є
досягнення високої конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на інноваційній
основі, особливо базових галузях економіки: машинобудуванні, агропромисловому
комплексі, металургії та інших.
Інвестування даного комплексу постійно змінює свої
показники. З кожним роком складається своя статистика, яка має спад або
зростання, але на жаль не досягла ще великих змін у прирості вкладу інвестицій [3].
Інвестиції дають стимулювання прогресивних технологічних
зрушень і створення умов для переходу металургійних підприємств на інноваційний
шлях розвитку. Джерелом
інвестування перш за все може бути свій потенційний національний інвестор.
Сьогодні він проявляє ініціативу і є приклади інвестування металургійної
галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клімату в
Україні.
Уряд України докладає значних зусиль, щоб законодавче
забезпечити стабільні умови діяльності як українських, так і іноземних
інвесторів. Прийняття
закону України "Про режим іноземного інвестування" забезпечило вільне
входження іноземного інвестора в економіку України, іноземна інвестиція при
перетині кордону України звільняється від сплати мита, іноземному інвестору
надаються визначені міжнародним правом державні гарантії захисту інвестиції
від будь-яких примусових вилучень, втручання посадових осіб державних
органів, гарантується вільне використання прибутків, доходів та інших коштів,
отриманиху зв'язку зі здійсненням інвестиції. Напрямки інвестування практично
не мають обмежень [4].
Основу інвестиційної діяльності будь-якого підприємства в
сучасних умовах складає реальне інвестування, яке характеризує вкладення
капіталу в відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи
(інноваційні інвестиції), в приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і
інші об’єкти інвестування, що пов’язані
зі здійсненням операційної діяльності підприємства.
Фінансова стабільність і
прибутковість підприємств металургійного комплексу можуть бути забезпечені
тільки за рахунок інноваційної моделі розвитку, оскільки без оновлення основних
фондів і використання енергозберігаючих технологій (технології безперервного
розливу сталі, зменшення використання природного газу і коксу) галузь втратить
свої позиції на світовому ринку. Програма
розвитку металургійного комплексу вже практично виконується. За останні 3 роки
за рахунок усіх джерел фінансування витрачено на будівництво нових та
реконструкцію існуючих об'єктів виробничого призначення близько 2,5 млрд. грн.
Для майбутнього
України дуже важливим є подальше інвестування, як металургійної, так і будь
якої іншої промисловості. Це дає подальший розвиток нашої економіки та більш
поширені можливості країни в будь-яких сферах. Можливо, з роками Україна стане
більш привабливою для інвестування іноземними інвесторами, які б могли
забезпечити кращий рівень роботи металургійного комплексу. Завдяки цьому
економіка країни матиме нагоду зрости і здобути новий рівень розвитку [5].
Список
використаних джерел:
1. А.О. Голубченко, В.Є. Мазур Морфологія і генезис
гірничо-металургійного комплексу України // Дзеркало тижня. - №11. – 2007. –
26.03. – Режим доступу: http://www.ukrrudprom.ua/digest/dmarfol260307.html
2. Іванова В.В. Тенденції
розвитку гірничо-металургійного комплексу України // Міжнародний економічний
форум. – Режим доступу: http://www.be5.biz/ekonomika1/r2009/2503.htm
3. Г.О.Карпенко Експорт
металу: Україна знайшла своє місце в Азії // Ринок металів. – 2010. – 02.06. –
Режим доступу: http://www.ugmk.info/art/jeksport-metalla-ukraina-nashla-mesto-v-azii/2.html
4. А.В.Степаненко
Особливості розміщення і розвитку металургійного
комплексу України // Промисловість і виробництво. – 2008. – 14.02. – Режим
доступу: http://ua.textreferat.com/referat-9400-7.html
5. Шабаліна С.С. Інвестиційно-інноваційний
чинник фінансової стабільності та конкурентоспроможності підприємств
металургійного комплексу України // Національний Гірничий Університет. – Режим
доступу: http://www.rusnauka.com/31_PRNT_2008/Economics/36561.doc.htm