К.е.н., доц. Гавловська Н.І., студент Бойчук О.В.

Хмельницький національний університет

Аналіз інвестиційного клімату та визначення основних напрямів інвестиційної політики

Формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні є одним з першочерговим завдань, що стоїть перед урядом. Його досягнення залежить від впровадження та реалізації ефективної інвестиційної політики, що сприятиме зменшенню ризику капіталовкладень та можливості їх ефективного використання, а в підсумку піднесенню економіки, підвищенню ефективності виробництва, забезпеченню соціально-економічної стабільності та вирішенню екологічних проблем.

Дослідженням проблем пов’язаних з інвестиційною політикою та формуванням сприятливого інвестиційного клімату займалися такі вчені, як: І.А. Бланк, Л.М. Борщ, Є.Г. Величко, А.Ф. Гойко, Б.В. Гунський, Г.О. Мазур, А.А. Пересада, В.П. Савчук, О.О. Удалих, В.Г. Федоренко та інші.

Формування сприятливого інвестиційного клімату та проведення ефективної інвестиційної політики базується на аналізі існуючого стану та виділення ключових проблем, що стримують інвестиційний розвиток України. Починаючи з вересня 2008 року Європейською Бізнес Асоціацією було започатковано проект з оцінки інвестиційної привабливості країни. На сайті ЄБА вже оприлюднені 17 хвиль Індексу інвестиційної привабливості України, який формується за даними незалежного опитування перших осіб компаній-членів Асоціації.

Динаміку Індексу інвестиційної привабливості протягом І кварталу 2010 - ІІІ кварталу 2012 років (рис. 1). Протягом аналізованого періоду Індекс інвестиційної привабливості значно знизився з 3,25 до 2,14 із 5,0 можливих балів. Індекс складається 7 показників, а саме: 1) спрощення митних процедур; 2) відшкодування ПДВ; 3) технічні бар’єри в торгівлі; 4) корупція; 5) реформування судової системи; 6) земельна реформа; 7) валютне регулювання.

Рис. 1 Динаміка Індексу інвестиційної привабливості 2010 – 2012 років

(За даними ЄБА)

У ІІІ кварталі 2012 року стосовно 7 ключових проблем, які розрізняє ЄБА, ситуація залишається відносно незмінною в порівнянні з попереднім кварталом. Стабільне падіння оцінок спостерігається у сфері валютного регулювання – середнє значення цього показника знижується вже на протязі двох хвиль опитування. У попередній хвилі значний стрибок оцінок в позитивному напрямку спостерігався у сфері митних процедур (на 0,7 пунктів), в цій хвилі цей показник є стабільним і найвищим у порівнянні з іншими сферами [1].

З часів незалежності України і до теперішнього часу інвестиційна привабливість залишається не дуже ефективною, це пояснюється як впливом світової економічної кризи на економіку країни, так нестабільністю економічної та політичної ситуації в середині країни. Тому підвищення ефективності інвестиційної політики на сучасному розвитку Української економіки є не примхою а терміновою необхідністю.

Формування мети та завдань інвестиційної політики повинне ґрунтуватися на концептуальних основах розвитку держави та суспільства і відповідати основним напрямам соціально-економічного розвитку країни.

До основних завдань інвестиційної політики належать: вибір і підтримка розвитку окремих галузей господарства; реалізація програми щодо конверсії військово-промислового комплексу; забезпечення конкурентоспроможності сучасної продукції; підтримка розвитку малого і середнього бізнесу; забезпечення збалансованості в розвитку всіх галузей економіки України; реструктуризація вугільної промисловості; реалізація програми житлового будівництва в Україні [2].

Слід відмітити, що ряд позитивних кроків щодо покращення інвестиційної політики в Україні державою вже здійснено, а саме [3]:

1. На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства.

2. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами.

3. У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції.

4. Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

5. Підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій з більше ніж 70 країнами світу.

6. Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.

7. З метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення її інтеграції в європейську і світову економічні системи, забезпечення права приватної власності і права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. Очолив зазначену Раду Президент України.

8. З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України № 2623 «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».

9. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій» щодо визначення строку подання інвестором документів для державної реєстрації іноземних інвестицій, перереєстрації у випадку зміни власника іноземної інвестиції, ануляції реєстрації іноземної інвестиції у випадку вилучення (репатріації) іноземних інвестицій протягом 30 календарних днів після фактичного внесення, вилучення (репатріації) таких інвестицій або зміни власника іноземних інвестицій (Закон прийнято Верховною Радою України від 24.05.2012 № 4835-VI та підписано Президентом України).

У проекті Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2013 рік (позиція «Інвестиційна політика») чітко визначено ключові інструменти посилення впливу держави на інвестиційні процеси та їх регіональну складову [4]: удосконалення системи функціонування інститутів спільного інвестування, створення корпоративних та пайових інвестиційних фондів; застосування на практиці механізмів державно-приватного партнерства та забезпечення прозорості їх функціонування; застосування різних форм державної підтримки інвестиційних проектів, в тому числі - на засадах спільного фінансування, часткового здешевлення вартості фінансового ресурсу тощо, за результатами конкурсного відбору; удосконалення формату функціонування територій пріоритетного розвитку із запровадженням на них спеціального режиму інвестування для залучення інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності і вирішення соціально-економічних проблем територій, економіка яких зазнала суттєвих втрат внаслідок структурних змін, а також регіонів, населення яких найбільш постраждало від техногенних та екологічних катастроф.

Всі ці напрямки направлені на збільшення інвестицій. Однак, слід пам’ятати, що вони можуть виявитися не ефективними у разі погіршення або не зміни існуючого політичного та економічного стану, а також покращання макроекономічної ситуації в Україні. Тому інвестиційна політика повинна враховувати реалії економічної ситуації в країні, бути спрямованою на її стабілізацію і ґрунтуватися на наступних принципах: підвищення інвестиційного рейтингу держави; удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, для формування привабливого інвестиційного клімату України; концентрація на стратегічних напрямках інвестиційних програм; активізація науково-технічної та інноваційної діяльності в інтересах розвитку національної економіки; організації взаємодії з підприємствами з метою мобілізації власних ресурсів в інвестиційну діяльність; постійного моніторингу інвестицій.

Не зважаючи на значні прогалини та недоліки в теперішній інвестиційній політиці України існують і позитивні тенденції. Тому, слід і надалі здійснювати реформування економіки, вдосконалювати законодавство, залучати кваліфікованих фахівців та враховувати думку суб’єктів господарювання з метою проведення грамотного керівництва та прийняття ефективних рішень. Лише спільні зусилля та гармонізація інтересів сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні та залученню іноземних інвестицій.

Література:

1. Індекс інвестиційної привабливості (17-та хвиля) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://indices.eba.com.ua/ua/ii/invest.html

2. Курило С.В. інвестиційна політика, її сутність і роль у сучасних умовах [Електронний ресурс] / С.В. Курило. – Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/ep/2009_2/files/Econ_02_2009_Kurilo.pdf.

3. Інвестиційний клімат в [Електронний ресурс]. – режим доступу: Україніhttp://me.kmu.gov.ua/file/link/193968/file/invest_klimat%2004_12_2012.doc

4. Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=219-2011-%F0