Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент
Охрименко І.Ю., к.е.н. Сардак О.В.
Донецький національний університет економіки та торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Особливості управління стресом у підприємстві
Сучасний темп
життя неймовірно посилює тиск
стресу: напружена робота, конкуренція, фінансові кризи, сильні психоемоційні перевантаження.
Тому організму необхідно захищатися і адаптуватися в протистоянні потужному тиску. Профілактика емоційного виснаження особливо важлива для представників комунікативних професій, зокрема для менеджерів.
Актуальність цієї проблеми в останні роки для вітчизняних підприємств особливо
зростає, що пов'язано з процесами
суспільно-економічних змін в Україні.
За даними українських соціологічних досліджень кожен третій працівник хоча
б раз на тиждень по закінченню трудового
дня відчуває сильний
стрес, а 13% - майже щодня.
Людей пригнічують складні і не завжди доброзичливі
відносини з колегами, тиск
з боку начальства, невизначеність і невпевненість, пов'язані з кар'єрним зростанням.
Тому в сучасних умовах виникла об’єктивна необхідність у дослідженні чинників
стресу та розробці рекомендацій щодо управління ним.
Згідно
з класичним визначенням, стрес -
це неспецифічна реакція організму на будь-який вплив зовнішнього середовища. Виділяють такі етапи виникнення стресу:
1 –
поява першої реакції (подиву, тривоги);
2 –
виникнення суперечок та виснаження;
3 –
втрата запасів енергії, втома.
Стрес
може бути викликаний впливом
подій, пов'язаними з роботою
і діяльністю організації, або подіями особистого життя індивідуума. У зв'язку з цим виділяють організаційні та особистісні чинники стресу.
Як показали дослідження практики управління стресом у ПАТ «Вінтер» серед
організаційних факторів, що викликають стрес у працівників підприємства можна
виділити: трудові перевантаження (30%), жорсткі часові рамки виконання завдань
(18%), конфлікт ролей (13%), одноманітна робота (16%) та конфлікти з колегами
(4%). До особистісних чинників відносяться приватні події,
не пов'язані з організацією (19%). Так, незадовільний фінансовий стан спонукає
людей брати додаткову роботу, внаслідок чого скорочується час відпочинку і посилюється навантаження. Серйозним чинником стресу працівників
також є сімейні кризи. Дуже
напружений робочий графік, який робить скрутним або
неможливим одночасне задоволення виробничих і особистісних потреб, також
негативно впливає на виконання працівниками своїх обов'язків.
Синдроми професійного стресу працівників
залежать також від займаних посадових позицій.
Найбільш схильним до стресів є адміністративний персонал (внаслідок трудових
перевантажень та конфлікту ролей). Для персоналу, що зайнятий безпосередньо у
виробництві, характерні стреси, спричинені одноманітністю роботи та жорстким
робочим графіком. На роботі підприємства
це негативно позначається з
огляду на те, що потенціал співробітників не розкривається повністю і
не використовується для більш ефективної роботи. Наслідками цього є падіння
продуктивності праці та її
ефективності, плинність персоналу,
виникнення незадоволеності від роботи,
напруга взаємин з колегами та керівництвом, емоційне перенапруження.
Негативний вплив
стресу можна подолати за допомогою використання інструментів самоменеджменту. Зокрема,
доцільно:
• оцінити власний
стан і результати діяльності;
• конкретизувати
систему своєї роботи;
• застосовувати
тайм-менеджмент;
• не погоджуватися
із суперечливими вимогами;
• вміло
організовувати свій відпочинок.
Для управління стресом керівництву ПАТ «Вінтер» доцільно
використовувати такі методи, як: коучинг, антистресові
корпоративні тренінги, управління відносинами тощо.
Коучинг
є найбільш
оптимальним інструментом управління
стресом для топ-менеджменту підприємства. Роль
коуча-консультанта полягє в тому, щоб допомогти керівництву
побачити переваги та недоліки необхідних управлінських рішень,
активізувати
життєві стратегії для досягнення успіху у стресовій ситуації.
У межах окремих відділів необхідно проводити корпоративні тренінги. Для
цього треба проаналізувати ситуацію та визначити результати, що передбачається
досягнути в ході тренінга. Це допоможе працівникам налагодити взаємовідносини
між собою та уникнути конфліктів з керівництвом.
У стресовій ситуації керівнику необхідно управляти відносинами та
навантаженням. При управлінні відносинами керівнику підприємства рекомендується
розвивати культуру спілкування, що буде концентруватися не на особистісних
розбіжностях, а на загальній меті. В процесі управління навантаженнями треба
переглянуту робочий графік працівників, надати їм можливість відновлювати сили
після напруженої роботи.
В процесі управління стресом в колективі менеджерам підприємства доцільно
дотримуватися таких вимог:
-
вивчати особливості характеру, діапазон завдань,
ставлення до роботи підлеглих;
-
обирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей і
потреб працівників;
-
встановлювати чіткі зони повноважень;
-
удосконалювати комунікації;
-
забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу
персоналу;
-
допомагати підлеглим розвивати їх здібності.
Таким чином, дієве управління стресом буде сприяти зростанню
задоволеності персоналу, його мотивації, що забезпечить підвищення ефективності
діяльності підприємства.
Література:
1.Вилков А. С. Управление стрессом. Электронный ресурс – Режим доступа: http://delovoymir.biz/ru/columns/3277/
2.Карташова
Л.В., Никонова Т.В., Соломанидина Т.О., Организационное поведение: Учебник. –
2е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007 – 384 с.
3.Семенов А.К., Маслова Е.Л., Психология и этика
менеджмента и бизнеса: Учебное пособие. – 5-е изд., испр. и доп. – М.:
Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2008 – 276 с.
4.Карнеги, Д. Как
перестать беспокоиться и начать жить / Пер. с англ. / Под ред. В. П. Зинченко,
Ю. М. Жуковой. - Минск: СКЛ, 2005. – 965с.