Бєкрєньова А.О.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Лукашова І.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ

Вступ. Витрати є одним із найважливіших показників господарської діяльності торгівельного підприємства. Від грамотного управління витратами залежить конкурентоспроможність і прибутковість будь-якого підприємства. Тому підприємствам сфери обігу необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці система інформаційного забезпечення управління, яка б інтегрувала в собі новітні методи обліку, аналізу, нормування, планування і контролю та забезпечувала б прийняття ефективних управлінських рішень. Такою системою, яка надає адекватну потребам менеджменту інформацію про їх витрати, є управлінський облік.

Аналіз останніх досліджень. Окремі питання управління витратами торгівельних підприємств розглядаються в працях вітчизняних та зарубіжних авторів М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, С.В. Голова, О.П. Півнюка, Ю.А. Вериги, В.І. Блонської, Л.В. Нападовської, Є.В.Мниха, Н.М. Ткаченко, І.О. Бланка, Н.М. Ушакової, А.Н.Соломатіна, В.Б. Івашкевича, Я.В. Соколова, А.А. Мазазаракі, Дж. Б. Куінна, Г.Мінцберга.

Варто зауважити, що наукові дослідження здебільшого присвячені теоретичним питанням управлінського обліку витрат. Проблеми, пов’язані з методикою функціонування та особливостями впровадження системи управлінського обліку на підприємствах торгівлі, практично не висвітлені.

Метою статті є оцінка сучасної класифікації витрат торгівельних підприємств для потреб управління, а також аналіз методів калькулювання собівартості, які використовуються у світовій практиці та рекомендації щодо їх застосування для обліку витрат в підприємствах торгівлі.

В економічній літературі існують також різні підходи класифікації витрат. для підприємств торгівлі класифікація наведена тільки у методичних рекомендаціях для торговельній діяльності [6], але вона не може задовольняти різноманітні потреби управління, які залежать від індивідуальних умов господарської діяльності підприємств роздрібної торгівлі. За думкою Вериги Ю.А. з метою внутрішнього управління номенклатура статей витрат повинна встановлюватися кожним підприємством самостійно та ставити за мету організацію внутрішнього інформаційного забезпечення, створювати умови для підвищення ефективності господарювання торговельного підприємства [5].

З нашої точки зору, найбільш обґрунтованою та приближеною до потреб практичної діяльності торговельних підприємств є класифікація наведена А.А. Мазаракі та його співавторами (за 15-ма ознаками): за економічним характером; за метою обліку і планування; за підгалузями (ланками) торгівлі; за торговельно-технологічними операціями; за окремими видами діяльності;  за об’єктами калькулювання; за характером віднесення витрат на об’єкти калькуляції;   залежно від виду ресурсів, споживання яких призводить до витрат;  за ступенем однорідності;  залежно від часу одержань результатів від витрат; залежно від порядку віднесення витрат на витрати обігу конкретного підрозділу;  за ступенем доцільності й економічної віддачі;  для обґрунтованого контролювання;  залежно від методу оцінки витрат;  залежно від ступеня реагування на зміну обсягів товарообігу [4, с.376-380 ]. Дана класифікація дозволяє, на нашу думку, підвищити ефективність управлінського обліку витрат підприємств торгівлі.

Щодо процес калькулювання витрат. Існує своєрідний стереотип, що підприємства торгівлі не потребують методів калькулювання, мабуть тому ця проблема в науково-практичній літературі мало висвітлена. На нашу думку, для підприємств сфери обігу, як і для підприємств промислового комплексу, питання калькулювання витрат є надзвичайно важливим. Об’єктивно визначена собівартість товарів, собівартість замовлення, собівартість бізнес-процесу, виходячи з сучасних умов ринкової економіки та потреб підприємств ї торгівлі, дозволить простежити економічні причини виникнення цільового результату від здійснення торговельної діяльності підприємства та зробити суттєві передумови для прийняття адекватних управлінських рішень. Доцільно формувати собівартість товарів на підприємствах торгівлі за допомогою методів, представлених системою управлінського обліку: попроцесний, позамовний, стандарт-кост, директ-кост.

Передусім це попроцесний та позамовний методи. Оскільки позамовний метод ґрунтується на обчисленні витрат до кожного замовлення зокрема, то науковці рекомендують його застосувати на підприємствах, які здійснюють продаж товарів великими партіями. Це дасть можливість проаналізувати вигідність і прибутковість того чи іншого конкретного замовлення, що надалі допоможе ефективніше працювати в галузі збуту, а також він наочно показує збільшення вартості товару в процесі проходження ним усіх стадій від постачальника до покупця.

Облік за повною собівартістю або ж абсорбшн-костинг, в управлінському обліку, на думку О.П. Півнюка, доцільно проводити не стільки за фактичною собівартістю, скільки за плановою. Внесення в систему управлінського обліку цього методу дасть змогу оперативно виявляти та реагувати на відхилення, які виникли внаслідок проведеної фінансово-господарської діяльності. Облік за фактичною собівартістю заслуговує на особливу увагу, адже він найбільше наближений до вимог чинного податкового законодавства, а тому без повної фактичної собівартості бухгалтеру-аналітику не обійтися.

Облік за скороченою собівартістю або ж директ-костинг, на нашу думку, найпрактичніший та найпростіший метод калькуляції для підприємств сфери обігу. Недарма ж цей облік був запропонований ще у 1934р. саме для торгівлі. Система директ-костингу дуже важлива для підприємств сфери обігу, адже вона дає можливість проводити ефективну політику цін. Традиційні методи ціноутворення в нашій країні донедавна ґрунтувалися на повній фактичній собівартості, що не могло забезпечити ефективне функціонування підприємства на ринку. В сучасних умовах у ціноутворенні потрібно враховувати насамперед фактори, які відносяться до попиту, а не до пропозиції. Позитивним у застосуванні для калькулювання системи директ-костинг є те, що вона дозволяє проводити демпінгову політику, розрахунок і вибір різноманітних комбінацій ціни на товар і обсягів його реалізації.

Дуже важливою є калькуляція за видами діяльності або ж АВС. Цей метод є перспективний, тому що в ньому наголошується на так званих драйверах (споживачах) витрат за кожним видом діяльності підприємства (замовлення, транспортування), усі види діяльності є абсолютно прозорими для правників управлінської бухгалтерії, є можливість дуже легко та швидко визначити, які зміни відбудуться в потребах в ресурсах, якщо вони вирішать якимось чином змінити діяльність або просто певні процеси в ній.

Таргет-костинг – це метод визначення собівартості продукту або послуги, яка ґрунтується на ціні, яку покупці бажають сплачувати. Ця система калькулювання дозволяє формувати собівартість товарів і водночас управляти витратами ще на етапі планування. Разом з тим таргет-костинг дозволяє зосередити увагу менеджерів насамперед на зовнішніх (ринкових), а вже потім на внутрішніх факторах [4].

Висновок. З огляду на реалії сучасної ринкової економіки та потреби підприємств торгівлі, з метою об’єктивного визначення собівартості товарів висвітлено методику калькулювання собівартості товарів для підприємств торгівлі. Запропонована методика функціонує за умови одночасного поєднання таких систем калькулювання, як таргет-костинг (дозволяє формувати собівартість товарів і одночасно управляти витратами ще на етапі планування), АВС-калькулювання (дозволяє проводити функціональну декомпозицію основної діяльності підприємства та ставити у відповідність до кожної робочої операції її вартість) та директ-костинг (дозволяє формувати собівартість товарів лише на основі змінних витрат, які безпосередньо пов’язані із проведенням основної діяльності).

ЛІТЕРАТУРА

1. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства : [підручник[ / А.А. Мазаракі, Н.М.Ушакова; за ред. Н.М. Ушакова. - К.: Хрещатик , 1999. – 800 с.

2. Верига Ю.А. Сутність та класифікація витрат підприємств торгівлі: теорія і практика/ Ю.А. Верига // [Електрон. ресурс] – режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2010_29_2/statti/25.htm

3. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності: Затв. 22.05.2002 р. № 145 // ВІСТІ. Діловий випуск. – 2/8/2002. – С. 11 – 20.

4. Півнюк О.П. Система генерування облікової інформації в управлінні поточними витратами в торгівельних підприємствах// [Електрон. ресурс] – режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlca/Ekon/2009_31/35.

5. Кудінов Е.О. Проблеми обліку витрат торгівельних підприємств / Е.О. Кудінов // Торгівля і ринок України - Вип. 31 в 2-х т., вип.. 31, т.2 – 2011, с. 257-264