Бєкрєньова А.О., студент

Сухарева Л.О., к.е.н., проф. Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

МОДЕЛЮВАННЯ МЕТОДИКИ АУДИТУ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ : СУТІСНИЙ АНАЛІЗ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Дослідження Іінформації про формування фінансових результатів – один із найважливіших напрямків аудиту. Метою при цьому є перевірка правильності відображення в звітності фінансових результатів діяльності підприємства.

Неодмінно, для прийняття ефективних управлінських рішень необхідна достовірна інформація про результати діяльності. Це стосується об’єктивної інформації складових фінансових результатів: витрат та доходів, прибутку, собівартості, які є основними елементами обліку та аудиту фінансових результатів діяльності підприємства. Фінансова звітність, підтверджена аудитором повинна задовольняти потреби багатьох суб’єктів економічних відносин.

Але діяльність з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(С)БО або інших правил є дуже трудомісткою, оскільки аудитори, що працюють з інформацією, повинні повністю точно відтворити необхідні характеристики реального стану досліджуваних об’єктів.

Науковці, як правило, наголошують на необхідності застосування моделей при вивченні об’єктів, як «єдиного на сьогодні систематизованого способу уявити всі варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень» [5, с. 224].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Моделювання, як один із методів пізнання методології аудиту, залишається недослідженою областю знання, що зумовило вибір теми та її актуальність.

Значний внесок в окремі аспекти моделювання бухгалтерських явищ і процесів були зроблені такими дослідниками: Соколов В.Я – логіко-математичне моделювання у сфері бухгалтерського обліку; Ковальов В.В, Шеремет А.Д. – балансознавство і балансове моделювання, Ткач В.І,- моделювання як метод бухгалтерського обліку [8].

Дослідження проблеми моделювання методик звертає нас до «першопроходців» у цій галузі – кафедри контролю і аналізу господарської діяльності Донецького національного інституту економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського під науковим керівництвом професора Сухаревої Л.О., а саме в роботах, де просліджується картина відносно моделювання методик аудиту, де викладені теоретичні підходи до розробки методик аудиту і визначена змістовна сторона елементів моделей методик [7, с. 122-145], [8, с. 111- 151].

Такі науковці, як Бутинець Ф.Ф. [2], Чернелевський Л.М, Беренда Н.І. [10], Аренс Э.А., Лоббек Дж.К.[1] у своїх працях розглядають методику проведення аудиту загалом, як систему взаємопов’язаних елементів, але не виділяють такий прийом дослідження, як моделювання.

У межах дослідження методичного забезпечення аудиту інформації щодо формування фінансових результатів за мету визначено конструювання моделей методик аудиту, зміст яких напряму залежить від структури і змісту об’єктів аудиту інформації щодо формування фінансових результатів.

Тобто метою дослідження є практична реалізація формалізації опису елементів методик аудиту інформації щодо формування фінансових результатів за допомогою моделювання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне завдання: на основі формалізації методики аудиту інформації щодо формування фінансових результатів побудувати організаційну модель цієї методики.

Дослідження фінансових результатів – один із найважливіших напрямків аудиту, тому значне місце тут повинно зайняти моделювання, як «єдиний на сьогодні спосіб побачити всі варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень» [5, с. 224].

В дослідженнях [4, c. 244] моделі методик контролю визначалися «інформаційними». За твердженнями Сухаревої Л.О., Дмитренко І.М., Борисенко М.В. це відображало загальний підхід до формалізації з тої причини, що будь-яка модель за своєю природою інформаційна, але є всі підстави відносити цей тип моделей до економіко-організаційних, а не інформаційних. У даному випадку в цьому класі моделей об’єднані дві форми. У відповідності з теорії організації моделі, які мислено уявляються думкою виконавця і так звані, описові моделі у формі організаційно-методичних інструментів [9].

Основними принципами моделювання є наочність, об’єктивність і визначеність. Добра модель конкретизується на тій проблемі, яку вона вивчає, і повністю відокремлюється від усього, що не має істотного значення.

В основу побудови (моделювання) методик аудиту покладені такі принципи, як цілеспрямованість, системність, комплексність, уніфікація, стандартизація та мінімізація проектних рішень. А самі моделі методик повинні відбивати найбільш істотні аспекти діяльності об’єкта, що перевіряється, і повинні дотримуватися вимог гнучкості, оглядовості та можливості реалізації. Тому виходячи з цих принципів, моделі методик повинні мати суворе змістовне значення об’єктів аудиту, застосовувати тільки раціональні прийоми та способи, достатньо повне інформаційне забезпечення, необхідне для виконання контрольних процедур.

Процес моделювання складається з ряду етапів [8, с. 116-117]:

1. Уточнення цілі і змісту контрольних процедур;

2. Вибір джерел інформації, що характеризують об’єкт аудиту;

3. Вибір засобів досягнення поставлених цілей;

4. Уточнення техніки застосування способів і прийомів аудиту процедур.

В основу правильної та раціональної методики аудиту, виборів прийомів і способів, покладено чітке розуміння аудитором поставлених перед ним завдань. Тобто висловити свою незалежну думку стосовно того чи складений фінансовий звіт у всіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності [3, с.293-297], [11]. Для досягнення мети аудиту фінансових результатів аудитору необхідно звірити, чи відповідають показники Звіту про фінансові результати нормативним документам, які регламентують порядок його підготовки; перевірити достовірність показника прибутковості акцій; зіставити показники за доходами і фінансовими результатами з відповідними показниками минулого року і з плановими завданнями; підтвердити або спростувати інформацію про доходи і фінансові результати, що відображені у Звіті про фінансові результати, аудиторським висновком . Взявши в основу побудови організаційної моделі аудиту інформації про формування фінансових результатів зміст етапів моделювання методик, перед початком дослідження Звіту про фінансові результати аудитор повинен визначитися з джерелами інформації (законодавство про діяльність підприємств, нормативні акти з оподаткування, нормативні акти з обліку і звітності,бізнес-план і його обґрунтування, регістри аналітичного і синтетичного обліку, фінансова звітність), методичними прийомами (документальні, розрахунково-аналітичні), які він буде використовувати в процесі аудиту, а також описати техніку застосування цих прийомів та способів. [3, c.298-310],[10, с.149-151].

Із змісту етапів розробки моделей методик виходять основні об’єкти моделювання, до яких відносять: об’єкти і параметри аудиту, нормативно-правова і фактографічна інформація, способи та методичні прийоми аудиторських доказів, способи узагальнення та реалізації результатів аудиту.

Для побудови організаційної моделі аудиту аудитору необхідно визначити основні об’єкти моделювання відносно інформації про формування фінансових результатів.

У відповідності з встановленими критеріями оцінки фінансового звітності, завдання аудиту фінансових результатів полягає в з’ясуванні (основні об’єкти і параметри):

Ø За критерієм оцінки – чи дійсно всі отримані підприємством доходи відображені на всіх рахунках бухгалтерського обліку та в фінансовій звітності;

Ø За критерієм правильності відображення – правильності і точності відображення фінансових результатів у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою та величини податку на прибуток;

Ø За критерієм належності – чи всі прибутки або збитки відображені належать даному підприємству (чи не присутня фіктивна реалізація або доходи філій, що на самостійному балансі тощо) ;

Ø За критерієм оцінки – правильності оцінки в бухгалтерському обліку доходів ( в сумі їх справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню) і витрат (згідно з П(с)БО 16) для визначення фінансових результатів;

Ø За критерієм законності – дотриманні законодавчо-нормативних актів щодо визначення і відображення операцій, що призвели до виникнення фінансових результатів;

Ø За критерієм обережності – чи не завишило підприємство доходи (помилково або навмисно) і не занизило доходи;

Ø За критерієм постійності – додержання підприємством постійності обраної політики щодо визначення фінансових результатів;

Ø За критерієм відповідності – додержання підприємством меж звітного періоду[10, с.149-155].

Основними законодовачно-норамтиними документами при аудиті інформації щодо формування фінансових результатів та фактографічними джерелами інформації є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [13], Податковий кодекс України [14], П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 17 «Податок на прибуток»[12], Облікова політика підприємства, певинні документи (товарно-транспортні накладні, квитанції, прибуткові касові ордери тощо), реєстри документів щодо реалізації готової продукції, товарів робіт та послуг, виробничих запасів, матеріалів, робіт і послуг за готівку, банківські документи про рух коштів, журнали 5, 5А, 6, 7, Головна книга, відомості аналітичного обліку, Баланс тощо.

Після визначення об’єктів аудиту інформації щодо формування фінансових результатів звичайної діяльності підприємств, а також джерел інформації, які аудитор використовує для обґрунтування думки про достовірність фінансової звітності, тобто аудиторські докази, він проводить цілий комплекс процедур , що направлені на оцінку ризиків суттєвих викривлень як на рівні самого Звіту про фінансові результати, так і на рівні тверджень за класами операцій, залишків на рахунках та на рівні розкриття інформації. Згідно з МСА 500 «Аудиторські докази» [13] , виділяють наступні процедури отримання аудиторських доказів:

ü Процедури за суттю: перевірка, спостереження, запит, підтвердження, перерахунок, повторне виконання, аналітичні процедури,

ü Процедури на відповідність вимог законодавчих і нормативних актів.

Технологія аудиту інформації про формування фінансових результатів звичайної діяльності (Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма 2)) передбачає виконання наступних процедур:

- Підрахунок наданого звіту на арифметичну точність.

- Моделювання пробного звіту про фінансові результати на підставі робочих документів аудитора по іншим елементам аудиту.

- Інспектування розрахунку прибутковості акцій.

- Звіряння відповідності даних звіту про фінансові результати в частині даних за відповідний перехід минулого року.

- Співставлення пробного звіту про фінансові результати із звітом після внесення коригуючи змін

- Оцінювання характеру помилок, їх впливу на якість інформації звіту; адекватності внесених змін (у випадку зміни показників внаслідок виправлення помилок минулих періодів).

- Узгодження певних показників звіту про фінансові результати з даними Балансу.

В узагальненому виді через висвітлення об’єктів аудиту та формування інформаційного забезпечення і формується методика побудови організаційної моделі аудиту інформації щодо фінансових результатів звичайної діяльності. Засобами реалізації моделей методик аудиту є схеми послідовності і порядку здійснення контрольних процедур, на підставі яких можна розробити інструктивні вказівки щодо застосування тих або інших способів та прийомв контролю. Програма аудиту та вибір аудиторських процедур залежить від професійної думки аудитора і варіюються залежно від одного суб’єкта до іншого.
Організаційна модель аудиту інформації щодо формування фінансових результатів звичайної діяльності показана на рис. 1.

На сучасному етапі розвитку економіки та складності нормативно-правової бази зростає ризик прийняття помилкових рішень на підставі фінансової звітності різними її користувачами. Підтвердження достовірності фінансової звітності аудитором має надзвичайне значення для прийняття будь-якими користувачами обґрунтованих ефективних управлінських рішень, які повинні прийматися на підставі достовірно наданої обліково-аналітичної інформації. Висвітлений процес моделювання методики аудиту інформації про формування фінансових результатів звичайної діяльності надасть можливість звести до мінімуму властивий аудиторський ризик та ризик невиявлення, що надалі дозволить уникати появи істотних помилок та реальніше оцінювати фінансово-майновий стан підприємства. Весь процес, що крокує перед видачею аудитором висновку про достовірність фінансової звітності є дуже трудомісткім, у зв’язку з чим і поширюється достатньо новий прийом – моделювання.

Одним із найважливіших завдань розробки методик способом моделювання є прагнення до зниження трудомісткості аудиту, оскільки фахівці, які працюють з інформацією, повинні з певною точністю відновити необхідні характеристики реальної обстановки. Аудитори постійно порівнюють відомості, отримані з нормативно-правової, фактографічної інформації, поставлену мету зі своїм досвідом і реальними обставинами. Моделювання – це прагнення полегшити процес зіставлення, тому що обрані способи, прийоми та техніка здійснення контрольних процедур можуть с тати об’єктом стандартизації.

Таким чином, опираючись на загальну логіку моделювання методики аудиту, формалізації методики аудиту інформації щодо формування фінансових результатів, розроблено організаційну модель методики аудиту.
Перспективою подальших досліджень є розробка (моделювання) методик аудиту фінансової звітності залежно від виду аудиту та обставин що спричиняють проведення аудиту.