Экономические науки/7.Учет и аудит
Ткаченко
А.Є., студентка
Науковий
керівник: к.е.н., доц. Дробязко С.І.
Український
державний хіміко-технологічний університет, м. Дніпропетровськ
ОБЛІК
ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, ПОРІВНЯННЯ ТА ВІДМІННОСТІ МІЖ МСБО ТА П(С)БО
У зв’язку з процесами глобалізації, які активно розвиваються в
сучасному світі, вся діяльність держав приводиться до уніфікації й інтеграції.
Одним з таких яскравих прикладів є Європейский Союз. Проблема взаємодіїї держав
один з одним спочатку полягала в різності валют, а потім і в створенні єдиної
фінансової звітності для всіх держав об’єднання.
Так, ще з
1973 року було створено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(КМСБО), який запропонував перші Міжнародні Стандарти бухгалтерського обліку.
Щодо України,
то на сьогодні наша держава ще не визначилась до якого союзу долучитися
Європейського чи Митного, проте впровадження міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку допоможе створити більш відкриті відносини с нашими
підприємствами та іноземними інвесторами, впровадити нові стандарти якості та
відкритості вітчизняного підприємця. За рахунок цього можливо очікувати на
новий етап в розвитку економіки України.
Постановка проблеми. Враховуючи відмінності економіки
розвинутих країн та України було створено національні положення та стандарти
бухгалтерського обліку проте, сьогодні, в рамкам інтеграції та уніфікації,
Україна поступово повинна наближатися до міжнародних стандартів та враховувати
ці зміни при розробці фінансової звітності підприємства. Один з нових
міжнародних стандартів є «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та
«Фінансові інструменти: подання», який має свої особливості та відмінності з
нашим національним стандартом.
При цьому
міжнародні стандарти не враховують особливості економіки країни та її розвиток,
законодавчий аспект, його державну структуру контролю та інші особливості.
Аналіз останніх публікацій. Проблеми відмінностей Міжнародних стандартів та П(С)БО розглядали
наступні автори: Ф. Бутинець, В. Качалін, С. Голов, В. Костюченко, І. Бланк, В.
Швець, Я. Соколов, Л. Нишенко, В.І. Попович та інші.
Метою статті
є виявлення відмінностей між Міжнародними та Національними стандартами
бухгалтерського обліку.
Виклад основного матеріалу. Український фінансовий
ринок ще дуже молодий, а тому деякі фінансові інструменти лише починають розвиватись
або ще не застосовуються в Україні. Ці умови повинні спонукати до впровадження
фінансових змін в законодавстві країни враховуючи міжнародні стандарти та фінансові
інструменти.
Розглянемо
стандарт «Фінансові інструменти» за МСБО та П(С)БО.
Фінансовий
інструмент за міжнародними стандартами – це будь-який контракт, який приводить
до виникнення фінансового активу у одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов’язання або інструмента капіталу у іншого суб’єкта господарювання. З визначення виходить, що до
фінансових інструментів належать: фінансові активи, зобов’язання, інструменти
власного капіталу та похідні фінансові інструменти.
Міжнародні
стандарти мають два стандарти, які відповідають за «Фінансові інструменти» - це
МСБО 32 та МСБО 39, порівняємо ці стандарти з національними (табл. 1).
Висновки. Як зазначалось вище фінансових
ринок в Україні ще недостатньо розвинений, а тому П(С)БО 13 «Фінансові
інструменти» недостатньо розкритті в національному варіанті і мають багато
невизначеностей. Останнім часом українське законодавство поступово наближається
до норм Міжнародних стандартів фінансової звітності, однак відкладання
остаточного переходу призводить до невідповідностей у нормативно-законодавчій
базі, ускладненню практичного їх застосування, затримання розвитку фондового
ринку, залучення іноземних інвестицій та інтеграції українських підприємств у
світовий економічний простір, чим затримує розвиток економіки країни.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика МСБО
та П(С)БО щодо фінансових інструментів
|
МСБО |
НП(С)БО |
|
Фінансові активи |
|
|
В цьому стандарті більш детально описані всі
можливі активи та їх характеристики, які належать до цієї групи фінансових
інструментів, так до них відносяться: 1) грошові кошти; 2)інструменті власного капіталу іншого суб’єкта
господарювання; 3)контрактне право: отримувати грошові кошти або
інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання; або обмінювати
фінансові інструменти з іншими суб’єктами господарювання, за сприятливих
умов; 4)контракти, розрахунки за якими здійснюються
або можуть бути здійсненні власними інструментами капіталу (непохідні і
похідні інструменти) |
До фінансових активів належать: грошові кошти та
їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу,
фінансові інвестиції, що утримуються до погашення, фінансові активи,
призначені для перепродажу, інші фінансові активи. При цьому до національних фінансових активів в
Україні не відносять контракти, які можуть бути здійсненні власними
інструментами: непохідними чи похідними.
|
|
Фінансові зобов’язання |
|
|
До зобов’язань цей стандарт також відносить:
контракти, розрахунки за яким здійснюються або можуть здійснюватися власними
інструментами капіталу суб’єкту господарювання до яких відносять: похідні та
непохідні інструменти. |
В національному стандарті цього пункту не
передбачено. |
|
Вбудовані похідні
фінансові інструменти |
|
|
До вбудованих інструментів МСБО відносять
опціони, конвертуємі облігації, контракти на право пролонгації терміну обігу
або погашення боргового інструменту, що не мають тісного зв'язку з основним
договором; договірне право, вбудоване в борговий інструмент,
на конвертацію його в часткові цінні папери та інше. |
Проте в національному стандарті є лише
визначення складного фінансового інструменту та визнання опціону |
|
Оцінка фінансових
інструментів |
|
|
Первісна оцінка |
|
|
Визначається за справедливою вартістю та
витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням або вибуттям фінансового
інструменту |
|
|
Проте якщо суб’єкт господарювання використовує
облік за датою погашення для активу, який у подальшому оцінюють за
собівартість або амортизованою вартістю, актив первісно визначається за його
справедливою вартістю на дату операції |
|
|
Подальша оцінка
фінансових інструментів |
|
|
Подальша оцінка
фінансових активів |
|
|
Після первісного визнання суб'єктові господарювання слід оцінювати
фінансові активи за їхньою справедливою вартістю без будь-яких вирахувань
щодо витрат на операцію, які він може понести при продажу або іншому вибутті
за винятком таких фінансових активів: а) позики та дебіторська заборгованість (як визначено у параграфі 9), що
їх слід оцінювати за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод
ефективного відсотка; б) інвестиції, утримувані до погашення (як визначено у параграфі 9), що
їх слід оцінювати за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод
ефективного відсотка; |
|
|
Проте в МСБО виокремлено інвестиції в інструменти
власного капіталу, які не мають ринкової ціни котирування на активному ринку
і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити, та похідні
інструменти, індексовані стосовно таких інструментів власного капіталу, які
не котируються та мають погашатися при прийнятті цих інструментів, що їх слід
оцінювати за собівартістю |
Визначається лише те, що фінансові активи та
інші фінансові активи, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою
вартістю, визначається за первісною собівартістю. |
|
Подальша оцінка
фінансових зобов’язань |
|
|
Особливості стандарту полягають в оцінці
контракта фінансової гарантії та
зобов'язання надати позику за ставкою відсотка, нижче ринкової. Після
первісного визнання емітентові такого контракту слід оцінювати за більшою з двох сум: суми, яка
була би визнана згідно з МСБО 37, або первісної визнаної суми мінус
кумулятивна амортизація. |
При цьому в національних стандартах
зазначається, що оцінка контракта фінансової гарантії розраховується за
справедливою вартістю, а якщо неможливо визнати її вартість, то за більшим з
значень – первісна вартість чи сума забезпечення відповідно до П(С)БО 11. |
Література