Математика/2. Перспективы информационных систем

К.п.н. Главатських І.М.

Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут

Українська інженерно-педагогічна академія

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ

В процесі підготовки фахівців будь-якого напрямку взагалі і зокрема майбутніх інженерів-педагогів є актуальним творче запровадженні сучасних інформаційних технологій навчання. Здатність освітньої системи оперативно і гнучко реагувати на зміни соціального замовлення суспільства дозволить готувати професійні кадри з урахуванням особистісного розвитку, підвищення рівня креативності мислення, формування інформаційних практичних вмінь та навичок. Електронні навчальні курси – це новітні засоби навчання сучасної системи професійної освіти, основа інформаційних технологій навчання.

Проблему використання електронних засобів навчання досліджували Волков С.В., Орешкіна Л.В., Писаренко О.А., інші вчені. Але не проводилася експериментальна перевірка методики їх використання при вивчення вищої математики в процесі професійної підготовки інженерів-педагогів. Має місце протиріччя між об’єктивною необхідністю перевірки ефективності методики використання електронних навчальних курсів при вивченні вищої математики інженерами-педагогами та недостатністю теоретичних і науково-методичних розробок стосовно критеріїв визначення цієї ефективності у зазначених умовах.

Мета дослідження - експериментальна перевірка ефективності методики використання електронних навчальних курсів при вивченні вищої математики інженерами-педагогами на основі оптимально підібраних критеріїв.

Гіпотеза дослідження - процес навчання буде більш ефективним за умов використання електронних навчальних курсів.

Критерії ефективності: коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (коли коефіцієнт в експериментальній групі підвищиться, навчання ефективне - після проведення експерименту у порівнянні з коефіцієнтом до експерименту); рівень тривожності - показник психологічного комфорту (не має підвищуватися); тип і рівень мотивації (навчання ефективно при збільшенні відсотку внутрішньої мотивації або підвищенні її рівня в експериментальній групі).

Завдання дослідження: дослідити коефіцієнт засвоєння матеріалу; рівень

тривожності; тип, рівень мотивації; проаналізувати, порівняти результати в контрольній і експериментальній групах.

Педагогічний експеримент проведений на базі Української інженерно-педагогічної академії. Заняття у контрольній групі за традиційною методикою (викладач і підручник), в експериментальній – із застосуванням електронного навчального курсу по дисципліні "Вища математика". Групи не профільні, не обрані спеціально, в них студенти з різною успішністю (за підсумками вхідного контролю). Контроль знань - шляхом проведення тестувань за темами модулю з вищої математики. Відстежувались зміни афектної сфери студентів на кожному етапі експерименту у кожній групі. Характеристика рівня знань студентів - кількість правильних відповідей. Порівнювали результати вимірювань рівня знань у контрольній та експериментальній групах до і після експерименту. Данні вимірювались у шкалі відношень. Для перевірки гіпотези про збіг характеристик двох груп використовувався Критерій Крамера-Уелча.

Доведено, початкові стани груп співпадають, а кінцеві – різняться. Для візуального порівняння побудували гістограми (результати переведено із шкали відношень у порядкову шкалу). До початку експерименту у студентів обох груп переважала сформованість знань на низькому рівні. Результати контрольного тестування - тенденція до збільшення частки студентів з високим рівнем знань і зменшення частки з низьким рівнем знань для експериментальної групи. У контрольній групі змін рівня знань не відбулося. Висновок - на збільшення ефективності навчання вплинуло використання електронного навчального курсу і ефект змін обумовлений застосуванням його.

Поряд з показниками якості знань, важлива оцінка ефективності з точки зору змін емоційно-психологічного стану студента при вивчення математики в процесі роботи з електронним навчальним курсом. Оцінка індивідуально-психологічної ефективності при роботі студента з певним електронним курсом є не просто доцільною, а необхідною. На основі цього показника необхідно здійснювати корекцію навчальних впливів. При оцінці електронних навчальних засобів рідко оцінюється їх вплив на емоційно-психологічний стан студентів. Однак, вимога комфортності під час роботи студента з електронним курсом є однією з найважливіших. Для оцінки змін емоційного стану студентів у процесі роботи з електронним курсом під час вивчення математики використаний психологічний методика Ч.Д.Спілбергера "Шкала реактивної тривожності".

В центрі освітнього процесу особистість, індивідуальність студента в умовах особистісно-орієнтованого навчання і для успішного навчання фактор мотивації сильніший, ніж фактор інтелекту. Усвідомлення значимості мотиву спонукало нас до визначення типу мотивації у студентів та її залежності від використання електронного навчального курсу при вивченні математики. В якості методичного інструментарію, що дозволив визначити наявний рівень мотивації і проаналізувати динаміку ми використали методику діагностики спрямованості мотивації вивчення навчального предмету Дубовицької Т.Д.

Висновки - змін у контрольній групі не відбулося, а в експериментальній частка студентів з внутрішньою мотивацією збільшилась, із зовнішньою – зменшилась; з низьким рівнем внутрішньої мотивації зменшилась, з середнім і високим – збільшилась. Є позитивні зміні мотиваційної складової діяльності студентів експериментальної групи.

Отже, дослідження показало, що застосування електронних навчальних курсів при підготовці інженерів-педагогів дозволило удосконалити освітній процес, підвищити його ефективність. Результати педагогічного експерименту підтверджують гіпотезу дослідження. Подальші пошуки у дослідній області - визначення додаткових критерії ефективності використання електронних навчальних курсів та інших електронних навчальних засобів для різних спеціальностей з різних навчальних дисциплін.

Література:

1. Орешкина Л.В. Дидактические условия создания и использования электронных средств обучения: Дисс…канд.пед.наук /Ярославский ГПУ им. К.Д. Ушинского. – Ярославль-Красногорск, 2005. – 142 с.

2. Дубовицкая Т.Д. Методика диагностики направленности учебной

мотивации // Психологическая наука и образование. – 2002. – №2. – С. 42-45.