Педагогічні науки/1. Дистанційна освіта

Поплавська О.А.

Хмельницький національний університет, Україна

Організація процесу математичної підготовки економістів в умовах дистанційного навчання.

Підготовка фахівців економічного профілю передбачає оволодіння ґрунтовними знаннями з вищої математики і уміннями застосовувати їх у майбутній практичній діяльності. Адже в сучасній економіці широко використовуються моделювання, статистико-ймовірнісні методи, формально-логічний апарат вищої математики. Якісне засвоєння математичних методів, які застосовуються в економіці, допомагає в подальшому фахівцю економічного профілю успішно виконувати його професійну діяльність. Крім того, вища математика формує світогляд студента, культуру його праці, економічне та математичне мислення.

Для стимулювання мотивації математичної підготовки економістів у процесі вивчення математичних дисциплін , необхідно розв’язувати не лише суто математичні задачі, але й задачі прикладного характеру, які б зацікавили студентів та показали їм, що математику вони вивчають для того, щоб розв’язувати прикладні задачі економіки. Крім того необхідно показати можливості математичних методів у їх комп’ютерній реалізації в додатку до економічних задач.

Спеціаліст з економіки повинен не тільки знати базові факти і моделі, а й вміти модифікувати ці моделі для одержання відповідей на запитання, що його цікавлять. Він повинен також досить вільно переходити від вербального розгляду економічних фактів до їхнього формального моделювання і навпаки. Для вироблення відповідних навичок необхідне узгодження математичних і економічних дисциплін, тобто наявність ефективних міжпредметних зв’язків між ними [1, с.117].

Реалізація міжпредметних зв’язків в процесі навчання математики економістів може здійснюватись за двома напрямками:

- різноманітне використання прикладних задач з економіки на різних етапах навчання математики і загальноосвітніх та фахових дисциплін;

- більш широке використання в прикладних задачах матеріалів загальноосвітних та фахових дисциплін.

При цьому слід намагатися, щоб зв’язки математичних понять і методів з економічними задачами були не штучно надуманими, а обгрунтованими.

Потрібно мати на увазі, що деякі математичні поняття і методи не мають широкого застосування в економічному аналізі і викладаються студентам через необхідність логічної послідовності реалізації програми дисципліни. До них, зокрема, відносяться границя послідовності і функції, числові ряди та ін. Поряд із тим, досить широке коло понять і методів математичних дисциплін уже сьогодні широко використовується для аналізу економічних ситуацій (лінійна алгебра, аналітична геометрія, функціональна залежність, диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння, випадкові події та величини, статистика, економетрія і т. д.) і тому слід у процесі їхнього викладання знайомити студентів з основними аспектами цих застосувань [1, с.107].

Підготовка економістів передбачає професійне-спрямування курсу. В основу професійної спрямованості навчання мають бути покладені принципи професійної відповідності та наступності, основними засобами яких є математичне моделювання та наявність типових прикладних задач, а також принципи фундаментальності, підготовки до майбутньої професійної діяльності, вихід на нові математичні ідеї при виконанні правил достатньої кількості формальних задач, професійної однозначності, прикладного змісту [3, с.11].

Вміння планувати і прогнозувати економічні процеси відіграє важливу роль у майбутній професійній діяльності економістів. Оскільки процес економічного прогнозування пов'язаний з дослідженнями кількісного характеру, то виникає необхідність у безпосередньому зверненні до математичного апарату. Наявність професійної зацікавленості, викликаної потребами прогнозування, посилює активність студента при вивченні математики та призводить до формування сприятливих умов для підвищення якості придбаних ним математичних знань, умінь і навичок.

Одним із найперспективніших напрямів впровадження поглибленого і розширеного вивчення математики економістами може бути дистанційне навчання. Можливості дистанційного навчання математики економістів дозволяють ширше використовувати освітній матеріал навчального предмету. Метою дистанційного навчання економістів є не тільки вивчення конкретних математичних фактів та дій, а й ознайомлення з принципами орієнтації в матеріалі та способами пошукової діяльності [6, с.332]. До основних складових дистанційного навчання віднесено відкритість, комп’ютерне забезпечення, активність спілкування, належне дидактичне забезпечення форм навчання.

Першооснову дистанційного навчання складає програмно-методичне забезпечення. Кожен слухач-дистанційник отримує відповідний комплект літератури: навчальний план, програми дисциплін, навчальні посібники, методичні рекомендації, контрольні та тестові завдання. Така інформаційна підтримка дозволяє тому, хто навчається, зорієнтуватися серед розмаїття навчальної інформації, є фундаментом вивчення курсу [6, с.332].

Специфікою підготовки економістів за дистанційною формою є:

- організація навчального процесу в 2 етапи: 1 етап – дистанційний, 2 етап – залікова сесія;

- наявність середовища або засобів, за допомогою яких відбувається спілкування керівника і тьютора та слухачів.

Дистанційний компонент підготовки економістів з математичних дисциплін передбачає самостійну роботу слухачів без відвідування закладу освіти. Його основним змістом є опрацювання слухачами рекомендованої літератури з блоків та модулів курсу «Математика для економістів», виконання контрольних робіт, здача заліків або іспитів. У дистанційний період передбачаються поточні тематичні контролі, інтернет-консультації в режимі on-line.

Методологічною основою дистанційного навчання є впровадження сучасних інформаційних технологій, які раціонально поєднують інформативні та активні методи навчання, надають доступ до мереж високоякісних баз даних, розширюють можливості студентів до сприйняття складної інформації, активізують їх самостійну когнітивну діяльність тощо. При цьому вважається, що це є одним із реальних шляхів втілення ідей Болонської декларації щодо створення єдиного освітнього простору, в рамках якого студентам-економістам дистанційних факультетів ВНЗ надавалася б можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії в опануванні системою базових фундаментальних знань, умінь і навичок як основи для формування професійної компетентності майбутнього фахівця [4, с.45].

Використання в навчальному процесі мультимедійних технологій дозволяє здійснити диференціацію навчання математики з урахуванням індивідуальних особливостей протікання пізнавальних процесів. Мультимедійні технології мають низку переваг в порівнянні з традиційними засобами навчання, дають істотне розширення можливостей індивідуалізації та диференціації за рахунок: активності студентів як суб'єкта пізнання; самостійного вибору і проходження студентами траєкторії засвоєння навчального матеріалу; надання кожному, хто навчається «персонального викладача», роль якого виконує комп'ютер ; спільного використання наочного, словесного і практичного методів навчання; значного розширення можливості надання навчальної інформації за рахунок застосування кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки; подання інформації в інтерактивному вигляді і включення не тільки статичної, але й динамічної послідовності надання навчального матеріалу. Мультимедійні технології дозволяють використовувати всі види представлення інформації, впливаючи на різні сенсорні канали, а потім підсумувати їх в єдиному образі, пропонуючи найбільш оптимальний для студента спосіб сприйняття і засвоєння інформації [5, с.13-14]. При цьому базові блоки мультимедійного навчального комплексу повинні ураховувати специфіку математичних дисциплін і тому, згідно потреб студентів, по різному компонуватися [4, с.50].

Слід зазначити, що для навчання майбутніми економістами за дистанційною формою, слухачам, як користувачам, необхідно:

- мати базові навички роботи з комп’ютером;

- вміти входити в Інтернет і користуватися мереженими послугами;

- вміти відкрити і прочитати текстове повідомлення, а також скласти і відправити засобами електронної пошти текстове повідомлення;

- вміти організувати пошук необхідної інформації;

- мати можливість працювати з комп’ютером та в мережі Інтернет протягом 4-6 годин на тиждень;

- мати власну поштову скриньку.

Робота слухача на кожній стадії дистанційного курсу контролюється, коректується і оцінюється. Система контролю передбачає можливість ефективної самооцінки слухача через роботу з тестуючою програмою [6, с.332]. Практика показує, що система контролю знань, навичок і умінь повинна будуватися на єдиних об’єктивних принципах, бути простою і зручною, одночасно визначати стан якості підготовки студентів не тільки з точки зору наявності предметних знань і умінь, але і сформованості загальних і специфічних розумових дій, прийомів розумової діяльності та тих прийомів навчальної роботи, без яких програма навчання не може бути реалізована .

Отже, підсумовуючи вище викладене, можна стверджувати, що математична підготовка фахівців економічних спеціальностей грунтується на диференційованому, компетентнісному, інтегративному, особисто-діяльнісному підходах і на принципах професійної спрямованості, інтенсифікації, оптимізації і концентрації навчання, свідомості і активності, зв’язку теорії з практикою, поряд з іншими загальновизнаними дидактичними принципами. Крім того, математичні дисципліни мають багато можливостей для застосування дистанційних форм навчання, реалізація яких значною мірою сприяє: індивідуальному вибору студентами наукового рівня інформаційного блоку теми, що розглядається ними самостійно; розвитку вміння визначати ключові позиції певної теми з математичних дисциплін; раціоналізації особистісно діяльнісного підходу до розв’язання навчальних завдань у процесі самонавчання; визначенню студентом рівня самооцінки математичних знань, його здатності до творчих імпровізацій (економіко-математичного моделювання) та зовнішніх аналогів – контрольного тестування; розумінню, що реалізація студента як майбутнього професіонала можлива лише в процесі постійного самонавчання, самовиховання та самовдосконалення.

Література

1. Бобик О. І. Основні принципи реалізації міжпредметних зв’язків математичних та економічних дисциплін у вузівській підготовці спеціаліста-економіста / О. І. Бобик, Г. І. Берегова // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – Харків, 2008. – Вип. 2. – С. 106–118.

2. Крилова Т. В. Наукові основи навчання математики студентів нематематичних спеціальностей (на базі металургійних, енергетичних, електромеханічних спеціальностей вищого технічного закладу освіти): автореф. дис... докт. пед. наук: 13.00.02 / Т. В. Крилова – К., 1999. – 32 с.

3. Нічуговська Л. І. Проблеми дистанційного навчання "Математика для економістів" студентів заочних факультетів ВНЗ /Л. І. Нічуговська// Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. - Вип. 30. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2008. - С. 45-50.

4. Низамиева Л. Ю. Дифференцированная профессионально-ориентированная математическая подготовка специалистов экономического профиля с использованием мультимедийных технологий

: автореф. дис…канд. пед наук: 13.00.08 /Л. Ю. Низамиева – Казань, 2010. – 24 с.

5. Хара О. М. Дистанційне навчання математики абітурієнтів в системі довузівської підготовки / О. М. Хара // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2004. – С. 330-334.