Гасанбєкова В.М-С.

Структура управління школи та її особливості

Існує багато шкіл, які відрізняються одна від одної і в той же час можуть бу­ти схожими. Є багато відмінностей, які споріднюють і, навпаки, роблять їх несхо­жими одна на одну. Одною із цих відмінностей є структура школи. І від того, як функціонує кожна частина (ланка), буде залежати, як працюватиме вся структура. На сьогодні досить актуально, щоб школа працювала в злагодженому режимі, щоб кожен орган, кожна гілка функціонували і виконували свої обов'язки, адже саме це в певній мірі допомагає більш плідно навчати і виховувати молоде покоління, співпрацювати з відповідними методичними та іншими об'єднаннями. Предметом нашого дослідження є структура управління. При розробці структури школи нашою метою було з'ясувати шляхи та принципи функціонування відповідних ланок у школі, їх взаємозв'язок між собою та результати співпраці. А також з'ясувати, наскільки добре працює саме структура цієї школи. Тепер пропоную ознайомитись з структурою школи і схемою, яка показує зв'язки між усіма елементами.

На верхівці структури управління школою знаходиться директор. Далі йдуть органи управління, які мають визначені сфери впливу, - це органи самовряду­вання, органи управління, педагогічна рада.

Органи самоврядування - це органи, які частково підпорядковуються і зві­тують директору про виконання тих чи інших рішень, вирішення різного роду питань. У свою чергу органи самоврядування поділяються на батьківські та учнів­ські збори. Також батьківські збори поділяються на батьківські загальношкільні комітети, а ті, в свою чергу, на батьківські комітети окремих класів. Роль і функція всіх цих ланок приблизно однакова - це моніторинг навчання своїх дітей, вирі­шення побутових проблем, відпочинку учнів, виховання і навчання учнів, відріз­няється лише рівень, на якому проходять збори (загальношкільні, класні). Учнів­ські збори, що включають в себе учнівські комітети за структурою приблизно такі, як і батьківські збори і комітети, і відрізняються функціями. Вони вирішують деякі ч питання організації і внутрішні питання які не вимагають втручання інших ланок, частково влаштовують своє дозвілля.

Органи управління - це органи, які безпосередньо підпорядковуються дире­ктору і поділяються на дві гілки: завуч із навчально-виховної роботи та завуч із виховної роботи. Завуч із виховної роботи виконує функцію організації і моніто­рингу виховного процесу, а також керує організацією всіх заходів загальношкільного масштабу. Також він керує методичним об'єднанням класних керівників 5-11 класів. Завуч із навчально-виховної роботи керує процесом навчання, а також виконує деякі виховні функції. Він керує двома об'єднаннями: методичною радою Та інструктивно-методичною радою. Інструктивно-методична рада займається розглядом і вивченням документів та інструктивної документації. Методична рада об'єднує в собі різні методичні об'єднання та розглядає актуальні питання для всіх мікрогруп [2, c.78].

Методична рада спрямовує діяльність Методичних Об'єднань (МО) вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін, МО вчителів природничо-математичних дисци­плін, МО вчителів молодших класів, школи молодого вчителя, творчої групи «Педагогічна майстерня».

Школа молодого вчителя допомагає молодим учителям покращувати свій педагогічний досвід, а також учителям, які цікавляться новими розробками та технологіями. Творча група «Педагогічна майстерня» займається вивченням, поширенням і пропагандою кращого педагогічного досвіду. Методичні об'єднання працюють у своїх сферах, але обмінюються деяким досвідом з іншими методични­ми об'єднаннями.

МО вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін включає в себе три методич­ні (5,6,7) мікрогрупи: іноземних мов, зарубіжної літератури, української мови. Також МО вчителів природничо-математичних дисциплін включає в себе методи­чну мікрогрупу (4) вчителів математики. Методичні мікрогрупи займаються конк­ретно визначеними проблемами і питаннями своєї сфери.

Педагогічна рада - це один із основних органів управління працівниками. На ній відбувається обговорення різного плану питань, звітування про виконання тих чи інших доручень, програм, розгляд організації навчально-виховного проце­су, його проблем та перспектив розвитку. Також розглядаються різного роду інструктивно-методичні документи [3,c.38]. Нарада при директорі вирішує поточні питання та проблеми різного роду, що не вимагають присутності всього педагогічного колективу.

Дослідивши структуру я можу сказати, що вона побудована відносно її потреб і виконує саме ті обов'язки, які на неї покладені. На мою думку, структура школи не має зайвих ланок і відображає основні напрямки взаємодії і контролю. Безперечно, з кожним роком освіта відкриває все нові і нові горизонти, які, зокрема, торкаються і струк­турних змін, хоча ці зміни не завжди ведуть до вдосконалення, а навіть можуть негативно впливати на розвиток школи. Отже, проаналізувавши вище згадане, можна сказати, що функціональність і плідність роботи, а також результат, який відображає та чи інша структура, і є основним показником, що відображає здатність системи до злагодженої діяльності.

Література:

1.   Барліт О.О. Основи стратегічного менеджменту в освіті: Навч.посіб. / О.О.Барліт, М.В.Елькін, М.М.Окса. – Мелітополь: МДПУ, ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 256с.

2.   Болотін Ю.П. Тенденції та закономірності становлення загально педагогічних дисциплін В Україні / Ю.П.Ботін, М.М.Окса. – Мелітополь: МДПУ, 1998. – 202 с.

3.   Окса М.М. Кадровий менеджмент в освіті / М.М.Окса. – Мелітополь: МДПУ, 2008. – 92