Педагогические
науки/4.Стратегические направления реформирования системы образования
К.п.н.,
Гладченко М.М.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
SWOT-аналіз як складник стратегічного менеджменту вищої освіти
Стратегічне планування – один із основних компонентів процесу
стратегічного менеджменту, який складається з наступних етапів: SWOT- аналіз (аналіз
середовища і організації); стратегічні варіанти (портфоліо- аналіз);
стратегічні рішення; впровадження планування.
Перед формуванням стратегії необхідно провести аналіз відповідного
зовнішнього середовища, його вимог, очікуваного розвитку подій, змін і факторів
ризику, так само як і аналіз внутрішніх організаційних ресурсів і потенціалу (сильні і слабкі сторони)
вищого навчального закладу. Стратегічний аналіз спрямований на «формування стратегічної сумісності між потенціалом
університету і можливостями, які пропонує існуюче і непередбачуване середовище»
[1, c.17]. На основі отриманих результатів в процесі стратегічного
менеджменту визначають варіанти
стратегії, які обговорюються і оцінюються керівництвом університету і
представниками проектної групи, з яких обирається найефективніший, тому в основі стратегічного планування повинна бути концепція з чітко
визначеними цілями, сформульованими в ієрархічній послідовності.
Інший аспект стратегічного планування – впровадження, яке «повинно
забезпечити ефективну реалізацію
стратегії» [1, c.17].
У процесі
стратегічного аналізу виділяють зовнішній аналіз середовища і внутрішній аналіз
організації. Вони повинні співвідноситися
з метою створення стратегічних варіантів для окремого конкретного
університету. Існує велика кількість методів, які використовуються в
аналітичному процесі [1, c.18], наприклад «Skill mapping» (внутрішній
аналіз), «Stakeholder analysis» (стосовно внутрішніх і
зовнішніх факторів) або так звана «Scenario techniques» (яка розглядає можливі
варіанти розвитку подій).
SWOT-аналіз – один із стратегічних методів, який найчастіше
використовується як у бізнесі, так і в сфері вищої освіті
[3]. «SWOT-аналіз – основа процесу стратегічного менеджменту, який сприяє цілісному
розумінню внутрішніх і зовнішніх факторів, існуючих і прогнозованих
майбутніх тенденцій, що впливають на формування стратегії» [1, c.17].
У 1960р. представниками Бізнес-школи
Гарварда був розроблений SWOT- аналіз. Ідея здається дуже простою і зрозумілою, проте без цього
методу не можна розробити стратегію. Метод SWOT-аналізу належить до
«теоретичної школи стратегічного менеджменту під назвою Design-Schule» [2,c.23]
Методичне підґрунтя SWOT-аналізу полягає у тому, що
стратегія і рішення в межах стратегічного планування приймаються на основі
раціонально-аналітичних кроків. Стратегічні рішення впливають на майбутнє і
приймаються за умов певної невизначеності, тому аналіз спрямований на подолання
цієї невизначеності [2]. Проте, на думку К.Бертольда (Ch.Berthold), систематична
проблема полягає в тому, що на основі аналізу не можна отримати безпосереднє
стратегічне рішення, існує рабулістичний скепсис щодо
розмірковувань про майбутнє і обґрунтовані сумніви щодо цінності усіх
прогнозів. І це обґрунтовано: ідея стратегії ґрунтується на тому, що
стратегічна концепція – це спосіб
маніпулювання майбутнім, що потребує рішень, які є проявом волі, а не
інтерполяції, тому не може обґрунтовуватися лише на аналітичному аналізі
сильних і слабких сторін та ризиків щодо окремих стратегічних цілей. «Якщо
вищий навчальний заклад визначає свої слабкі позиції з предмету А у
дослідницькій діяльності, це ще не означає, що з якихось причин ця сфера не
буде отримувати посилені інвестиції
(важлива сфера співпраці, традиційна сфера формування профілю)» [2,c.23]
Д.Мюлер-Бьолінг (D.Müller-Böling) вважає, що
оцінювання сильних і слабких сторін повинно відбуватися на основі операційної
стратегічної концепції цілей. Проте більшість організацій спочатку проводять SWOT- аналіз, а потім вже визначають стратегічні цілі, у
будь-якому університеті існують
загальні фундаментальні цілі. SWOT- аналіз спрямований з одного боку на дослідження наявних ресурсів
(фактори входу), а з іншого – на можливі результати продуктивності (фактори
виходу). Фінанси, персонал та інформація належать до витрат, результати
навчального процесу і дослідницької діяльності – до результату продуктивності.
«Внутрішній аналіз спрямований на результати діяльності університету і ресурси,
а зовнішній – на дослідницьку
діяльність і навчальний процес у майбутньому з урахуванням аналізу особливостей
функціонування інших вищих навчальних
закладів і дослідницьких інститутів в регіоні, Німеччині і світі» [4, c.26]. До сильних сторін зараховуються лише ті характеристики,
які сприяють підвищенню конкурентоспроможності університету. Стратегічна ціль –
бути якомога привабливим для студентів, тому сильні сторони полягають у тому,
як бути конкурентоспроможним у порівнянні з іншими університетами. Ресурси
можна оцінювати з точки зору зовнішнього аналізу в порівнянні з іншими
університетами на основі бенчмаркінгу.
Аналіз проводиться з урахуванням представників усіх
зацікавлених сторін у формі опитування
і анкетування представників окремих груп (студенти, роботодавці, випускники). Особливість SWOT- аналізу полягає у тому, що він
є основою для визначення критерії
стратегічних рішень, що не можливо здійснити за допомогою інших видів аналізу[2,c.24]
Література
1. Behm B., Berthold Ch. Developing Strategies for a Higher Education
Institution and its Faculties/Departmants//Leadership and Governance in Higher
Education, Volume №1, 2011. – S.2-24
2.
Berthold Ch. SWOT-Analyse. Hilft die SWOT-Analysis bei der
Entwicklung einer Hochschulstrategie?//
Wissenschaftsmanagement. – 2009. –№ 4. – S. 23-26.
3.
Chermack T.J., Kasshanna B.K. (2007): The use and misuse of SWOT
analysis and implications for HRD professionals // Human Resource Development International.
– 2007. – № 10 (4). – pp. 383 – 399
4.
Müller-Böling D., Krasny E., Strategische Planung
an deutschen Hochschulen – theoretisches Konstrukt und erste Ansätze einer
Methodologie //
Müller-Bölling (Hrsg.) Strategieentwicklung an Hochschulen. – Gütersloh, 1998. – S.13-47