Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы                       образования

К.п.н., Гладченко М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 SWOT-аналіз як складник стратегічного менеджменту вищої освіти

Стратегічне планування – один із основних компонентів процесу стратегічного менеджменту, який складається з наступних етапів: SWOT- аналіз (аналіз середовища і організації); стратегічні варіанти (портфоліо- аналіз); стратегічні рішення; впровадження планування.

Перед формуванням стратегії необхідно провести аналіз відповідного зовнішнього середовища, його вимог, очікуваного розвитку подій, змін і факторів ризику, так само як і аналіз внутрішніх організаційних ресурсів  і потенціалу (сильні і слабкі сторони) вищого навчального закладу. Стратегічний аналіз спрямований на «формування  стратегічної сумісності між потенціалом університету і можливостями, які пропонує існуюче і непередбачуване середовище» [1, c.17]. На основі отриманих результатів в процесі стратегічного менеджменту визначають  варіанти стратегії, які обговорюються і оцінюються керівництвом університету і представниками проектної групи, з яких обирається найефективніший, тому в основі стратегічного планування  повинна бути   концепція з  чітко визначеними  цілями,  сформульованими в ієрархічній послідовності. Інший аспект стратегічного планування – впровадження, яке «повинно забезпечити  ефективну реалізацію стратегії» [1, c.17].

У процесі стратегічного аналізу виділяють зовнішній аналіз середовища і внутрішній аналіз організації. Вони повинні співвідноситися  з метою створення стратегічних варіантів  для окремого конкретного університету. Існує велика кількість методів, які використовуються в аналітичному процесі [1, c.18],  наприклад «Skill mapping» (внутрішній аналіз),  «Stakeholder analysis» (стосовно внутрішніх і зовнішніх факторів)  або так звана «Scenario techniques» (яка розглядає можливі варіанти розвитку подій).

SWOT-аналіз – один із стратегічних методів, який найчастіше використовується як у бізнесі, так і в сфері вищої освіті [3]. «SWOT-аналіз – основа процесу стратегічного менеджменту, який сприяє цілісному розумінню внутрішніх і зовнішніх факторів, існуючих і прогнозованих майбутніх тенденцій, що впливають на формування стратегії» [1, c.17]. У 1960р. представниками Бізнес-школи Гарварда  був розроблений SWOT- аналіз.  Ідея здається дуже простою і зрозумілою, проте без цього методу не можна розробити стратегію. Метод SWOT-аналізу належить до «теоретичної школи стратегічного менеджменту під назвою Design-Schule» [2,c.23]

Методичне підґрунтя SWOT-аналізу полягає у тому, що стратегія і рішення в межах стратегічного планування приймаються на основі раціонально-аналітичних кроків. Стратегічні рішення впливають на майбутнє і приймаються за умов певної невизначеності, тому аналіз спрямований на подолання цієї невизначеності [2]. Проте, на думку К.Бертольда (Ch.Berthold), систематична проблема полягає в тому, що на основі аналізу не можна отримати безпосереднє стратегічне  рішення,  існує рабулістичний скепсис щодо розмірковувань про майбутнє і обґрунтовані сумніви щодо цінності усіх прогнозів. І це обґрунтовано: ідея стратегії ґрунтується на тому, що стратегічна концепція – це  спосіб маніпулювання майбутнім, що потребує рішень, які є проявом волі, а не інтерполяції, тому не може обґрунтовуватися лише на аналітичному аналізі сильних і слабких сторін та ризиків щодо окремих стратегічних цілей. «Якщо вищий навчальний заклад визначає свої слабкі позиції з предмету А у дослідницькій діяльності, це ще не означає, що з якихось причин ця сфера не буде отримувати посилені інвестиції  (важлива сфера співпраці, традиційна сфера формування профілю)» [2,c.23]

Д.Мюлер-Бьолінг (D.Müller-Böling) вважає, що оцінювання сильних і слабких сторін повинно відбуватися на основі операційної стратегічної концепції цілей. Проте більшість організацій спочатку проводять SWOT- аналіз, а потім вже визначають стратегічні цілі, у будь-якому  університеті існують загальні фундаментальні цілі. SWOT- аналіз спрямований з одного боку на дослідження наявних ресурсів (фактори входу), а з іншого – на можливі результати продуктивності (фактори виходу). Фінанси, персонал та інформація належать  до витрат, результати навчального процесу і дослідницької діяльності – до результату продуктивності. «Внутрішній аналіз спрямований на результати діяльності університету і ресурси, а зовнішній –  на дослідницьку діяльність і навчальний процес у майбутньому з урахуванням аналізу особливостей функціонування  інших вищих навчальних закладів і дослідницьких інститутів в регіоні, Німеччині і світі» [4, c.26]. До сильних сторін зараховуються лише ті характеристики, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності університету. Стратегічна ціль – бути якомога привабливим для студентів, тому сильні сторони полягають у тому, як бути конкурентоспроможним у порівнянні з іншими університетами. Ресурси можна оцінювати з точки зору зовнішнього аналізу в порівнянні з іншими університетами на основі бенчмаркінгу.

Аналіз проводиться з урахуванням представників усіх зацікавлених сторін  у формі опитування і анкетування представників окремих груп (студенти, роботодавці, випускники). Особливість  SWOT- аналізу полягає у тому, що він є основою для визначення  критерії стратегічних рішень, що не можливо здійснити за допомогою інших видів аналізу[2,c.24]

Література

1.     Behm B., Berthold Ch. Developing Strategies for a Higher Education Institution and its Faculties/Departmants//Leadership and Governance in Higher Education, Volume №1, 2011. – S.2-24

2.     Berthold  Ch. SWOT-Analyse. Hilft die SWOT-Analysis bei der Entwicklung einer Hochschulstrategie?// Wissenschaftsmanagement. – 2009. – 4. – S. 23-26.

3.     Chermack T.J., Kasshanna B.K. (2007): The use and misuse of SWOT analysis and implications for HRD professionals // Human Resource Development International. – 2007. – 10 (4). – pp. 383 – 399

4.     Müller-Böling D., Krasny E., Strategische Planung an deutschen Hochschulen – theoretisches Konstrukt und erste Ansätze einer Methodologie // Müller-Bölling (Hrsg.) Strategieentwicklung an Hochschulen. –  Gütersloh, 1998. –  S.13-47