Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Глущенко Ольга Леонідівна

Криворізький коледж економіки та управління

Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

Формування пізнавальної активності студентів                                на  семінарських заняттях з  «Біохімії»

 

        Семінарські заняття є ефективною формою закріплення теоретичних знань, розвитку пізнавальної активності студентів. Вони формують самостійність суджень, уміння відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів, допомагають розвивати логічне мислення, оволодівати культурою толерантності, активно впливають на соціальне становлення особистості.

         Завданнями семінарського заняття є поглиблення знань з конкретних питань та отримання практичних навичок з їхнього використання, створення умов для формування й розвитку пошуково-творчих здібностей та навичок студентів. Ініціатива в роботі під час проведення семінару, на відміну від лекції, іде від студентів, а не від викладача. На основі програми курсу та власного досвіду викладач формує тільки орієнтовне коло питань для обговорення на занятті.

        Специфікою семінару є спрямованість на формування позитивних мотивацій, підвищення інтересу до вивчення дисципліни, створення умов для практичного застосування раніше вивченого матеріалу.

        Ефек­тивність семінарського заняття такого типу значною мірою залежить від ретельности підготовки. Передусім, викладачеві необхідно правильно сформулювати тему, мету і завдання семінару, визна­чити обсяг матеріалу для розгляду на занятті. Суттєву роль при цьому відіграє організаційна сторона семінарського заняття, зокрема, роз­робка питань та диференційованих завдань для обговорення, складан­ня переліку основної та додаткової літератури, завчасне (за 10-15 днів до заняття) доведення до відома студентів плану семінару, повідомлення про форму організації та проведення заняття, визначення ролі кожно­го студента як активного його учасника, підготовка необхідного наочного матеріалу, забезпечення методичного та тех­нічного оснащення семінарського заняття.

        Серед педагогічних засобів підвищення ефективності семінарського заняття особливе місце, на нашу думку, належить дидактичній грі. У педагогічній літературі зазначається, що використання дидактичних ігор та ігрових ситуацій у процесі проведення семінарського заняття дає змогу зайняти студентам активну позицію, перетворює заняття на живе, цікаве дійство, дозволяє створити позитивну атмосферу в студентському колективі, привчає рахуватися з інтересами одногрупників, підпорядковувати свою поведінку  суспільним правилам моделює життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ, спрямовує заняття на організацію навчально-професійної діяльності майбутнього спеціаліста .

        Застосування ігрових технологій під час проведення семінарських занять активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяє створенню емоційно - піднесеної атмосфери, дозволяє на оптимальному рівні проявити свій інтелектуально-вольовий, моральний та творчий потенціал.

        Успіх семінарського заняття залежить від підготовки кожного студента. Тому підготовчому етапу в проведенні дидактичної гри вчені приділяють значну увагу. Так, у сучасній педагогічній літературі виділяють наступні кроки підготовчого етапу навчальної гри:

-  ознайомлення студентів з темою та метою навчальної дидактичної гри;

-  постановка проблеми та обґрунтування завдань дидактичної гри;

-  розробка сценарію, плану дидактичної гри;

-  визначення умов проведення гри;

-  розподіл ролей учасників навчальної дидактичної гри відповідно до сюжетної лінії;

-  забезпечення матеріально - технічними засобами необхідними для проведення навчальної дидактичної гри;

-   консультування учасників гри;

Окрім підготовчого, науковці виділяють й інші етапи:

• проведення дидактичної гри, який може включати роботу у малих групах, міжгрупову дискусію;

    • аналізу результатів ігрової діяльності студентів;

    • підведення підсумків гри;

 

Робота сторін під час проведення семінарського заняття з використанням ігрових технологій навчання (дидактичної гри)

        Важлива роль в успішному проведенні семінару належить викладачеві. Адже від його професіоналізму в значній мірі залежить результативність занять. Так, в першу чергу, викладач:

• розробляє питання до семінарського заняття на основі змісту навчальної програми;

• організовує роботу студентів, за необхідності виступає у ролі ведучого;               • оцінює навчальну діяльність студентів на різних етапах проведення дидактичної гри;

• пропонує різноманітні форми та методи роботи на семінарі (згідно з сценарієм гри та поставленими завданнями)  з метою активізації пізнавальної діяльності учасників гри, що сприяє покращенню якості засвоєння навчального матеріалу;

  підводить підсумки роботи на занятті;

• після проведення семінарського заняття надає рекомендації щодо подальшого більш глибшого вивчення теми.

Під час проведення семінару студенти:

  обговорюють питання семінарського заняття;

  виступають з доповідями, дискутують;

  працюють у творчих  групах;

    під час виступів навчальних груп (команд) студентів конспектують основні терміни, поняття, складну для розуміння  проблематики теми інформацію;

• за необхідністю, звертаються до викладача за роз’ясненням складних питань теми;

Основні етапи проведення семінарських занять з «Біохімії» із використання ігрових технологій навчання.

               I етап  «Підготовчий»

 

        Підготовчий етап дидактичної гри бажано починати за 7  - 10 днів до початку проведення семінарського заняття. В цей період рекомендуємо викладачеві ознайомити студентів з темою, метою, завданнями семінарського заняття; розподілити учасників дидактичної гри на ігрові команди, відповідно до тематики виступів, пояснити студентам основні принципи  складання тез доповідей до семінару.

        Після розподілу учасників навчальної гри на команди кожна навчальна група одержує тему виступу. Розподіл студентів на команди є довільним та може відбуватися у вигляді жеребкування. Після визначення учасників ігрових команд викладач пояснює завдання для кожної з них.

Наприклад, учасникам першої ігрової команди можна запропонувати підготувати доповіді за певними напрямками: статистичним, енциклопедичним, медичним, науковим та пошуково - дослідницьким. Кожний гравець команди обирає цікавий йому напрямок. При цьому студенти не просто конспектують навчальний матеріал з біохімії, але й аналізують рекомендовану літературу, вивчають терміни, поняття та готують виступи до 3 хвилин за своїм напрямком.

        Завдання гравців другої команди за допомогою самостійно підібраних або виготовлених слайдів показати включення біоорганічних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів) у різноманітні біохімічні процеси в організмі людини. Учасники другої ігрової команди розподіляються викладачем на навчальні групи в залежності від теми презентації, яку їм необхідно підготувати. Підсумки власних міні - досліджень вони показують у вигляді презентацій з невеликою кількістю слайдів (5-8), які доповнюють коментарями та роз’ясненнями під час своїх виступів.

        Таким чином, учасники обох команди заздалегідь отримують приблизні теми виступів з коментарями та роз’ясненнями щодо правильного викладу навчальної інформації.

        II етап «Проведення навчальної гри»

        Перед початком проведення навчальної гри викладач може запропонувати студентам ознайомитись з основними термінами та поняттями семінарського заняття в ігровій формі (проведення ігрової ситуації «Лото») .

Гра «Лото»

        Чергові роздають студентам ігрові картки двох кольорів - червоного та жовтого. Червоні картки містять назви біохімічних термінів та понять, жовті - їх визначення. Студенти повинні поєднати кожен термін з його правильним визначенням. Перші шість студентів, які правильно поєднали картки червоного та жовтого кольорів отримують певну кількість рейтингових балів.

        Всі рейтингові бали, які студенти отримали за різні види навчальної діяльності на семінарі в кінці заняття будуть переведені у 4-бальну систему оцінювання навчальних досягнень. Після того, як всі студенти поєднали ігрові картки червоного та жовтого кольорів, чергові вивішують на дошці таблиці з правильними визначеннями біохімічних термінів.

        Ігрова ситуація «Лото» активізує пізнавальний інтерес студентів до біохімічної інформації, сприяє запам’ятовуванню складних термінів та понять. Після завершення ігрової ситуації «Лото», чергові зачитують порядок виступів учасників різних навчальних груп, що приймають участь у дидактичній грі. Далі розпочинається робота у творчих групах.  Студенти слухають  виступи учасників ігрових команд.

        Одночасно з виступами учасників ігрових команд або демонстраціями слайдів, кожен студентам можна запропонувати заповнити навчально - методичну картку заняття. Заповнення картки сприяє додатковому запам’ятовуванню навчальної інформації, дозволяє за обмежений час скласти план - конспект заняття, що містить тези доповідей кожної ігрової команди.

Ще одним прийомом активізації навчальної діяльності студентів при проведенні семінарського заняття може бути взаємне оцінювання результатів діяльності кожної творчої групи. На початку дидактичної гри всі студенти отримують спеціальні бланки, в яких вони повинні оцінити навчальну діяльність творчих груп за підготовлені доповіді. Працюючи з такими бланками, студенти навчаються чітко, послідовно, повно та аргументовано рецензувати відповіді своїх одногрупників. Аналіз відповідей інших учасників гри виховує у студентів відповідальність за власні дії, справедливість, формує вміння виділяти головне, розвиває логічне мислення. Наприкінці заняття до балів у бланках з оцінками студентів можуть додаватися бали, виставлені викладачем за доповідь (презентацію) кожній групі. Підраховані рейтингові бали переводяться у 4 - бальну систему оцінювання навчальних досягнень студентів.

              III етап «Аналіз результатів ігрової діяльності студентів»

        Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів при проведенні                                                               семінарського заняття пропонуємо проводити викладачеві за допомогою чергових студентів .

        За кожну правильну відповідь, заповнену таблицю, цікаве доповнення студенти одержують ігрові картки з певною кількістю рейтингових балів.  Кількість балів за кожну правильну відповідь визначає викладач, роздають такі картки під час проведення семінару -  чергові.

Автофигура: 4 бали

Автофигура: 3 балиАвтофигура: 2 балиАвтофигура: 1
 бал

 

                                          

 

        Наприкінці заняття чергові допомагають викладачу підраховують рейтингові бали та переводять їх у 4 - бальну систему оцінювання навчальних досягнень студентів.

        IVетап «Підведення підсумків гри»

При підведенні підсумків заняття викладач аналізує навчальну діяльність кожної групи студентів під час семінарського заняття, оголошує рейтинг кожного учасника дидактичної гри, переводить рейтингові оцінки у                        4 - бальну систему оцінювання навчальних досягнень студентів.

        Таким чином досліджуючи проблему використання ігрових технологій навчання при підготовці та проведенні семінарських занять з «Біохімії», ми дійшли висновку, що дидактичні ігри активізують навчально - пошукову діяльність студентів, посилюють інтерес до вивчення дисципліни, полегшують сприйняття інформації, насиченої складними біохімічними термінами, поняттями, хімічними формулами, підтримують дух здорового суперництва між одногрупниками, створюють ситуацію успіху (допомагають студентам  подолати невпевненість, сприяють самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил та можливостей).

 

Література:

 

1. Краевский В.В. Методология педагогики: новый этап: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / В.В. Краевский, Е.В. Бережнова. – М.: Академия, 2009.

2. Педагогические технологии: Учебное пособие для студентов педагогических специальностей / Под общей ред. В.С. Кукушина. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: ИКЦ «МарТ», 2004.

3. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання. — К.: Вид-во                    ім. О. Теліги, 2003 .

4. Сластенин В.А. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов. – М.: Академия, 2005.

5. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество: Уч. пособие. – М.: Академия, 2002.