Карпінець Ю.О.,

Сумська філія

Харківського національного університету внутрішніх справ

Працевлаштування студентської молоді за кордоном

Системна криза українського суспільства призвела до того, що значна кількість українських громадян намагаються виїхати за кордон з метою у такій спосіб вирішити свої життєві проблеми. Кризовий стан суспільства викликає суттєве зниження рівня життя населення та породжує підвищення рівня безробіття..

Працевлаштування - це принцип забезпечення прав людини на транснаціональну освіту. Болонська декларація підтвердила, що можливість влаштування на роботу - це основне питання для вищих навчальних закладів у всій Європі; це стратегічна мета, яка не має альтернативи. Працевлаштування - це індикатор успіхів усього Болонського процесу в цілому. Він настільки важливий, що в дискусіях про доцільний термін навчання на будь-якому рівні учасники дійшли висновку, що навчатися, використовуючи принцип “навчання через усе життя”, потрібно доти, доки не знайдеш роботи.[2]

Гострою проблемою є працевлаштування випускників з бакалаврськими кваліфікаціями. В національному звіті України про впровадження положень Болонського процесу зазначено, що випускники першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006, становлять лише 13,9%, в той час як продовжили навчання на наступному циклі 81,8%.

Найвагомішим чинником мотивів трудової міграції українців виступає відсутність в країні роботи взагалі та роботи, яка б приносила стабільний доход, що забезпечував би гідний рівень життя для них самих та їх родин, зокрема. Опитування працівників-мігрантів надає можливість встановити ієрархію мотивів, які зумовлюють поїздки за кордон :

- заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб - харчування, придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);

- заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи побудова будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку;

- накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних закладах;

- накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або розвитку своєї справи;

- мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні трудові навички, поліпшити знання мови тощо).[1]

Структуру й спрямованість життєвих і трудових планів тієї частини випускників вищого навчального закладу, які однозначно вирішили мігрувати за кордон, з точки зору тендерних особливостей представлено в табл. 1

Зміст життєвих і трудових планів	Поширенісіь у %
	дівчата	хлопці
Поїдуть за кордон на певний час, щоб заробити якомога більше грошей для майбутнього життя в Україні	42,6	43,0
Поїдуть за кордон тимчасово, для професійного удосконалення та здобуття практичного досвіду	25,0	25,0
Виїдуть назавжди з метою продовжити навчання за фахом та влаштувати своє життя	5,8	5,3
Виїдуть назавжди за кордон, характер роботи не має значення	19,2	17,7
Інші плани, пов'язані з еміграцією	7,4	9,7

Плани (наміри) студентів-старшокурсників ВНЗ щодо подальшого життя і працевлаштування за кордоном (у %)

На даних помітно, що немає суттєвих відмінностей у намірах студентів-старшокурсників чоловічої та жіночої статей щодо подальшого життя і працевлаштування за кордоном. Даний факт вказує на те, що причини які спонукають людей до думки про еміграцію носять загальносуспільний характер і не є характерними лише для чоловіків або лише для жінок.[3]

Найпоширенішим мотивом тимчасової трудової міграції сучасних українців є поліпшення свого матеріального становища (понад третина відповідей). Решта потенційних трудових мігрантів прагнуть за кордоном удосконалитися професійно та набути практичного досвіду (кожен четвертий). Також серед потенційних мігрантів більшість називає мотиви фахового удосконалення за кордоном або ж набуття нової, престижнішої професії (близько третини від усіх випускників, у яких виявлено міграційні установки). Водночас було виявлено, що для досить значної частини потенційних мігрантів серед випускників ВНЗ їхня професія і напрями подальшої фахової самореалізації не мають суттєвого значення, їх цікавить тільки перспектива життя" на Заході"[3].

Отже, старшокурсники, як майбутні фахівці з вищою освітою досить критично ставляться до сучасного стану економічної та політичної ситуації в країні, що викликає почуття непевності у значущості власних сил, розуму, освіченості, наполегливості тощо, для влаштування своєї долі та підсилює міграційні тенденції.

Література:

1.Бєлов В.Проблеми формування світоглядних уявлень та ціннісних орієнтацій молоді // Гуманізація навчально-виховного процесу. Спецвипуск 8. -Ч. 1 Слов’янськ -2012.-с.201-207.

2.Блинова О.Є.Працевлаштування за кордоном у системі цінностей студентської молоді України // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ. 2011.-с.36-42.

3.Жердецька Л.Л. Вплив мотиваційних характеристик особистості на ефективність соціальної адаптації трудових мігрантів // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПНУ.2011.-с.119-126.