Філологічні науки/1. Методика викладання мови і літератури

Матюха Г.В., Глущенко К.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Навчання техніки письма англійською мовою учнів основної школи

Перехід системи навчання на письмові форми контролю під час державної атестації потребує перегляду, переосмислення та якісного оновлення методики навчання письма, зокрема техніки письма.

Проблема навчання техніки письма англійською мовою є досить складною через істотні розбіжності у цій мові між орфографією і орфоепією. Традиційно ця проблема вирішується шляхом виключення письма з навчального процесу до тих пір, поки учні не засвоять в усній формі низку слів, виразів і зразків мовленнєвих висловлювань. Така методика навчання орфографії негативно впливає на формування орфографічних навичок, адже під час написання вивчених слів часто відбувається заміна літер звуками (транскрипційними знаками).

Всі ці та багато інших труднощів, пов’язаних з невідповідністю літер і звуків, які виникають при навчанні техніки письма, та шляхи їх подолання досліджували І. Верещагіна, Р. Мартинова, В. Плахотник, Г. Рогова, Н. Скляренко та ін. Вченими розглядалися лінгвістичні, психологічні та методологічні основи навчання техніки письма школярів, визначалися найбільш ефективні методи і прийоми формування орфографічної навички, вивчалася можливість взаємопов’язаного навчання техніки читання і письма тощо.

Однак, аналіз чинних підручників з англійської мови для учнів основної школи довів, що вправи, спрямовані на формування навичок техніки письма англійської мовою в них майже відсутні. Цей процес практично закінчується на початковому етапі, і на середньому вважається недоцільним. Але спостереження за навчальним процесом з англійської мови, зокрема визначення спроможності учнів шостих класів писати під диктовку, з власного досвіду тощо довело, що рівень володіння навичкою техніки письма є надзвичайно низьким. Вочевидь недостатня увага авторів сучасних підручників до дидактичних засад навчання техніки письма, відсутність системності у формуванні зазначеної навички і комплексу вправ з навчання учнів орфографії на середньому етапі негативно позначається на якості засвоєння школярами орфографічних знань, навичок і вмінь англійської мови.

Об’єктом дослідження є навчання техніки письма шестикласників на уроках англійської мови, а предметом - формування навичок техніки письма учнів шостих класів на основі використання різноманітних дидактичних ігор.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному доведені ефективності використання дидактичних ігор у формуванні навичок техніки письма учнів шостих класів у процесі їх вивчення англійської мови.

Ефективність процесу навчання письма залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів, від правильного підходу до комунікативних завдань. У методичній та дидактичній літературі використовуються терміни, що відносяться до вищезазначеного вміння, а саме: «письмо» та «писемне мовлення». Цей розподіл у термінології пов’язаний зі специфічними особливостями процесу навчання письма, який має два етапи.

- «письмо» – це оволодіння технікою використання графічної та орфографічної системи мови, тобто написання букв, складання з букв слів, словосполучень, виразів.

- «писемне мовлення» – це оформлення письмових висловлювань, вираження думки на основі лінгвістичних одиниць.

Процес становлення письма серед інших видів мовленнєвої діяльності відбувався досить таки довго, тому можна виділити три етапи його розвитку.

Як зазначається у Державному освітньому стандарті з іноземних мов, володіння письмом передбачає досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учням уміння реалізувати навички писемного мовлення в найбільш типових ситуаціях повсякденного спілкування [1, с. 18].

У відповідності з учбовою функцією засвоєння мови та комунікативною функцією застосування мови в навчанні письма необхідно розрізняти такі взаємообумовлені цілі:

- засвоєння знань про графічну систему англійської мови та вміння швидкої адекватної каліграфічної реалізації нового звучання за умов засвоєння іншомовного алфавіту; 
- навчання диференціації мовних знаків, котрі при однаковій формі представляють різні значення в двох мовах; оволодіння навичкою поєднувати усні мовні знання з письмом, досягаючи тим самим більш ефективного закріплення матеріалу;
- демонстрація у лексичних і текстових диктантах сформованості орфографічних навичок, можливості учнів продемонструвати наскільки правильно учні можуть записати почуте; 
- складання повідомлення в писемній формі на основі власного досвіду й оформлення його у вигляді листа, опису картинки, предметів, порядку дій тощо; 
- відтворення почутого або прочитаного в тексті в писемній формі тощо. 
Отже, навчання техніки письма займає важливе місце у реалізації основної мети навчання англомовного писемного мовлення і відіграє одну з найбільш провідних ролей у процесі навчання англійської мови взагалі.
У процесі навчання техніки письма на середньому етапі загальноосвітньої школи слід дотримуватись таких принципів послідовного та поетапного засвоєння матеріалу: 
- для повідомлення ще невідомої мовної системи окремі графічні знаки слід давати по послідовно, з урахуванням певної градації складностей;
- для розвитку рукомоторних навичок на початковому етапі навчання необхідно застосовувати спеціальні вправи, як-от: штрихування, розмальовки;
- орфографічні, лексичні та граматичні знання слід давати одночасно, щоб в учнів вироблялась асоціююча єдність компонентів: значення – звукова форма – форма написання – форма використання;
- закріплення, тренування із засвоєння іншомовних знань повинне тісно пов’язуватись з повторенням орфографічних знань (переписування, письмове виконання завдань), особливо стосовно тих мовних одиниць, при застосуванні яких очікуються або передбачається помилка;
- правила орфографії необхідно пояснювати учням і закріплювати шляхом систематизації; ефективними вправами на закріплення орфографічної форми слів є дидактичні вправи типу: кросворди, чайнворди, складання слів з окремих елементів, виправлення помилок в наданих словах тощо;
- письмові вправи повинні супроводжуватися їх повною перевіркою;
- вправи на списування на середньому ступені мають привчати школярів до специфічної форми написання іншомовних слів;
- доцільними формами вправ для закріплення і контролю орфографічних знань є ретельно підібрані відповідно вивченого мовного матеріалу лексичні диктанти (слова), вибіркові диктанти й диктанти- короткі тексти;
- в якості системних та епізодичних прийомів закріплення орфографічних знань використовуються вправи у виборі та протиставленні слів з однаковими та різними орфографічними елементами - це сприяє закріпленню орфографічних категорій та систематизації словникового запасу;
- необхідною передумовою подальшого розвитку орфографічних навичок учнів є контроль і корекція виконаних учнями вправ [2, с. 220]. 

У методичній літературі виділяють три етапи навчання техніки письма:

1. Оволодіння графікою/орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно.

2. Засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні.

3. Оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування [2].

Для кожного з вищезазначених етапів характерні різні типи та види вправ. Нашу увагу привертають вправи, які передбачають аналіз, ідентифікацію та диференціацію слів. Ці вправи спрямовані на групування слів на основі протиставлення графем; диференціацію подібних, але не тотожних графем; списування за зразком; списування з різними завданнями (підкреслити букву, буквосполучення, слова з однією і тією самою орфограмою); групування слів з використанням картинок-орфограм; складання слів зі складів з використанням схем; написання слів за наданими першими літерами та багато інших. Особливу увагу слід звернути на той факт, що запропоновані в ігровій формі. Ці вправи вмотивовують учнів на їх скоріше та більш правильне виконання, заохочують до виконання та отримання бажаного результату.

Література:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Директор школи. – 2000. – № 47 (143). – С. 3-31.

2. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Руковод. кол. авт. С.Ю.Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 1999. – 320с.