Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
Україна
Багатокомпонентні складні речення в сучасній китайській
мові (на матеріалі роману Лао Ше «Рикша»)
Вивчення синтаксичних конструкцій будь-якої мови завжди
має велике значення. В китайському мовознавстві доволі підвищений інтерес до
вивчення складних речень. Однак до теперішнього часу багатокомпонентні складні
речення (БСР) не були предметом спеціального дослідження. Якщо у вітчизняному
мовознавстві БСР стали предметом окремого вивчення, то подібні конструкції
китайської мови не знайшли відображення у сучасній науковій літературі. У
зв’язку з підвищенням інтересу до вивчення китайської мови, збільшується кількість
робіт, присвячених синтаксису сучасної китайської мови. Однак не всі граматисти
відносять складні речення до окремого класу синтаксичних одиниць, крім того, не
існує єдиного визначення складного речення, елементарні складні речення не
відокремлюються від багатокомпонентних, хоча функціонування та типи цих речень
суттєво відрізняються. Завдяки аналізу частотності БСР в тексті роману «Рикша»,
будо встановлено, що вона складає 43% від загального числа складних
синтаксичних конструкцій на сторінці. Тому можна зазначити достатньо частотне
вживання БСР. Цей факт свідчить про те, що багатокомпонентні конструкції
заслуговують на детальне на глибоке вивчення.
Будучи складною синтаксичною побудовою, БСР відрізняються особливостями
семантики своєї структурної схеми. На відміну від елементарних складних речень,
БСР мають більші комунікативні можливості. Вони ідеально пристосовані до
передачі логічної послідовності думки, її найтонших звивин, мають «властивість
компактності, пристосованості до змістового сприйняття, а також великими
можливостями предикативного ускладнення, що дозволяє варіювати одну і ту ж
тему, забарвлену єдиної тональністю, характером зв'язків, гнучкістю
словопорядку предикативних одиниць» [2, с. 5]. За своєю природою БСР здатні передавати
найтонші відтінки думки, і саме ця семантична властивість пояснює їх широку
вживаність в прозі, як правило, в авторській мові. Так як БСР представляють
собою конструкції переважно писемного мовлення, то можна було б припустити, що
в мові сучасної китайської прози, мова якої, байхуа, спочатку була мовою
розмовною, їх кількість невелика, оскільки розмовна мова прагне до стислості й
лаконічності, з одного боку, і до максимального спрощення сприйняття мови
співрозмовником, з іншого. Між тим, аналіз показує, що БСР досить часто
представлені в прозових творах.
При дослідженні виникає питання: чи
всі моделі БСР використовуються в прозі, або є обмеження в їх вживанні. Це
питання до сих пір не було предметом спеціального розгляду, що визначає
актуальність дослідження. Поставлене питання може бути вирішеним тільки після
інвентаризації всіх типів моделей БСР, що вживаються у відібраному матеріалі.
Матеріалом для даного практичного дослідження було обрано твір
китайського письменника Лао Ше, «Рикша», з якого методом суцільної вибірки було
відібрано понад 1000 реченнь, на основі яких проводився аналіз функціонування
БСР в сучасній китайській прозі.
Відомо, що БСР є цілісною синтаксичною побудовою, за допомогою якої
виражається складність пізнаваних явищ дійсності. Саме ця їх семантична
властивість нерідко змушує авторів утілювати текст від імені автора і мову
дійових осіб в форму моделей БСР. Але багатокомпонентні речення по своїй
структурі складні, і при значній їх довжині, що проявляється в ускладненні
вихідних моделей додатковими предикативними одиницями, можуть виникати труднощі
для сприйняття їх читачами.
БСР поділяються на речення зі складносурядною структурною основою (СО)
та складнопідрядною СО. Всі конструкції БСР, які вживаються у відібраному
матеріалі, вживаються з різною частотою. Після підрахунків бачимо, що БСР із
складносурядною СО кількісно переважають над БСР із складнопідрядною СО (62% та
38% відповідно).
В процесі дослідження було підраховано кількість різних
моделей БСР із складносурядною СО, що зустрічаються в романі. Дані розрахунків
наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
|
Моделі БСР зі
складносурядною СО в романі «Рикша» |
Кількість (%) |
|
БСР з сурядністю і
підрядністю |
33 |
|
БСР із
складносурядною СО, ускладненою безсполучниковістю |
28 |
|
БСР з
багатокомпонентною сурядністю |
22 |
|
БСР з сурядністю і
підрядністю, ускладненими безсполучниковістю |
11 |
|
БСР з сурядністю і
супідрядністю |
6 |
БСР із складносурядною СО використовуються у художньому
мовленні найчастіше для образного зображення дійсності і для передачі
авторської емоційної оцінки. БСР побудовані за принципом сурядності, виступаючи
в якості синонімів простих самостійних речень, відрізняються тим, що думки в
складному реченні утворюють складне ціле. Так, у художньому стилі прості
речення виділяють в зображуваній картині окремі деталі, а складносурядні
речення об'єднують деталі в більш повну картину, розкривають взаємозв'язок між
ними.
БСР з складнопідрядною СО найчастіше зустрічаються в
монологах героїв, допомагаючи, таким чином, уявити собі передування подій,
характер, причини вчинків персонажів роману. Малий відсоток БСР з складнопідрядною
СО можна пояснити переважанням в тексті роману розповіді автора, який володіє
всією інформацією і доносить її до реципієнта.
Аналізуючи зібраний матеріал було розраховано кількісне співвідношення
БСР із складнопідрядною СО, присутніх у тексті роману «Рикша». Переважними за
чисельністю є моделі БСР з однорідною супідрядністю і БСР із послідовною
підрядністю, ускладненою безсполучниковістю. Отримані дані відображені в
таблиці 2.
Таблиця 2.
|
Моделі БСР з
складнопідрядною СО в романі «Рикша» |
Кількість (%) |
|
БСР з
складнопідрядною СО, ускладнені безсполучниковістю |
27 |
|
БСР з однорідною
супідрядністю |
27 |
|
БСР з послідовною
підрядністю |
18 |
|
БСР з неоднорідною
супідрядністю |
18 |
|
БСР з
складнопідрядною СО, ускладненою сурядністю |
10 |
Проаналізувавши
типологію моделей БСР, що функціонують в романі «Рикша», було встановлено, що
БСР є доволі частотними синтаксичними конструкціями; речення із складносурядною
СО суттєво домінують над реченнями із складнопідрядною СО; кількість моделей в
двох групах БСР досить обмежена.
Звичайно, проведена інвентаризація багатокомпонентних складних
конструкцій не є вичерпною в питанні про функціонування даних конструкцій в
мові художньої літератури. Потребують уваги питання, пов’язані з особливостями
вживання сполучників у БСР, з протяжністю та ускладненістю моделей, а також
окремим питанням повинно бути вживання безсполучникових БСР, які складають
окрему групу серед загальної кількості багатокомпонентних складних конструкцій.
Все сказане вище обумовлює перспективу подальшого дослідження.
Література
1. Калашникова Г.Ф.,
Дмитриева Т.В, Скоробогатова Е.А. Функционирование многокомпонентных сложных
предложений в поэтическом тексте. Методические рекомендации и учебные задания к
спецкурсу студентам филологического факультета. – Харьков: ХГПИ, 1987.