Ітченко О.П.

Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т.Г.Шевченка, Україна

Реалізація сценарію «ПОГРОЗА»

у сучасних американських романах жанру трилер

(на матеріалі твору Стівена Кінга «Misery»)

Дослідження особливостей дискурсу мовних особистостей у сучасних американських романах жанру трилер полягає не лише в аналізі лінгвістичних характеристик в рамках комунікативної взаємодії персонажів. Йдеться також про важливість опрацювання та залучення результатів розвідок фахівців з кримінальної та соціальної психології, психолінгвістичної конфліктології та інших напрямків сучасної науки, які вивчають комунікативні процеси та різні способи комунікативних технологій передачі змісту висловлювання. Саме базуючись на таких інтегрованих знаннях реальним є більш детальний аналіз динаміки розгортання стереотипних (стандартних) ситуацій, що актуалізуються у трилерах Стівена Кінга і відзначаються конфліктним характером.

Найбільшу увагу заслуговує моделювання комунікативної ситуації, що супроводжує сценарій «ПОГРОЗА». Це пояснюється тим, що вона виступає центральною ланкою у структурі взаємовідносин агресор-жертва, оскільки в ній розкриваються питання сутності інтенції та реалізації агресивної поведінки мовної особистості. В цьому і полягає актуальність нашого дослідження. Метою даної розвідки є прослідкувати, яким чином розгортається зазначена ситуація, та презентувати динамічну модель реалізації сценарію «ПОГРОЗА» на прикладі трилеру Стівена Кінга «Misery».

У літературі з конфліктології погроза визначається як адресоване іншій стороні вираження наміру зробити щось таке, що зашкодить інтересам цієї сторони [1: 172]. Крім того, особливістю погрози є орієнтація на те, щоб примусити супротивника сприяти своїм намірам. Саме ця обставина перетворює погрозу в ефективний спосіб боротьби у процесі конфлікту. Логіка дій тут дуже проста: «якщо ти вчиниш «А», то я відповім на це дією «Б». Отже, погроза – це не прямий вступ до боротьби, а в певному відношенні своєрідний «заклик» до почуттів супротивника, а також його розсудливості й здорового глузду. Погроза завжди є виразом жорстокості й безкомпромісності позицій. Тому підкорення їй означає втрату рівності позицій і можливостей захисту своїх інтересів з боку тієї сторони, якій погрожують [2: 189].

Зазвичай, у погрозу включається повідомлення про можливе нанесення шкоди жертві. Дуже часто агресор погрожує обіцянкою позбавити життя (вербалізація фізичного насилля) [1: 185].

Тобто, в таких випадках жертва стикається з необхідністю вибору між двома альтернативами: або підкоритися наказам, або бути покараним. Якщо погроза покаранням сприймається як більш сильна, ніж можливість будь-якої форми опору, то жертва робить висновок, що їй слід виконати накази агресора [3: 132].

Слід також зазначити, що погроза – це ще не реальна дія, а лише вербалізація перед її здійсненням. Тому вона часто застосовується як тактичний засіб боротьби при розв’язані конфлікту [2: 180]. Така тактика характерна для деструктивної моделі поведінки і відповідного типу мовної особистості [1: 189].

Проаналізуємо детально розгортання сценарію «ПОГРОЗА» у трилері Стівена Кінга «Misery», який може бути представлений таким чином:

{[[[[[[Дехто ТАКИЙ] керується чимось ТАКИМ] має намір ТАКИЙ] використовує дещо ТАКЕ] впливає на декого ТАКОГО] ТУТ/ЗАРАЗ]}.

У творах Стівена Кінга в ролі агенса, що представлений слотом [ТАКИЙ], виступає агресивна мовна особистість, яка належить до насильницького типу злочинця. Так, в романі «Misery» нею є Енні Вілкес:

“My name is Annie Wilkes. And I am - ” “I know,' he said. 'You're my number-one fan.” “Yes,' she said, smiling. 'That's just what I am.” [4: 6].

Дана мовна особистість страждає на нервово-психічні розлади, в яких вона сама зізнається:

“No one stops here because they all know Annie Wilkes is crazy.” [4: 75].

У ролі пацієнса, що представлений слотом [ТАКОГО], виступає жертва – особистість, якій погрожує агресор у разі невиконання вимог останнього:

“You owe me your life, Paul. I hope you'll remember that. I hope you'll keep that in mind.” [4: 18].

Агенс керується [ТАКИМ] – певними власними міркуваннями і конкретними мотивами: намагається змусити письменника Пола Шелдона спалити його новий роман і написати інший, спеціально для неї:

“…burn it,” she said [4: 43]; “You're going to use this typewriter to write a new novel! Your best novel! Misery's Return!” [4: 61].

Агресор має намір [ТАКИЙ] вплинути на свою жертву, а саме: змусити її підкорятися і виконувати накази, користуючись маніпуляційною тактикою у поєднанні з шантажем. Крім того, контролюючи дії Пола, Енні може вирішувати його долю:

“When you burn it,” she said. “Then I'll give you the capsules - all four of these, I think - and the pain will go away. You will begin to feel serene again…I can give you some soup…But until you burn it, Paul, I can do nothing.” [4: 43].

Слот [ТАКЕ], що позначає інструмент, за допомогою якого агенс діє на пацієнса, представлений:

1) вербалізацією залякувань у вигляді промісивів з менасивним забарвленням:

“Make no sound,” she said, leaning over him with one hand on either side of his head, strands of her hair tickling his cheeks and forehead. “I warn you, Paul. If whoever that is hears something - or even if I hear something and think he might have heard something - I will kill him, or them, then you, then myself.” ([4: 151];

2) вживанням інвективних (лайливих) прізвиськ:

“I'm going to kill you, you lying cocksucker,” she said, and staggered toward him (King 3, 316); “You are just a lying old dirty birdie.” [4: 35];

3) промісивами проявити фізичну силу:

“Shall I go on?” he asked. “I’ll kill you if you don’t!” she responded, smiling a little. [4: 151];

4) демонстрацією переваги на вербальному рівні:

“So you just sit there,' she said, lips pulled back in that grinning rictus, 'and you think about who is in charge here, and all the things I can do to hurt you if you behave badly or try to trick me. You sit there and you scream if you want to, because no one can hear you. No one stops here because they all know Annie Wilkes is crazy, they all know what she did, even if they did find me innocent.” [4: 75];

5) повідомленням про долю жертви:

“I'm not going to kill you, Paul.” She paused. “At least, not if I have just a little luck. I should kill you - I know that - but I'm crazy, right? And crazy people often don't look after their best interests, do they?” [4: 269];

6) тактикою безпідставного обвинувачення і докору:

“I'll scream,” he said, beginning to cry harder. “Then scream,” she said. “But remember that you made that mess. Not me. It's nobody's fault but your own.” [4: 24-25].

Таким чином, розгортання сценарію «ПОГРОЗА» у трилерах Стівена Кінга відбувається за такою формулою: «якщо ти не виконаєш мої накази, я обіцяю позбавити тебе життя». Зміст слотів даного сценарію може змінюватись в залежності від ситуації: він обумовлюється характером прояву поведінки агресора та реакцією жертви та дії останнього.

Література:

1. Дмитриев А.В. Конфликтология: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2000. – 320с.

2. Конфліктологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів юрид. спец. / за ред. Л.М. Герасіної, М.І. Панова. – Харків: Право, 2002. – 256с.

3. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса: Пер.с англ. – СПб.: Речь, 2000. – 320с.

4. King Stephen. Misery. – NY, New American Library, 1988. – 338p.