Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Мікрюков О.О., Тарасенко Г. А.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаси, Україна

Мовно-комунікативний аспект менеджменту

Спілкування – найважливіша форма взаємодії людей. Воно лежить в основі практично всього, що ми робимо. У житті більшості людей процеси спілкування займають до 70% часу.

Теорія і практика менеджменту показує, що комунікація – це постійний процес, який використовується для передачі організаційної мети, для забеспечення зворотнього зв'язку і для внесення коректив.

Спілкування служить дуже важливій меті встановлення взаємозв'язку і співробітництва людей. Практично всі проблеми бізнесу так чи інакше пов'язані зі спілкуванням, оскільки спілкування (комунікація) – це процес передачі ідей, думок і почуттів, доведення їх до розуміння іншими людьми. Комунікація – дуже важлива і складна діяльність.

Менеджмент відноситься до найважливіших галузей, де спілкування відіграє визначну роль.

Для сучасного менеджера – особи, яка повинна працювати із людьми, здібності до спілкування є життєво необхідними. Це саме важливе вміння, яким повинен володіти менеджер. Визнано взаємозв'язок і вплив рівня комунікабельності на успішність діяльності організації.

Треба відзначити, що комунікація як процес передачі емоційного і інтелектуального змісту набула великого значення для ділового розвитку за двох основних причин, які А. Романов визначає так:

По-перше, керівник отримує інформацію за допомогою спілкування із своїм оточенням і у своїх організаціях, здійснюючи управлінські і контрольні функції, виявляючи інтерес до виробничих результатів і росту своїх співробітників, налагоджуючи прямі і зворотні комунікативні зв'язки.

По-друге, комунікація являє собою найбільш дієвий інструмент досягнення високої ефективності стратегій, що розробляються на підприємстві. Хліб будь-якої організації – це інформація і комунікація.

Коли говориться про якість комунікації Ф. Левіс пропонує виділяти такі компоненти:

- комунікатор – це той, хто ініціює комунікацію, повідомляє інформацію;

- аудиторія – той, кому повідомляють інформацію;

- повідомлення – те, що повідомляють, зміст інформації;

- засоби комунікації – це форматні або технічні засоби, завдяки яким інформація доходить до слухача .

За формою комунікації вона може бути вербальною (мовною) і невербальною; комунікація в організації – вертикальною, горизонтальною та змішаною, усною і письмовою. Кожна з форм комунікації має свої особливості. Але усне спілкування має перевагу – відразу можна отримати зворотний зв'язок. Головними правилами ефективності зворотного зв'язку є: перше – конкретний засіб зворотного зв'язку кожного разу, коли керівник вступає у спілкування з підлеглими. Найкращий метод перевірки зворотного зв'язку – особиста бесіда, де перевіряється точність і правильність розуміння інформації «зверху – вниз», друге правило ефективності зворотного зв'язку міститься у підсиленій увазі до співрозмовника.

У спілкуванні найбільша питома вага припадає на вербальну комунікацію. Вміння говорити є важливою складовою частиною авторитету менеджера і ефективності досягнення мети організації.

Якщо комунікація між людьми не буде ефективною, люди не можуть домовитися про загальну мету, що являє собою основу існування організації як такої. Інформація в процесі комунікації передається не тільки для того, щоб можна було приймати рішення, а й для того, щоб вони могли виконуватися. Плани, наприклад, не будуть виконані, якщо вони не будуть передані тим людям, які повинні їх виконувати. Коли керівництво може довести обґрунтування своїх рішень до підлеглих, це значно підвищить шанси їх успішного виконання. До тих пір, поки робітники не зрозуміють, яку нагороду може запропонувати їм організація за добре виконану роботу, вони не можуть бути достатньо мотивованими і добре працювати на неї.

Комунікація досить важлива і в функції контролю. А керівництву необхідна інформація відносно того, що виконано і як виконано, щоб правильно оцінити, чи досягнуто мету організації.

Література:

1. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента / Кабушкин Н. И. – Минск: БГЭУ, 1996. – 480 с.

2. Романов А. А. Граматика деловых бесед / Романов А. А. – Пермь, 1995. – 240 с.

3. Levis Ph. Organizational Communications. The Essence of Effective Management / Levis Ph. – Columbus, 1983. – 380 p.