Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Наталія Кучміна, доц. Гнатковська О.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна

Невербальне вираження емоцій у дискурсі англійського фентезі

Уся система ставлення людини до інших людей реалізується у спілкуванні. Поняття "спілкування" є одним із центральних у системі психологічних та лінгвістичних знань. Його специфіка визначається тим, що в процесі спілкування суб'єктивний світ однієї людини розкривається для іншої, відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями та ін. У спілкуванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Результат спілкування – налагодження певних стосунків з іншими людьми [1, c. 27-28].

Спілкування як діяльність особливого роду – це творча гра інтелектуальних та емоційних сил співбесідників. Люди можуть обмінюватись різними типами інформації на різних рівнях. Відомо, що спілкування не вичерпується усними або письмовими повідомленнями. В цьому процесі важливу роль відіграють емоції, манери партнерів, жести. Психологами встановлено, що в процесі взаємодії людей від 60 до 80% комунікації здійснюється за рахунок невербальних засобів вираження і лише 20 – 40% інформації передається за допомогою вербальних [2, c. 3-7]. Ці дані змушують нас замислитись над значенням невербального спілкування для взаєморозуміння людей, звернути особливу увагу на значення жестів і міміки людини, а також породжують бажання оволодіти мистецтвом тлумачення цієї особливої мови, якою ми усі розмовляємо, навіть не усвідомлюючи цього.

Наше дослідження зосереджене на невербальних компонентах спілкування у дискурсі англійського фентезі. Воно проводилось на матеріалі роману відомої англійської письменниці Джоан Роллінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Невербальна комунікація – це «мова почуттів». Вона – продукт суспільного розвитку людей, що значно посилює змістовий ефект вербальної комунікації, а за певних умов може її замінювати [3,c.7-9]. Серед невербальних компонентів, або засобів спілкування першою слід назвати оптико-кінетичну систему, що складається з жестів, міміки і пантоміміки, рухів тіла (кінесики). Далі виокремлюють паралінгвістичну та екстралінгвістичну системи. Особливою є система організації простору і часу спілкування — проксеміка [6]. У процесі емотиологічних досліджень була встановлена здатність психічних переживань відображати всі соціальні та культурні конвенції через ситуативні аспекти, а також виявляти наявність концептуального каркасу емоцій і пов'язану з ним можливість представити їх через весь мовний і екстрамовний видовий контекст [4]. Емотиологи розробили нову область лінгвістичного аналізу — концептологія емоцій, спрямовану на виявлення специфіки їх освоєння і матеріалізації в мовній свідомості.

Емоції (від фр. "еmotion" — хвилювання, збудження) — складний стан організму, що припускає тілесні зміни характеру — в диханні, пульсі, залозо-виділеннях тощо – і на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що відзначається сильними почуттям, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція — інтенсивна, то виникає порушення інтелектуальних функцій, ступінь роздвоєння особистості, і тенденція до дії неврівноваженого чи протопатичного характеру. За наявністю відтінків задоволення або незадоволення розрізняють: позитивні та негативні емоції [4].

Позитивні емоції — породжуються узгодженням обставин з нормами, що відповідають світогляду цієї особи (задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття, й ін.). Позитивні емоції можна передавати за допомогою міміки. Посмішка виражає радість, задоволеність, привітність, ввічливість. Опис погляду надає інформацію про симпатії героїв, їхнє бажання та інтерес з кимось розмовляти. Очі здатні передавати ставлення людини до свого співбесідника. Також позитивні емоції передає і пантоміміка, тобто виразний рух людини (зміна у ході, осанці, жестах). Найточніше про такі позитивні емоції як довіра і симпатія вам розкажуть жести рук та територіальні жести. А про прагнення людини можна дізнатися із жестів—вказівників. За допомогою поклонів люди виражають свою повагу. Фонація є однією із виразніших способів передавання позитивних емоцій. Інтонація сказаного завжди покликана надати додатковий зміст інформації, допомогти розкрити суть повідомлення. У художніх творах, щоб описати інтонацію часто після дієслів "to say", "tо tell" автор додає прислівник, яким описує сказане (calmly, gladly, happily, gently etc).

У реальному житті наш мозок сприймає будь-який невербальний компонент спілкування, миттєво опрацьовує його і підсвідомо ми починаємо розуміти, з якими емоціями у даному спілкуванні ми маємо справу. У художньому тексті ми маємо розуміти контекст та ситуацію спілкування, щоб зрозуміти емоційний стан героїв. У романі «Гаррі Поттер та філософський камінь» Джоан Роллінг описує невербальні засоби (посмішки, погляди, жести рук та ін.), використовує емоційно забарвлені слова, часто вживає прислівники, або прикметники. Нами були знайдені приклади практично всіх способів невербального вираження позитивних емоцій (радості, задоволення, щастя, довіри, симпатії та ін.). Найбільша кількість позитивних емоцій була виражена за допомогою міміки, пантоміміки та фонації, проте не було знайдено жодного жесту-вказівника, що свідчить про позитивні емоції.

Якщо предмети чи явища не задовольняють потреби людини або не полегшують задоволення їх, то в неї виникають негативні емоції. У людини, яка відчуває, наприклад, скорботу, гнів, інші негативні емоційні переживання, відбуваються різні зміни не лише в діяльності внутрішніх органів, а й у зовнішньому вигляді (міміка, пантоміміка тощо). Змінюється вираз обличчя, голос. Через виразні рухи і дії, як правило, розкривається почуттєва сфера особистості [4]. Негативні емоції можна передавати за допомогою міміки.

Вираз обличчя людини, її погляд (звужені зіниці), відсутність посмішки (або в’яла посмішка) обов’язково розкажуть Вам, що Ваш співбесідник вороже до Вас відноситься, гнівається, або не має бажання з Вами спілкуватися. Негативні емоції передає також і пантоміміка. Жести рук (закриті, сковані) можуть розповісти про те, наскільки безпечно і впевнено відчуває себе Ваш співрозмовник, чи агресивно він налаштований, чи приховує щось. Жести—вказівники нададуть інформацію про небажання людини з Вами спілкуватися. Територіальні жести покажуть наскільки агресивно людина налаштована стосовна Вас, відкриють її бажання захистися, подальші наміри щодо бесіди [6]. А хода розкаже Вам про смуток, недовіру та стурбованість Вашого співрозмовника.

У романі Джоан Роллінг було знайдено приклади практично всіх способів невербального вираження негативних емоцій (роздратування, злість, недовіра, хвилювання, сум). Найбільше про негативні переживання героїв розповідала міміка та фонація. Так само, як і позитивні емоції наш мозок швидко сприймає й аналізує засоби вираження негативних емоцій, тому у реальному житті ми миттєво отримаємо підсвідому інформацію про певне налаштування людини щодо нас. А у романі - фентезі митцю доводиться лексичними засобами передавати ці емоції. Тобто письменник описує посмішки, погляди, інтонації, застосовуючи при цьому прикметники, прислівники, емоційно-забарвлені дієслова. Щоб передати негативні емоції за допомогою фонації у романі "Гаррі Поттер і філософський камінь" Джоан Роллінг найчастіше використовувала емоційно- забарвлені дієслова такі як "to shriek", "to cry", "to yell", "to bark" etc. Щодо вираження негативних емоцій через міміку людини, письменниця описувала найчастіше посмішку, або ж її відсутність у героя. Варто зазначити, що прикладів вираження негативних емоцій невербальними засобами у даному фентезі значно більше, ніж прикладів вираження позитивних емоцій. Емоції роздратування, страху, гніву зустрічаються по всьому роману досить часто.

У нашому дослідженні ми зробили висновок, що невербальні засоби спілкування, зазвичай, не несуть двозначності. Вони зрозумілі для кожного, хто є спостережливим і має деякі знання про жести [6]. Усі невербальні способи вираження позитивних та негативних емоцій підлягають аналізу та складанню у певну систему. У наведених нижче таблицях показані результати кількісного аналізу частотності засобів вираження емоцій за допомогою міміки (табл.1) та пантоміміки (табл.2).

Таблиця 1

Кількісний аналіз частотності засобів вираження емоцій за допомогою міміки та фонації

Спосіб вираження	Вираз Обличчя	Погляд	Посмішка	Губи	Рухи голови	Фонація
Позитивні емоції	-	6	9	-	-	20
Негативні емоції	6	22	32	2	8	114

Результати аналізу показують, що найчастіше позитивні емоції у даному фентезі виражаються посмішкою, або поглядом. А негативні емоції, найчастіше знаходять своє вираження за допомогою рухів голови та посмішки, поглядом, рідше - виразом обличчя та губами. Засоби фонації домінують в обох випадках.

Таблиця 2

Кількісний аналіз частотності засобів вираження емоцій за допомогою пантоміміки

Спосіб вираження	Жести рук	Поклін, кивок	Жести-вказівники	Територіальні жести	Хода
Позитивні емоції	9	2	-	9	-
Негативні емоції	5	2	-	10	8

Як видно з таблиці 2, територіальні жести та жести рук є найяскравішими способами вираження позитивних та негативних емоцій.

У житті, навіть, не маючи ніякого поняття про невербаліку, ми розпізнаємо невербальні компоненти миттєво й достовірно, не залежно від статі, віку, національності. А у художніх творах митцям слова доводиться ретельно працювати і підбирати вдалі вирази й слова для вираження певних комунікативних ситуацій, емоцій, почуттів, переживань. Тут у нагоді стають синонімічні й антонімічні ряди дієслів та прикметників, емоційно-забарвлені слова, засоби пунктуації та порушення орфографічних правил, фразеологізми.

Так як лінгвістичні дослідження стають більш антропоцентричними, а дослідження невербальної мови спілкування викликає не тільки популярний інтерес, але й науковий, то ми вважаємо, що дослідження невербальних компонентів спілкування буде завжди актуальним. Знання про жести й міміку людини допомагають нам не лише краще пізнати себе та інших, але й навчитися мистецтву спілкування та правильного донесення інформації до адресата.

Література:

1 Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. – К.: Академія, 2004. – 344 с.

2. Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам / Аллан Пиз. – С.-П., 2000. – 186 с.

3. Шарма В. Новейший язык телодвижений. Самое полное руководство по языку тела / Винай Шарма. – С.-П.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2008. – 160 с.

4. Емоції та лінгвістика. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/3470/97/

5. Поняття про спілкування. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part5/5201.htm

6. Невербальне спілкування. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://pidruchniki.com.ua/16990619/menedzhment/neverbalne_spilkuvannya