К.ю.н., доцент Панькевич В.М., Пасічник В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Питання фінансово-правової відповідальності є одним із найбільш дискусійних у правовій науці України. Серед провідних вітчизняних науковців-юристів, що досліджують окремі фінансово-правові інститути, слід назвати А.Й.Іванського,Е.С.Дмитренка, З.М. Будько, І.А. Сікорську, Е.С. Дмитренко та інші. Суперечності викликає як сам факт існування такого виду відповідальності, так і питання, що стосуються природи фінансово-правових санкцій, порядку їх застосування, визначення ознак та складу фінансового правопорушення. У зв’язку із цим аналіз проблем становлення та розвитку фінансово-правової відповідальності, як самостійного виду юридичної відповідальності, є одним із пріоритетних напрямків науки, необхідних для підвищення ролі фінансового права як галузі права на даному етапі розвитку правових відносин.

У теорії держави і права закріплений і обґрунтований поділ юридичної відповідальності на чотири види (кримінальна, цивільна, дисциплінарна і адміністративна). Але на сьогодні такі фахівці як Дмитренко Е.С. та Іванський А.Й. схиляються до думки, що даний поділ не відповідає сучасним політико-правовим реаліям на фоні зростання і підвищення відповідальності держави щодо забезпечення у суспільстві правопорядку [1,с.101].

На думку Іванського А.Й. фінансово-правова відповідальність – це державний осуд, що має прояв з точки зору суб’єктивного права як нормативний, формально визначений у фінансовому праві, гарантований і забезпечений фінансово-правовим примусом юридичний обов’язок зазнавати правопорушником заходів державного примусу у вигляді фінансових санкцій (штраф, пеня) за вчинене ним правопорушення у сфері фінансової діяльності. Станом на сьогодення можна стверджувати, що встановлення цього виду відповідальності є складовою частиною фінансово-правового регулювання. Так основний акт фінансового законодавства – Бюджетний кодекс України – встановлює відповідальність за порушення бюджетного законодавства, тобто за здійснене бюджетне правопорушення [2,с.28].

Виходячи з вище написаного можна визначити, що фінансово-правова відповідальність включає всі ознаки, які характеризують її як юридичну. Саме в рамках загально-правової сутності юридичної відповідальності знаходить своє відображення фінансово-правова відповідальність із характерними для неї видовими ознаками, які обумовлені специфікою фінансового права. Але попри все, фінансова відповідальність вже сформувалася об’єктивно. Вона стверджує, що про існування фінансової відповідальності свідчить наявність Податкового кодексу України й інших законів.

Як вдало вказує Іванський А.Й., фінансові правовідносини через свою природу мають майновий характер, тому правопорушення у цій сфері завжди завдають певної майнової шкоди державі і всьому суспільству в цілому. Відновлення порушеного блага здійснюється за допомогою спеціальних фінансово-правових санкцій. Поряд із фінансово-правовими санкціями можуть застосовуватись адміністративні або кримінальні санкції, в залежності від суспільної шкідливості або суспільної небезпеки відповідно [2, с.14-15].

Отже, на мою думку фінансове право потребує адекватної системи захисту його приписів, причому не лише в санкціях норм інших галузей права, а і у власних санкціях. На жаль, санкція фінансової норми дуже часто не міститься поряд з диспозицією, це є результатом відсутності власного механізму захисту і системи санкцій. Доцільним стає розгляд питання про створення єдиного законодавчого акту, що визначав би специфічність санкції фінансового права, оскільки розвиток законодавства про юридичну відповідальність суб’єктів фінансового права інколи проходить шляхом прийняття нових актів без врахування змісту раніше прийнятих і без їх відміни.

На думку Лучковської С. І. фінансове законодавство об’єднує в собі бюджетне, податкове, банківське, валютне законодавство і законодавство про грошовий обіг і розрахунки, переважна більшість з яких переживає стадію бурхливого розвитку, що на правотворчій діяльності відображається в постійних змінах і доповненнях законодавчого матеріалу, неможливо прийняти один нормативно-правовий акт, щоб повністю і вичерпно врегулювати питання фінансової відповідальності [3,с.76].

Розглянувши різні точки зору з приводу фінансово-правових питань потрібно зробити висновок про те, що сучасний стан доктрини фінансового права і фінансового законодавства вказує на відсутність належного розуміння та правового регулювання основоположних засад фінансово-правової відповідальності. Тому більш доцільно розглядати не фінансову відповідальність в цілому, а конкретно ту відповідальність в залежності від сфери, в якій виникло правопорушення: бюджетну, податкову, банківську, валютну відповідальність і відповідальність у сфері грошового обігу і розрахунків. Проблеми відсутності єдиних кодифікованих актів, де б містився перелік податкових правопорушень, виявляються в неправильному, неоднозначному застосуванні норм на практиці. Тому можна запропонувати створення певних конкретних законів про бюджетне, податкове, банківське й валютне регулювання фінансово-правової відповідальності, де б містився повний перелік складів фінансових правопорушень. Тому на сучасному етапі назріла необхідність закріпити загальні, спільні принципи, які покладено в основу фінансово-правової відповідальності.

Література:

1. Дмитренко Е.С. Фінансово-правова відповідальність:теоретично-правові аспекти щодо її змісту і місця в системі юридичної відповідальності / Е.С. Дмитренко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 11. – С. 97-103.

2. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність в сучасній Україні: теоретичне дослідження:автореф.дис.на здобуття наук. ступення доктора юр.наук:спец.12.00.07 «Фінансове право» /А.Й.Іванський.—Одеса,2009.—35с .

3. Лучковська С.І . Фінансове право України: Навчальний посібник /

С.І. Лучковська. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2011. – 270с.