Право/2 Адміністративне право

Войта Я. М.

Курсант Національного університету Державної податкової служби України

Параниця С. П.

доцент кафедри управління адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби м. Ірпінь, Україна

Рівень корупції в Україні

Протягом останніх років в Україні спостерігається розвиток проблем, пов’язаних із корупцією, що тягне за собою загрозу національній безпеці країни. Боротьба з корупцією відноситься до найпріорітетніших проблем, які стоять перед українським суспільством, нажаль, подолання корупції можливе лише завдяки кардинальним засобам.

Історико - правові дослідження достовірно засвідчують, що корупція існувала в суспільстві завжди з моменту виникнення держави, а отже, й утворення державного апарату управління. Шарль Монтеск’є писав: «…Відомо вже з досвіду віків, що будь-яка людина, яка володіє владою, схильна зловживати нею, і вона буде йти в цьому напрямку, доки не досягне належної їй межі» [1, с.22].

Причин існування корупції існує безліч зазначемо основні з них:

- низькі заробітні плати державних чиновників;

- надмірна бюрократія;

- недостатній внутрішній контроль в органах влади;

- відсутність чітких процедур і правил в діяльності державних установ;

- звичка населення вирішувати все за допомогою корупції;

- прогалини в законодавстві, щодо регулювання корупційних питань, та безліч інших.

Аналіз стану корупції в Україні, дозволяє стверджувати про існування діаметрально протилежних позицій в оцінці масштабів охоплення корупцією українського суспільства. З одного боку, представники органів державної влади, посилаючись на статистичні дані, заявляють, що підстав для особливої стурбованості немає, оскільки до адміністративної відповідальності притягується менше 2 % державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування [2, с.11].

Про високий рівень корупції в Україні та відсутність боротьби з нею говорять і в ЄС та НАТО. АGRECO - група держав з протидії корупції Ради Європи - відзначила провал України в плані законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність європейським стандартам боротьби з корупцією за 13 напрямами.

Україна за 2011 рік сильніше загрузла в корупції: 152-ге місце в світі з 182. Гірші за неї Кенія і Зімбабве [3, http://www.radiosvoboda.org/content/article/24789497.html].

Україна опустилася з 134-го місця в 2010 році на 152-ге місце в 2011-му, констатує неурядова організація Transparency International, яка оприлюднює щороку доповіді про стан корупції понад 183 країнах світу.

Україна у списку 2011 року ділить 152-ге місце з Таджикистаном, вище цих двох країн перебуває Уганда, а нижче - Центральноафриканська Республіка [3, http://www.radiosvoboda.org/content/article/24789497.html].

Президент України затвердив Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 рр., та поки що покращень у боротьбі з корупцією в Україні не видно. Навіть Служба безпеки зазначає і визнає, що в Україні корупцією вражені всі гілки влади.

Україна посідає останні місця щодо рівня корупції серед країн Європи. Так, за показниками поширення корупції та хабарництва Україна посідає 24-те, передостаннє місце в Європі. А в рейтингу економічних свобод Україна - на останньому місці в Європі та 164-му місці у світі зі 179 країн [4, http://www.radiosvoboda.org/content/article/24789497.html].

Корупції за 2012 рік, продовжує руйнувати суспільства в усьому світі.

Україна в 2012 році зайняла 144–149-е місця разом із Бангладеш, Камеруном, Республікою Конго, Сирією і Центрально-Африканською Республікою [3, http://www.radiosvoboda.org/content/article/24789497.html].

Отже, виходячи з даних досліджень, можна стверджувати, що корупція в Україні поширена в значних масштабах.

Соціологічні дослідження також показують, що серед опитаних спостерігається тенденція до відчаю і безнадійності у протидії корупції, що не може не насторожувати [2, с.47].

Громадяни України вже начебто пристосовування до правил системи цього негативного явища, що є негативним і веде до послаблення антикорупційної діяльності з боку громадськості.

Література:

1. Волженкин В.Б. Коррупция. – СПб., 1998. – 44с.

2. Слухання у Комітеті на тему: “Антикорупційна політика і практика: проблеми законодавчого забезпечення” / Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. – К.: СПД О.М. Москаленко, 2009. – 96 с.

3. Радіо Свобода від 05.12.2012 року // Офіційний сайт . [Електронний ресурс]. – режим доступу. – http://www.radiosvoboda.org/content/article/24789497.html.