Пономаренко Дмитро Олександрович

Криворізький Національний Університет, Україна

Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні

Україна це країна, економічний розвиток якої значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів. Тому останніми роками керівництво нашої країни все активніше займається питаннями енергодиверсифікації. Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ щільних колекторів тощо). Приємним є формування покладів сланцевого газу в межах більшої частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, які можуть забезпечити оперативну доставку видобутого газу, що в свою чергу виключає витрати значних коштів для будівництва нових трубопроводів.

У квітні 2011 року було оприлюднено аналіз Американської інформаційної енергетичної агенції (U.S. EIA) «Світові ресурси сланцевого газу: аналіз 14 регіонів за межами США». Відповідно до цього документу Україна має досить великі запаси сланцевого газу, поклади якого за геолого-економічними оцінками підрозділів НАН та Мінприроди України є перспективними для промислового освоєння.         

Технологія видобутку сланцевого газу відбувається методом «гідророзриву», який передбачає собою створення системи вертикальних та горизонтальних свердловин, в які під тиском закачується суміш з води, піску та наповнювачів, що підвищують в’язкість розчину і викликають просторове утворення мікротріщин та збільшення площі дренування. Після зниження тиску вода вільно витікає з утворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу. Воду, що відкачали, мають піддавати очищенню і використовувати повторно для проведення гідророзривів.

Здається гарний вихід для України, щоб збагатитися та скласти конкуренцію російській компанії Газпром на європейському ринку та для власного використання    , що скоротить постачання російського газу. Та й посол США в Україні Джон Теффт, виступаючи 18 квітня на VI форумі "Безпека у небезпечному світі" заявив що США зробить все можливе, щоб підтримати Україну в організації видобутку сланцевого газу. Як повідомила газета «Українська правда», в травні 2012 року компанії Shell та Chevron виграли тендер на розробку сланцевого газу на Юзівській та Олеській (Харківська і Донецька області) ділянках в Україні. У січні 2013 року була підписана угода між урядом України та компанією Royal Dutch Shell.

Підписання подібної угоди з компанією Chevron має відбутися після схвалення цієї угоди місцевими радами, в компетенції яких знаходиться розробка ділянки. Оцінки запасів сланцевого газу в Україні суттєво відрізняються і, за різними джерелами складають: Державна служба геології та надр (2012 р.) – 7,0 трлн. куб. метрів; U. S. ЕІА (2011 р.) – 1,2 трлн. куб. метрів; Міністерство енергетики і вугільної промисловості – 5,0 трлн. куб. метрів. Більшість експертів сходяться на думці, що за запасами сланцевого газу Україна посідає четверте місце в Європі за обсягами резервів цього типу після Польщі, Франції та Норвегії.

І хоча сланцевий газ вирішить питання енергетичної забезпеченості України однак він має певні недоліки, порівняно з природним газом:

1) його видобуток є дуже високотехнологічним процесом: потрібне потужне обладнання, висококваліфікований персонал та значні інвестиції;

2) малий строк функціонування свердловини: нові технології (горизонтальне буріння та гідророзрив), які збільшують площу контакту свердловини з породою в 30-50 разів, забезпечують її економічно ефективне функціонування до 2-3 років (в порівнянні: свердловини природного газу в Уренгої функціонують 10-15 років);

3) він має підвищену агресивність до металу, що скорочує тривалість експлуатації газопроводів та в 2 рази меншу енерговіддачу;

4) висока, порівняно з природним, собівартість газу (США – реальні витрати 212-283$ на 1 тис куб. м сланцевого газу, Газпром - 19$ на 1 тис куб. м природного газу; окупність інвестицій 10-12 років (5-7 при звичайному видобутку газу);

5) на відміну від газоносних площ США, де відомі запаси сланцевого газу, який можна добути та на яку саме суму інвестувати капітали, в Україні дуже мало відомо скільки із наявних запасів реально можна добути сланцевого газу, дані показники залежать від глибини видобутку, міцності порід, бізнес-плану, коштів на оренду потрібної території та ін.;

6) доки неясні екологічні наслідки, невивченість питання реакції навколишнього середовища, в першу чергу забруднення підземної гідросфери (в т.ч. стратегічно важливих горизонтів прісних вод питної якості);

7) порушення поверхні та сейсмічні явища, викиди парникових газів, вилучення з господарського використання великих земельних площ;

8) наявні технології видобутку передбачають суттєві додаткові впливи на існуючу інфраструктуру та навколишнє середовище, які обумовлені вилученням значних земельних площ, залученням з наступним забрудненням великих обсягів водних ресурсів (4-20 тис. куб. м на одну видобувну свердловину), додатковим навантаженням на підприємства знешкодження відходів та транспортні шляхи.

Після підписання угоди між урядом нашої держави та компанією Shell, в Харківській області народні маси неодноразово виявили протест проти видобутку сланцевого газу на території їх області побоюючись за додержанням всіх норм та правил видобутку даного газу, так як це потребує значних наукоємних вкладів, новітніх технологій, а в нашій державі де не завжди дотримуються вимог безпеки це буде зробити важко.

У ряді країн були повністю заборонені роботи по видобутку сланцевого газу: у Франції і Болгарії призупинялися; у Великобританії продовжуються під пильним екологічним контролем; на два роки введено мораторій у провінції Квебек в Канаді для проведення досліджень; у США – відбувся скандал у штаті Огайо через порушення технології і зливання забрудненої води у водойми; у Польщі продовжуються з собівартістю сланцевого газу у 300 дол. проти 500 дол. за російський газ. 

Спеціалісти у сфері екології виокремлюють деякі проблеми, щодо екологічної безпеки розробки родовищ сланцевого газу в Україні: 

§        низька забезпеченість водними ресурсами України в цілому та, зокрема, площ видобутку сланцевого газу, висока вірогідність забруднення водних ресурсів, у тому числі підземних, які є стратегічним запасом країни, тому що вода використвоються як сировина для видобутку газу зі сланцевих порід; 

§        можливість незворотної втрати великих площ земельних ресурсів і підриву аграрного потенціалу країни; 

§        виникнення деформацій поверхні, зменшення сейсмостійкості території, підвищення сейсмострушуваності, у зв’язку з горизонтальним свердлінням свердловин та їх можливому руйнуванню у сланцевих породах; 

§        невизначеність реакції навколишнього середовища на сумісну дію техногенних впливів, зумовлених розвідкою та видобутком газу та інших виробництв (хімічні та видобувні підприємства), а також наслідків глобальних змін клімату (збільшення кількості та масштабності опадів, частоти і висоти повеней); 

§        можливість потрапляння газу в атмосферу (від 4 до 8% газовіддачі) на етапі будівництва та експлуатації свердловини.

Доцільність видобутку сланцевого газу в Україні в повній мірі залежить від оцінки витрат на робу по видобутку, можливий об’єм добутого газу та, звичайно,  головне завдання це вирішення екологічних проблем, які можливі при розвитку даного типу виробництва. Тому треба звісити всі економічні вигоди з такої діяльності, які в свою чергу лише тимчасові, тому що запаси сланцевого газу, як і всі інші енергетичні запаси є вичерпними, проти можливих екологічних негараздів, які потягне за собою такий видобуток.

Необхідно провести повторні ретельні дослідження з метою узагальнення  умов видобутку та прогнозування наслідків впливу даного виробництва.  Пропоную розробити і виконати структурними елементами НАН України спеціально розроблену державну цільову науково-технічну програму «Видобуток сланцевого газу в Україні». 

Безпосередньо до початку робіт з видобутку сланцевого газу потрібно на урядовому рівні вирішити питання щодо підготовки відповідної інфраструктури, що буде можливим лише за рахунок виділення коштів з державного бюджету, який потім поповниться за рахунок видобутку газу у майбутньому. Також потрібно передбачити витрати на модернізацію газопроводів та побудови нових, а також на вирішити проблеми з водопостачанням до свердлових установ та будівництво підприємств з очищення та зберігання відходів.

Якщо всі питання будуть вирішені і процес видобутку сланцевого газу буде контролюватися, як державними, так міжнародними комісіями з дотриманням всіх вимог передбачених при такому виробництві, то шкода завдана екологічному стану буде мінімальна, а прибутки отримані від нього доволі значними. Тому такий видобуток не тільки можливий, але і вигідний для України.

Список використаної літератури:

1.     Посол США знайшов плюси у видобутку сланцевого газу в Україні // Українська правда [електронний ресурс]. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2013/04/18/6988490/

2.     Українське товариство охорони природи, Секція охорони надр та екологічної геології ім. О.С.Щириці; Академія ноосфери, м. Київ. [електронний ресурс]. URL: http://www.ukrpryroda.org/2012/10/blog-post_7198.html

3.     Наталія Федоляк. Видобуток сланцевого газу // Збруч. 21.02.13

4.     Олексій Савицький. Видобуток «газу-вбивці»: порятунок і життів, і енергетики… // День, № 79, 12.05.2010