Право/8. Конституційне право

Бєлкін Л.М.

Консалтингова фірма «Аналітик», Донецька обл., Україна

ФЕНОМЕН ЗАКОННОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОБМЕЖЕННЯ ВЛАДИ

На даний час усе більше привертає увагу плідність пошуку витоків права у біологічно зумовлених моделях поведінки живих істот [1, с. 19]. Один з постулатів етології права полягає у тому, що живі істоти існують у природі не самі по собі, а у спільнотах. П.О. Кропоткін зауважує, що суспільство не було створено людиною; воно передувало людині [2, с. 35]. Отже цілком природно, що у соціальних структурах виникають певні форми взаємодії між особинами. Найбільш поширеними є вертикальна взаємодія, коли особини знаходяться у суворому ієрархічному підпорядкуванні одна одній з ієрархом (домінантом) на горі, та горизонтальна взаємодія, коли особини вступають у взаємовідносини одна з одною на взаємовигідних засадах, без участі ієрарха. Вертикальна, вона ж – ієрархічна взаємодія – найбільш розповсюджена – у часі і у просторі [3].

Проф. Ю.І. Семенов, який веде старт становлення Homo sapiens від людиноподібних мавп і тому докладно аналізує їх поведінку як предтечу поведінки людей [4], зазначає, що система домінування у мавп досягає вершини свого розвитку, проявляється у своїй класичній формі [4, с. 98]. Дані відносини ієрархічного підпорядкування на перших етапах становлення людини успадковані і людськими спільнотами [5]. В.Р. Дольник [5, с. 232] зазначає: «У історика і етолога протилежне сприйняття потужних автократичних і тоталітарних держав минулого і сьогодення. Для історика ці багатоступінчасті ієрархічні структури – це досягнення розуму, блискучої організації, геніальних царів і полководців… Для етолога – це примітивні самостворювані структури, які просто розрослися до гігантських розмірів. Їх побудували не генії, а «пахани»… В силу інстинктивних програм люди самозбираються у ієрархічні піраміди, це майже так само неминуче, як утворення кристалів. Якщо буде задіяний весь ряд ієрархічних програм, люди можуть утворити величезну за масштабами, але примітивну по влаштуванню структуру супідрядності – авторитарну імперію. Ця структура зовсім не обов'язково найвигідніша для кожної людини і всіх разом чи найбільш ефективна і правильна з того, що люди могли б створити. Це всього лише найпростіше…».

Висловлені міркування В.Р. Дольника повністю підтримує член-кор. РАН С.С. Алексєєв [6], який, «віддаючи належне точності суджень В.Р. Дольника», зазначає, що відповідний стан особин-ланок ієрархічної пірамідальної організації – верховного ієрарха (ватажка зграї), обраних ним самок, «наближених», і далі – униз по ієрархічній драбині, до «дна ієрархічної піраміди», має у світі «соціальних тварин» домінуюче значення. Саме тут слід шукати первинні, підґрунтові витоки того, на жаль, органічного для людського суспільства одвічного, мандруючого із століття в століття від однієї країни до іншої організаційної побудови, яка характеризується ієрархічною пірамідальною структурою, вершину якої увінчують особини, що прагнуть влади. І звідси ж – якщо знову-таки мати на увазі природні передумови – відбувається ті історично перші щаблі правового розвитку, які визначаються як «право сильного», «право війни», «кулачне право», «право влади».

Отже, завданням подальшої еволюції людських спільнот є подолання панування вертикальних ієрархів, свавілля вождів. Так, неодноразові жорсткі обмеження у доступу до їжі чи до самки можуть призвести до загибелі або розпаду групи. Однак забезпечення доступу до м'яса усіх членів об'єднання і тим самим надання раніше підлеглим індивідам можливостей поряд з індивідами, що раніше домінували, отримати цей продукт, з неминучістю означали обмеження можливості останніх задовольнити свою потребу в ньому. Якщо раніше вони могли з'їсти всю здобич, то тепер на їм діставалася лише частина її. Це, звичайно, підривало домінування у сфері розподілу м'яса і сприяло доступу підлеглих членів об'єднання до цього продукту. Об'єднання, в яких це відбувалося, зберігалися і отримували можливість подальшого розвитку, а ті, в яких все залишалося як і раніше, зникали і випадали з еволюції [5]. Іншими словами, потреба забезпечення доступу до їжі всіх або більшості членів спільноти передбачало обмеження апетитів «самих рішучих і сильних».

Отже, одним із основних змістів становлення людських суспільств є обмеження жорстких вертикальних ієрархій і свавілля домінантів (вождів) і взагалі сильних (могутніх) по відношенню до слабших (підлеглих). Видається очевидним, що для такого обмеження необхідний певний інструментарій. Цим інструментарієм стає сукупність певних правил (норм), які обмежують ієрарха у тих чи інших діях, навіть якщо йому по силах реалізувати ці дії. Зокрема, правила розподілу їжі були першими табу, які оберігали життєво важливі для існування роду правила колективного життя [4] і підривало домінування «рішучих і сильних». Саме такі процеси підтримувалися еволюцією.

М. Салінз [7] узагальнює відомі звичаї щодо взаємовідносин між общинниками та вождями у первісних народів. Ці звичаї, як правило, виключають свавілля вождя, стримують привласнення ним суспільних багатств. За давньоримським висловом, «inde datae leges, ne firmior omnia posse» («закони для того й дані, щоб урізати владу найсильнішого») [6].

Важливе місце засобам обмеження свавілля державної влади відводиться у давньоіудейській концепції державності. Грамотно складені приписи, змінюваність правителів і небажаність передачі трону у спадщину, обрання посадових осіб, наявність у державі органів, що контролюють діяльність монарха, здійснення народного вето, наявність громадянського суспільства здатні утримати правителів від тиранії, обмеживши свавілля володарюючих суб'єктів [8]. Царі (правителі) ранніх держав, зберігаючи первісні мононорми, найбільш цінними вважали загальносоціальні традиції звичаєвого права; продовжуючи ці традиції, у своїх законах намагалися підтримувати начала соціальної справедливості: обмежували багатство, лихварство, закріплювали справедливі ціни тощо. Це знайшло відображення в найдавніших правових актах – законах Хаммурапі, XII таблиць, реформах Солона та ін. [9].

Після Великої французької революції 1789 р. принцип законності був запроваджений у французькій правовій доктрині для протиставлення королівській сваволі, унеможливлення покарання особи без суду та слідства, всебічного захисту прав і законних інтересів людини та громадянина [10].

Таким чином, дослідження витоків законності свідчить про її первісне спрямування на обмеження свавілля домінантів (вождів) і взагалі сильних (могутніх) по відношенню до слабших (підлеглих) як інструментарій такого обмеження. У наступному, внаслідок зусиль бюрократичної владної верхівки, виникли викривлення і нашарування, які у тій чи іншій мірі спотворювали первісний глибинний сенс законності.

Література

1. Гудима Д. До питання про поняття та структуру вітчизняної антропології права (стаття ІІ) / Д. Гудима // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2006. – Вип. 43. – С. 16-28.

2. Кропоткин П.А. Взаимопомощь как фактор эволюции / П.А. Кропоткин. – М.: Редакция журнала «Самообразование», 2007.

3. Протопопов А.И. Инстинкты человека (попытка описания и классификации). – [вторая редакция] / А.И. Протопопов, А.В. Вязовский. – М., 2011. – Электронный доступ: http://ethology.ru/library/?id=407

4. Семенов Ю.И. Как возникло человечество / Ю.И. Семенов. – Изд. 2-е, с нов. предисл. и прилож. – М.: Гос. публ. ист. б-ка России, 2002. – 790 с.

5. Дольник В.Р. Непослушное дитя биосферы. Беседы о поведении человека в компании птиц, зверей и детей / В.Р. Дольник // Издание 4-е, дополненное. – СПб.: ЧеРо-на-Неве, Петроглиф, 2004. – 352 с.

6. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексєєв. – М.: Статут, 1999. – 712 c.

7. Салинз М. Экономика каменного века / М. Салинз // Пер. с англ. О.Ю. Артемовой. – М.: ОГИ, 1999. – 296 с.

8. Калинина Е.В. Государственно-правовое учение иудаизма. Ветхозаветная и талмудическая концепция: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Е.В. Калинина. − Нижний Новгород, 2012.

9. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник [4-е изд., переработанное и дополненное] / С.А. Комаров. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.

10 Пухтецька А. Європейські погляди на принцип верховенства права / А. Пухтецька // Правовий тиждень. – 06.05.2008 р. – № 19 (92). – Електронний доступ: http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&newsid=120556