Психология и социология/10.Психология труда

К.психол.н. Ламаш І.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Моісєєва Л.Г.

Харківський університет внутрішніх справ, Україна

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

 

       Вивчення  стану проблеми уявлень про кар'єру, можна сказати, шо кар'єра -  це вектор професійного становлення особи, зміст якого залежить від соціально-психологічних характеристик людини. Вибір кар'єри відбиває  культурну і соціальну специфіку конкретного суспільства. Кар'єрні орієнтації виступають необхідним елементом кар'єри і виражають спрямованість особи на певні норми і цінності в області кар'єри. Кар'єрні орієнтації починають формуватися ще в процесі шкільної підготовки. У старших класах специфічні особливості кар'єрних орієнтації школярів виражаються в постановці кар'єрних цілей і подальшому плануванні кар'єри.

Метою даного длслідження було вивчення професійних схильностей старшокласників,  юнаків і дівчат.

Вивчивши особливості кар'єрних орієнтацій старшокласників юнаків і дівчат за допомогою анкети "Що таке кар'єра"? та методики  "Якоря кар'єри" Е. Шейна, можна констатуватими яскраво виражені кар'єрні прагнення у старшокласників. Виходячи з аналізу результатів анкетування, досліджувані вже мають уявлення про своє майбутнє. Приблизно у половини з них є мотив, який припускає майбутню владу і гроші,  і вони вже орієнтовані на початок реалізації цих намірів, що підтверджують високі показники за усіма видами  кар'єрних стратегій. У той же час, 46% дівчат бачать себе як домогосподарки, мріють про  духовне, вони не прагнуть до матеріальних цінностей.

Вивчення особливостей неусвідомлюваних уявлень про кар'єру старшокласників юнаків і дівчат, згідно проєктивної методики «Символ життєвого успіху», дозволяє говорити про наявність у кожного випробовуваного прагнення до самореалізації і руху вперед.

Щодо життєвих та професійних цілей наявності у кожного з  старшокласників,  що відбивається у високому рівні показників за кожною з використаних методик. Але шлях досягнення цієї мети у кожного свій. Світогляд сформований під впливом різних чинників таких як і сім'я, шкільне виховання, самовиховання з різних джерел ЗМІ, хобі, міжособистісне  спілкування і соціальна взаємодія. Незважаючи на гендерні особливості у професійних орієнтаціях, проте, формування кар'єрних орієнтацій багато в чому залежать від  особистості  і її особистих прагнень і життєвого вибору.

Вивчивши схильності до певних типів професій старшокласників,  юнаків і дівчат за допомогою "Дифференційно-діагностичного опитувальника" (ДДО) Є.О.Клімова,  що дозволяє визначити спрямованість 5 типів професій, можна були зафіксовані відмінності між між юнаками та дівчатами. За шкалами "Людина - природа", "Людина-знак", "Людина-людина" відмінностей між двома групами випробовуваних не зафіксовано. Це говорить про те, що вихованням, навчанням, тренуванням інших людей; медичним обслуговуванням людей і доглядом за ними, правовою допомогою, готові займатися як юнаки,  так і дівчата.

У той же час, за шкалами "Людина-техніка" і "Людина--художній образ" визначені значущі відмінности.Для юнаків характерними є потяг до  перетворення деталей, виробів, механізмів, обслуговування технічних об'єктів і тому баловий показник за цією шкалою "Людина - техніка" високий, що для хлопців і природно. У дівчат спостерігається характерна тенденція за шкалою "Людина - художній образ", що є характерним до витонченішої жіночої натури і  своєрідного художнього підходу, світогляду.

Вивчення структури сигнальних систем старшокласників, юнаків і дівчат, можна зробити висновок про відмінності у вираженість різних сигнальних систем у юнаків і дівчат за шкалами: художній (переважання першої сигнальної системи), розумовий (переважання другої сигнальної системи) і середній (відносно однакова роль обох систем).

Статистична обробка результатів за шкалами "Символізування", "Абстрагування", "Рефлексивність" значущих відмінностей між двома групами випробовуваних немає. Проте, зафіксовані достовірні відмінності між двома групами випробовуваних за низкою шкал. Так , показники за шкалами "Метафоризация", "Образність уявлень" і "Вербалізація" є достовірно вищими у дівчат, а  за шкалою "Предметні навички",  навпаки, показники в групі юнаків є вірогідно вищимии в групі у юнаків. Отримані результати надають можливість визначити ті гендерні особливості, які природним чином у кожного індивіда формуються і набирають гендерної специфіки як у юнаків, так і у дівчат, приймають традиційні для суспільства  форми існування і розвитку в майбутньому, тим самим визначаючи  і особливості вибору професії.

Проведене дослідження не вичерпує до кінця зазначеної проблеми. Актуальним можна вважати подальші дослідження у вибраному напрямі, які були б спрямовані на подальше вивчення кар'єрних орієнтацій та уявлень про майбутнє професійне самовизначення старшокласників для отримання більш інформативних результатів, що можуть бути використані для визначення індивідуального підходу у межах профконсультування та професійної орієнтації, психологчного супроводу та психосоціального моніторінгу з метою успішного особистісного та професійного самовизначення старшокласників.