к. психол. н. доцент Карпенко Н. В., Корчака М. В.

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, Україна

ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНИХ ПІДЛІТКІВ

Вступ. Актуальність

За останні 20 років кількість публікацій у напрямку вивчення проблем обдарованих дітей значно збільшилась. Про це свідчать публікації не лише вітчизняних, але й зарубіжних дослідників: Ридецкой О.Г. «Психология одаренности» (2010), Леві В. Л. «Нестандартна дитина» (1991), Гільбуха Ю.3. «Внимание: одаренные дети» (1991), Дружинина В. Н. «Психология общих способностей» (1999), Лейтеса Н.С. «Возрастная одаренность и индивидуальные различия» (1997), Алексеева Н. Д. «Одаренность: способности, мотивация и творчество: пособие для педагогов, психологов, руководителей в сфере образования» (2006), Карне М. «Одаренные дети» (1991).

Безліч наукової та психолого-педагогічної літератури визначає, що таке обдарованість, подає види та класифікації, уміщує рекомендації щодо визначення рівня обдарованості та шляхів її розвитку. Проте недостатньо уваги приділено найважливішій темі – проблемам обдарованої дитини, способам її виявлення, методам аналізу, що сприяло б розумінню особистості, прийняттю та роботі з нею.

Формування мети роботи:

Метою статті є визначення кола особистісних проблем художньо обдарованих підлітків. Висувається припущення, що обдаровані підлітки через специфіку свого віку та прагнення реалізувати свої здібностей можуть мати проблеми у сфері соціальної ситуації розвитку та адаптації поза сім'єю, школою.

Найчастіше здібності до певного виду діяльності можна виявити в дитячому віці. Найкраще, аби ці задатки побачили та всіляко підтримали, якщо цього не відбулося, то що ж чекає обдаровану особистість у підлітковому віці, коли в щоденному спілкуванні з однолітками, батьками та вчителями вона стикається з багатьма проблемами. Ми, як практикуючі психологи, маємо вчасно виявити проблеми та допомогти в їх вирішенні. Якщо ж цього не зробити, це може призвести до гальмування здібностей, талантів та загального розвитку обдарованої дитини.

На жаль, часто стається так, що у вирішальний момент батьки самі визначають долю обдарованого підлітка, однолітки насміхаються та не поважають його успіхів бо заздрять, а вчителі не розуміють, лише експлуатують у своїх цілях і не надають бажаної підтримки обдарованій дитині. Таке ставленням гальмує, пригнічує, талант обдарованої дитини, зрештою, підліток закривається в собі на довгий час.

М. Карне наголошує, що рівність усіх у можливостях – це звичайна справа часів тотального антиінтелектуалізму в суспільстві. Але й нині питання прийняття обдарованості стало настільки актуальним, що його можна віднести до проблем століття [3, с. 6-7].

Організація дослідження:

Експериментальною базою дослідження стала Сумська дитяча художня школа ім. М. Г. Лисенка у якій в 4 класі (8-10 клас загальноосвітньої школи) навчаються художньо обдаровані підлітки 14-16 років. Загальна кількість обстежуваних – 28.

Варто зазначити, що для проведення дослідження нами було апробовано опитувальник «Виявлення проблем обдарованих дітей», автори якої Карпенко Н. В та Скиртаченко Ю. І. [1, с. 56-57].

Як стверджує Немов С. Р., обдарованість – це наявність у людини задатків до розвитку здібностей, а здібності – це індивідуальні особливості людей, від яких залежить набуття ними знань, умінь, навичок, а також успішність виконання різноманітних видів діяльності [4, с. 669]. Існує багато визначень поняття «обдарованість», і вченим важко дати єдине, найбільш повне та точне. За психологічним словником Головіна С. Ю., обдарованість — це специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, які дають можливість виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, вищому за «середній» [3, с. 427].

Обдаровані діти відрізняються від своїх звичайних однолітків не лише випереджаючим розвитком своїх здібностей, а перш за все тим що, така дитина стикається з безліччю особистісних і міжособистісних проблем. Це можуть бути труднощі соціалізації, адаптації, навчання в ЗОШ, це дефіцит спілкування з однолітками, емоційний дискомфорт з учителями, батьками та особистісні негаразди (емоційного розвитку, саморегуляції, професійної орієнтації, загострення автономності).

Результати дослідження:

Під час опитування художньо обдарованих підлітків ми отримали як розгорнуті, так і короткі відповіді. Розгорнуті відповіді ми не редагуємо для збереження діагностичної інформативності (дані зафіксовані протоколістом Корчакою М.).

На перше питання – «Чи виникають у тебе непорозуміння з однолітками?» – було отримано такі відповіді: 28, 5% – «так», «так, буває», «часто»; 25% – відповіли «іноді» та «рідко»; у 28, 5% – «ні», та дано розгорнуті відповіді: «ні, іноді, звичайно ж, буває, але компроміс завжди все вирішує», «виникають, але досить рідко».

На друге питання – «Чи приймають однокласники твої бажання, прохання, потреби?» – відповіді такі: 60, 7% – «так», «зазвичай так»; 21, 4% – «ні», «іноді», «не завжди», «іноді». Розгорнуті відповіді: «приймають, але лише в тому разі, коли їм це є вигідним», «так, у нас дружний клас», «інколи, більше ті, які є моїми друзями», «не знаю, але інколи дуже розуміють».

На третє питання – «Чи є у тебе друзі в класі?» – маємо такі відповіді: 89, 2% «так», «звичайно», «так, багато»; Решта відповідей були такими: «не завжди», «так, але справжніх мало», «небагато», «можливо».

На четверте питання – «Чи є у тебе друзі, старші за тебе?» – отримано такі відповіді: 96, 4% – «так», «багато», «так, їх декілька», «майже всі»; лише одна відповідь – «ні».

На п’яте питання – «Чи доводилося тобі виконувати домашнє завдання за своїх однокласників?» – отримано такі відповіді: 35, 7% – «так»; 57, 1% – «ні», «ні не доводилося». Один опитуваний змінив відповідь «ні» на «так» закресливши попередню. Відповідь «ні, лише давала списувати» теж була лише одною.

На шосте питання – «Чи робили за тебе домашнє завдання твої однокласники?» – нами отримано такі відповіді: 35, 7% – «ні»; 50% – «так». Також відповіді: «бувало», «ні (я роблю сама)», «ні, лише давали списувати», «я тільки могла списувати».

На сьоме питання – «Чи є у класі ті, які тобі, на твій погляд, заздрять?» відповіді: 46, 4% – «ні» або «не знаю»; 39, 2% – «так». Відповіді розгорнуті: «не замислювався над цим», «декілька людей», «в окремих випадках, так».

На восьме питання – «Чи є в школі ті, які тебе наслідують у чомусь?» – було отримано такі відповіді: 28, 5% – «так»; 35, 7% – «ні». Також відповіді: «можливо», «деякі», «не знаю, я не надто приділяю увагу до незнайомих мені людей», «не знаю, начебто ні», «є одна дівчина».

На дев'яте питання – «Чи бувало, що тебе ображали у класі?» – було отримано такі відповіді: 42, 8% – «ні», «ніколи»; 25% – «так»; 14,2% – «інколи», «бувало», «рідко». Розгорнуті відповіді: «рідко і лише ті люди, які не потребують моєї уваги», «так, бо я не така, як усі». Одна анкета – без відповіді на це питання.

На десяте питання – «Чи дружиш ти з однокласниками, які не встигають у навчанні?» – отримано відповіді:, 89,2% – «так»; одна відповідь «ні». Із розгорнутих: «так, але це не впливає на дружбу». Один опитуваний повідомив, що всі його друзі не встигають у навчанні.

На одинадцяте питання – «Чи бували в тебе конфлікти з учителями?» – такі відповіді: 39, 2% – «ні», «ні, ніколи»; 39, 2% – «так», «напевно»; 7, 14% – «іноді». Розгорнуті: «рідко, з учителями краще не конфліктувати», «кілька разів», «так, але дуже мало», «ні, я їх дуже поважаю».

На дванадцяте питання – «Чи дорікали тобі вчителі, коли ти не виконував якесь завдання?» – позитивних відповідей 67, 8% – («так, бувало», «так»); 28, 5% – негативних («ні»); одна відповідь – «не знаю».

На тринадцяте питання – «Чи виконуєш ти на уроках завдання підвищеної складності?» – були такі відповіді: «іноді», 17, 8% – «не завжди»; 21, 4% – «ні», «ні, навіщо?»; 46, 4% – «так». Розгорнуті відповіді: «дивлячись із якого предмету», «не на всіх».

На чотирнадцяте питання – «Чи вимагають від тебе вчителі більш високих знань, ніж від твоїх однокласників?» – відповіді: 39, 2% – «ні»; – 28, 5% – «так», «так, майже завжди»; 21, 4% – «іноді». Розгорнуті: «на деяких уроках», «є таке», «не на усіх».

На п’ятнадцяте питання – «Чи виконуєш ти на уроках та вдома додаткові завдання?» – отримано такі відповіді: 28, 5% – «ні»; 39, 2% – «так»; 21, 4% – «іноді». А також відповіді: «коли є час», «рідко, лінь».

На шістнадцяте питання – «Чи однакові оцінки ставлять учителі тобі та твоїм однокласникам за правильно виконане одне і теж завдання?» – отримано відповіді: 46, 4% – «так»; 32, 1% – «ні»; 3, 5% – «іноді»; 7, 14% – «не завжди»; 3, 5% – «можливо». З розгорнутих відповідей: «ні, мені вищі, бо всі знають, хто у кого списує», «так, але бувають деякі винятки».

На сімнадцяте питання – «Чи на кожному уроці ти відповідаєш?» – ми отримали такі відповіді: 71, 4% – «ні»; 14, 2% – «так»; 7, 14% – «іноді». Розгорнуті: «ні, але намагаюсь», «майже завжди».

На вісімнадцяте питання – «Тобі буває нецікаво на уроках?» – отримано відповіді: 3, 5% – «ні»; 78, 5% – «так»; 7, 14% – «іноді»; 3, 5% – «часто». Розгорнуті відповіді: «так, на деяких», «так, на алгебрі», «мені завжди цікаво».

На дев’ятнадцяте питання – «Чи береш ти участь у конкурсах, змаганнях, олімпіадах?» – маємо такі відповіді: 67, 8% – «так»; 7, 14% – «ні»; 10, 7% – «іноді»; 3, 5% – «не завжди». Розгорнуті відповіді: «ага, як же ми без них?», «так, якщо є час», «змушують».

На двадцяте питання – «Чи є батьки для тебе друзями?» – отримано такі відповіді: 7, 14% – «ні»; 64, 2% – «так»; 7, 14% – «не завжди»; 7, 14% – «не дуже». Розгорнуті: «мама» «так, ну... мама», «так, своїм батькам я можу розказати все», «не у всіх випадках».

На двадцять перше питання – «Чи вимагають від тебе батьки високих оцінок?» – такі відповіді: 17, 8% – «ні»; 53, 5% – «так»; 10, 7% – «іноді». А також розгорнуті: «коли як», «із деяких предметів», «вимагають гарних оцінок», «вимагають, щоб я розуміла матеріал», «так, як усі батьки».

На двадцять друге питання – «Чи надають тобі батьки свободу вибору?» – отримано відповіді: 3, 5% – «ні»; 75% – «так»; 3, 5% – «не завжди»; 7, 14% – «іноді». Розгорнуті: «50:50», «не знаю», «Так, вони лише допомагають не збитися з вірного шляху».

На двадцять третє питання – «Чи заохочують тебе батьки за гарні оцінки?» – відповіді такі: 14, 2% – «ні»; 71, 4% – «так»; 14, 2% – «рідко».

На двадцять четверте питання – «Чи схвалюють батьки твою самостійність?» – ми отримали такі відповіді: 89, 2% – «так»; 10, 7% – «іноді»; 3, 5% – «не дуже». Розгорнута відповідь: «не завжди, але здебільшого так».

На двадцять п’яте питання – «Чи комфортно тобі вдома займатись своєю улюбленою справою?» – маємо такі відповіді: 3, 5% – «ні»; 78, 5% – «так»; 17, 8% – «не завжди». Розгорнута відповідь: «саме там я і роблю все».

На двадцять шосте питання – «Чи дорікають тобі батьки у випадку невдачі?» – отримано такі відповіді: 46, 4% – «ні»; 25% – «так»; 17, 8% – «іноді». Розгорнуті відповіді: «іноді, але рідко», «ні, підтримують», «так, але м’яко і добре», «вичитують».

На двадцять сьоме питання – «Якщо ти зазнаєш невдачі, чи думаєш тоді, що ти нічого не можеш і не вмієш?» – отримано відповіді: 67, 8% – «ні»; 14, 2% – «так»; 17, 8% – «іноді». Розгорнута «рідко, але іноді находить».

На двадцять восьме питання – «Чи вважаєш себе винним, якщо в тебе щось не виходить?» – отримано відповіді: 25% – «ні»; 42, 8% – «так»; 32, 1% – «іноді».

На двадцять дев'яте питання – «Чи ображаєшся ти на зауваження вчителів, батьків?» – отримано відповіді: 39, 2% – «ні»; 17, 8% – «так»; 39, 2% – «іноді». Розгорнуті: «не завжди», «ні (інколи так)».

На тридцяте питання – «Чи бувало, що твоя думка була не схожа з думкою твоїх однолітків?» – отримано такі відповіді: 75% – «так»; 10, 7% – «іноді». Розгорнуті відповіді: «так, постійно», «звичайно, завжди», «звичайно, майже завжди», «завжди».

На тридцять перше питання – «Чи завжди ти поводиш себе так, як того хочуть оточуючі?» – отримано відповіді: 67, 8% – «ні»; 7, 14% – «так»; 14, 2% – «ніколи». Розгорнуті відповіді: «не завжди, але взагалі так», «не завжди», «інколи», «ні, дуже рідко».

На тридцять друге питання – «Чи бувало, що ти ображався на друзів?» – отримано відповіді: 3, 5% – «ні»; 71, 4% – «так»; 14, 2% – «іноді». Розгорнуті відповіді: «так, часто», «так, бували різні причини», «так (декілька разів)», «завжди».

На тридцять третє питання – «Де ти краще себе почуваєш: з друзями чи на самоті?» – отримано такі відповіді: 60, 7% – «з друзями», а решта відповідей: «на самоті», «однаково», «залежить від настрою», «дивлячись на настрій, але частіше з друзями», «не знаю», «за настроєм», «з друзями звичайно комфортніше», «з друзями (де веселіше)», «50:50».

На тридцять четверте питання – «Чи вирішив ти, яку професію хочеш обрати?» – отримано відповіді: 10, 7% – «ні»; 64, 2% – «так». Розгорнуті відповіді: «мабуть», «так, я хочу стати лікарем», «поки що не знаю», «оооууу… 50:50%», «дизайнер інтер'єру», «приблизно так», «вагаюсь між двома».

Висновки.

1. Результати дослідження несуть змістовну інформацію про сутність проблем обдарованої дитини в сучасному соціумі.

2.Зокрема, помітні труднощі у спілкуванні з однолітками, взаємовідносинах з учителями та батьками. Інколи обдарована дитина не комфортно почуває себе в класному колективі, групі однолітків.

3. Учителі будують уроки, розраховуючи на «середнього» учня, а тому обдарованим дітям буває нецікаво й нудно на заняттях. Часто вчителі, навпаки, перевантажують обдарованих, експлуатують їх безвідмовність.

4. Батьки, як правило, очікують від своєї обдарованої дитини високих результатів у навчанні, критично ставляться до невдач, висувають занадто високі вимоги до дитини.

5. Батьки не враховують думку дитини, негативно реагують на її запитання, не дають їй висловити власну точку зору, не схвалюють самостійність дитини.

Усе це може призвести до перевтоми, гальмування здібностей, талантів та творчості обдарованих підлітків. Тому важливо прийняти обдарованість дитини та попередити можливі її проблеми в соціумі через пояснення їх суті у виконанні психопрофілактичної та психопросвітницької функції психологом.

Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник / Н. П. Волкова К.: Академія, 2002. – 57 с.

2. Карпенко Н.В., Скиртаченко Ю.І. // Проблеми обдарованих дітей

3. Карне М. Одаренные дети / Карне М.; [ пер. с англ. / Общ. ред. Бурменской Г. В и Слуцкого В. М.: Предисл. Слуцкого В. М. ]. / М. Карне. – М.: Прогресс, 1991. – 376 с.

4. Словарь практического психолога / Сост. Головин С. – Минск: Харвест -1998.-800 с.

5. Немов Р. Психология: Учеб. для студ. пед. учеб. заведений: В 4 кн. – 4-е изд. / Р. Немов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003.– Кн. 1: Общие основы психологии. – 688 с.