Психология и социология /5. Психолого-воспитательные проблемы разви­тия личности в современных условиях 

 

Тарасова В.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького, Україна

 

 

Історико-типологічний аспект методології дослідження закономірностей ментальності етнічної спільноти в умовах подальшої глобалізації інформаційних процесів

 

Сучасна глобалізація інформаційних процесів, інтенсифікація розвитку засобів зв'язку призвели до появи нових інформаційно-просторових технологій, що створюють культуру віртуальної реальності, завдяки якій кожен учасник комунікативного процесу має можливість отримати необхідні йому відомості незалежно від місця знаходження. З іншого боку, завдяки тому світ, у якому  ми  існуємо,  набув ознак цивілізації нового типу, зважаючи на можливості міжнародної еліти за допомогою медіа-технологій безпосередньо впливати на політичні, економічні, культурно-виховні процеси тощо. Означені тенденції мають і певний  негативний характер,  оскільки  дозволяють керівній  верхівці маніпулювати світовою свідомістю, не враховуючи національні інтереси. Між тим, нові технології значно підсилюють можливості діалогу різних культур на основі їхнього взаємовпливу. Але тут постає проблема їх рівноправ'я, дотримання етичних, моральних і правових норм. Наступ інших культур, більш адаптованих до сучасних вимог, руйнує ту культуру, що не має широкої можливості заявити про себе через засоби масової комунікації. Українська культура останніми роками зазнає суттєвого впливу чужих культурних традицій.

Питання методології вивчення ментальності досліджуване мовознавцями, літературними критиками та представниками історичної філології, пов'язане з відповідністю індивідуальної творчості письменника ментальному середовищу, в якому він творить. Семантичний метод розкриває зміст ментальності через використовувані слова та вирази і тому вважається універсальним щодо аналізу проявів ментальності людей давніх часів. (В соціології це контент-аналіз.) Стилістичний метод аналізу передбачає тісний зв'язок між змістом думки та її вираженням в слові. Основою етнологічних концепцій є конкретні етнографічні спостереження та етнопсихологічні дослідження. Для соціологів дослідження ментальності бачиться як проблема детермінанти соціальних спільнот. Психологи звертають увагу на виділенні тієї сфери психічної реальності, яка пов'язана з функціонуванням ментальності, оперуючи при цьому поняттями мислення, емоції, потреби, архетипи, мотиви, ідеали, стереотипи тощо [2]. Важливою складовою психологічного підходу є біхевіоризм. Культурологи при дослідженні ментальності визначають її вплив на всі складові матеріальної та духовної культури спільноти. Оскільки методологічні підходи до вивчення ментальності досить різнорідні, то філософський аналіз покликаний виявити протиріччя в цих підходах і запропонувати шляхи до його зняття; встановити відповідність певної теорії з практикою; переосмислити значення категорій та означуваних ними феноменів, що їх вибудовують історики, соціологи, психологи, культурологи тощо. Отже, з одного боку ми маємо інструментарій аналізу ментальних процесів (стилістичний, психологічний, соціологічний тощо), вироблених комплексом наук про людську спільноту, з другого ментальні прояви, які не завжди піддаються раціональному аналізу та причинно-наслідковій детермінації. Певним «спільним знаменником» для перерахованих методологічних підходів вважаємо діалектику [1, 63].

Наше дослідження відображає трансформацію концепцій, «народного духу» - «душі народу» - «національного характеру» - «етнічної ментальності» - «менталітету» в світовій та українській науці. Поняття «дух» - це «потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Дух характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через особистість» [4, 177]. Дух виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. Враховуючи наведені орієнтири, мимоволі замислюєшся над тією "духовною їжею" та моделями поведінки, що пропонуються підліткам засобами масової інформації. Так, наприклад, через різні канали впливу на суспільну свідомість, (і підсвідомість) молоді нав'язується так званий американський спосіб життя, що рекламується як ідеальна модель для наслідування. Спеціалісти в галузі інформатизації стверджують, що в основі сучасної діяльності американських засобів мас-медіа лежить принцип маніпулювання суспільною свідомістю, що передбачає викривлення й спрощення реальної картини суспільно-політичних, економічних, культурних явищ тощо, подання оцінки подій прямо протилежно суспільній думці. З одного боку, свобода слова та відкритість засобів масової інформації є однією з умов розвитку правової держави. З іншого боку - чи передбачає така відкритість інформаційну безконтрольність?

Оскільки саме поняття «менталітет» поєднує в собі ознаки раціонального та ірраціонального, то і методологія його дослідження також мусить мати в собі це поєднання. Методологічні принципи сучасного наукового пізнання, об'єктивність його висновків та результатів вимагають створення комплексних методологій. Водночас необхідно уникати серйозної методологічної небезпеки в разі відмови від створення чітких понять для аналізу явищ не тільки економічного, політичного, але й духовно-культурного характеру. Необхідно нові наукові поняття включати в існуючий категоріально-понятійний арсенал науки, щоб вони були засобом пізнання поки що ірраціональних явищ і були розкриті раціонально [3, 164]. Продуктивним для дослідження є застосування синергетичного підходу до аналізу самоорганізації суспільних систем, узгодження їх рушійних сил мотиваційних інтенціональностей соціальних суб'єктів на основі певних духовних та культурних цінностей. Вважаючи етнічну спільноту відкритою складною системою, можемо говорити про етногенез як процес її самоорганізації. Таким чином, під ширмою плюралізму думок та ідеологій відбувається небезпечний процес морального розкладу, примітивізації й спотворення свідомості підростаючого покоління. У цьому інформаційному середовищі сучасний українець може вижити лише шляхом збереження власної національно-духовної ідентичності, що дозволить йому протистояти культу чужих культурних цінностей та не перетворитись на соціальну-пригнічену істоту. Історико-типологічний аналіз методології етноментальної проблематики дозволив обґрунтувати необхідність філософського переосмислення значення категорій «ментальність» і «менталітет» та означуваних ними феноменів на підставі таких підходів як семантичний, стилістичний, феноменологічний, герменевтичний, аксіологічний, синергетичний з використанням порівняльно-історичного, структурного, інтегративного та компліментарного аналізу.

 

Література

1.     Додонов  Р.А. Теория ментальностей: Учение о детерминантах мыслительных автоматизмов.- Запорожье: р/а «Тандем-У», 1999.-264 с.

2.     Етносоціальне буття народів Запорізького Приазов’я в геокультурному контексті: Монографія / За заг.ред. Аносова І.П., Афанасьєвої Л.В., Крилова М.В., Пригаро М.В. – Запоріжжя – Мелітополь – Сімферополь: Таврія, 2005.-296 с.

3.     Скотний В. Раціональне та ірраціональне в науці й освіті.-К.; Дрогобич: Коло, 2003.-288 с.

4.     Філософський енциклопедичний словник.-К.:Абрис, 2002.-744 с.