Психология и социология / Педагогическая психология

 

Студентка Нижник І.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

 

Дослідження мотиваційного компонента 

професійної ідентичності студентів

 5 курсу юридичного факультету

 

Актуальність дослідження. В умовах соціальних змін, підвищення вимог до сучасного спеціаліста, професійна ідентичність особистості виступає важливою передумовою адаптації на етапі професійного становлення. Однак, усвідомленню особистісного досвіду індивіда передує осягнення образу майбутньої професійної діяльності та власної професійної ідентичності. Саме сформована фахова ідентичність є суттєвим чинником попередження особистісних і професійних криз, пов’язаних із специфікою соціально-економічних змін у суспільстві, набуттям гідного статусу в ієрархії трудової спільноти. Все це спричинює підвищення зацікавленості науковців у висвітленні процесу професійного самовизначення, тому акцентує увагу на питаннях сутності, особливостей, проявів формування професійної ідентичності майбутнього спеціаліста.

Об’єкт дослідження: мотиваційний компонент професійної ідентичності.

Предмет дослідження: особливості прояву мотиваційного компонента професійної ідентичності та зв’язок рівня його вираженості з рівнем суб’єктивного контролю студентів 5 курсу юридичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Мета дослідження – розкрити психологічні особливості прояву мотиваційного компонента професійної ідентичності та виявити наявність чи відсутність зв’язку між рівнем його вираженості з рівнем суб’єктивного контролю у майбутніх юристів. На основі вказаної мети поставлені наступні завдання дослідження:

1.     Проаналізувати ступінь теоретичного узагальнення проблеми формування професійної ідентичності.

2.     Розкрити психологічні особливості вираженості мотиваційного компонента професійної ідентичності

3.     Виявити наявність чи відсутність зв’язку між рівнем його вираженості з рівнем суб’єктивного контролю у майбутніх юристів

Гіпотези дослідження:

- професійна ідентичність є необхідним компонентом особистісної ідентичності;

-   у досліджуваних з високим рівнем самостійності слід очікувати високий рівень прояву зобов’язань до себе;

- для студентів-юристів 5 курсу з високим рівнем нервово-психічної стійкості буде характерним низький рівень внутрішнього локусу контролю.

Вибірку емпіричного дослідження склали 30 студентів 5 курсу юридичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Віковий склад вибірки досліджуваних – від 20 до 22 років.

У емпіричному дослідженні були використані: тест раціонального мислення А.Елліса [1]; методика „Рівень суб’єктивного контролю (РСК) Є.Ф. Бажина, Е.А. Голинкіної та А.М. Еткінда [2].

За підсумками поставлених завдань, висунутих гіпотез, проведеного емпіричного дослідження і аналізу отриманих результатів прийшли до наступних висновків:

1) Професійна ідентичність як вагома складова ідентичності увиразнюється як ототожнення індивіда із професійною спільнотою, характеризується наявністю почуття значущості та єдності із професією, справою, трудовим колективом, сформованою професійною компетентністю, образу Я-професіонал, переживанням професійної цілісності й визначеності, спрямованістю до професійної самореалізації та самоудосконалення, наявністю власного індивідуалізованого шляху впродовж процесу професійного становлення й набуття професійної майстерності.

2) Професійна ідентичність є актуальним в науковому та практичному плані предметом сучасного психологічного дослідження. В цьому інтегративному понятті виражається взаємозв’язок когнітивних, мотиваційних та ціннісних характеристик особистості, що забезпечують орієнтацію в світі професій, професійній спільноті та  соціальному середовищі, які надають змогу більш повно реалізувати особистісний потенціал в професійній діяльності, а також спрогнозувати можливі наслідки професійного вибору та перспективи власного розвитку. Професійна спрямованість та самосвідомість, тобто професійна ідентичність, є найважливішими показниками професійного розвитку.

3) Професійна ідентичність як один з головних критеріїв становлення особистості професіонала тісно взаємопов’язана з такими категоріями, як професійний розвиток, професійна самосвідомість та професійне самовизначення. Саме в цьому контексті ідентичність в останні роки інтенсивно досліджується в зарубіжній та вітчизняній психології.

4) У результаті проведеного емпіричного дослідження встановлено, що:

- у досліджуваних з високим рівнем самостійності спостерігається високий рівень прояву зобов’язань до себе;

- для студентів-юристів 5 курсу з високим рівнем нервово-психічної стійкості є характерним низький рівень внутрішнього локусу контролю.

З огляду на зазначені висновки перспективним є дослідження професійної ідентичності студентів юридичного факультету 1 курсу, порівняльна характеристика рівня вираженості даного феномену студентів-юристів на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі.

Література:

1. Эллис А. Гуманистическая психотерапия: Рационально-эмотивный подход / Пер. с англ. – СПб.: Изд-во Сова; М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс. – 2002. – 272 с.

2. Кондаков И.М., Нилопец М.Н. Экспериментальное исследование структуры и личностного контекста локуса контроля // Психологический журнал. – 1995. – № 1.