К.ф.-м.н. Бакуменко В.М., к.т.н. Петров С.В., Шпак П.С.
Українська інженерно-педагогічна академія, Харків,
Україна
Методика визначення релаксаційних
параметрів
субміліметрових лазерів
з
оптичним накачуванням
Для визначення коливальної
релаксації Г субміліметрових лазерів
з оптичним накачуванням (СММЛОН) найчастіше використовується метод дослідження
перехідного процесу сигналу на виході лазера при східчастому сигналі
накачування на вході [1]. Перевагами цього методу є простота, достатньо високе відношення сигнал/шум, а
також можливість проводити вимірювання в тих же умовах, в яких молекула, що
досліджується, використовується в якості робочої речовини лазера. Недоліком
методу є методична похибка, пропорційна швидкості накачування (або
інтенсивності накачування).
В роботі розглянута методика, що
дозволяє виключити похибку, пов'язану з швидкістю накачування. Aналіз релаксаційних процесів у лазері при східчастому
накачуванні, проведений на основі спрощеної моделі робочої молекули [1]
показує, що вихідна потужність СММ лазера (пропорційна різниці населеностей рівнів
n2
i n3, що знаходяться в коливальному стані N6 і між якими відбувається СММ перехід) може бути
представлена у виді постійної складової та компонент, що спадають по
експоненціальному закону. Швидкість загасання компонент залежить від характеру
різноманітних релаксаційних процесів. Складова, що визначає процес, обумовлений
коливальною релаксацією, може бути представленою у виді
, де початкове значення
і швидкість загасання
знаходяться з формул:
, (1)
, (2)
де
, (3)
, (4)
, (5)
де n1
– нижній лазерний рівень, f1, f2
i f3 – відносні населеності рівнів n1, n2 i n3, N – загальна кількість молекул газу, w – швидкість накачування,
швидкість переходу із стану
в стан
,
швидкість зворотного переходу,
початкова населеність стану N3,
З урахуванням того, що
, (6)
, (7)
де
- швидкість дифузії;
- швидкість коливально-поступальної релаксації;
- швидкість накачки при заданому тиску, одержимо вираз для
у виді:
. (8)
Для аналізу цього виразу
розглянемо два граничних випадки. Якщо
, (9)
тобто процеси зіткнення переважають над дифузійними,
рівняння (8) приймає вид:
. (10)
З рівняння (10) можна визначити
. Для цього одержують експериментальні залежності l1(р) і А1(р). З останньої залежності визначають
значення р, при якому А1(р)=0
і використовують його для визначення l1 з першої залежності. Отримане значення підставляють замість
в рівняння (10)
для визначення
і потім DГ. Така методика використовувалась при
визначенні релаксаційних параметрів молекули CH3Br.
При протилежному знаку в
нерівності (9), тобто у випадку переваги дифузії над процесами зіткнень, вираз
для
приймає вид:
.
(11)
Видно, що
не залежить від р, i, відповідно, залежність А1(р) не проходить через нуль. Така ситуація має місце для більшості
переходів молекули НСООН: методика визначення
в цьому випадку
описана нижче. Підставляючи
, яке отримано з виразу (11) при c =0, в рівняння (2) і розв’язуючи останнє відносно
, одержимо:
(12)
де l10 - значення l1 при А1 = 0.
Проведено аналіз осцилограм
вихідного сигналу лазера на переході
(в коливальному стані
n6) молекули CH3Br (довжина хвилі 715,4 мкм) при східчастому накачуванні СО2-лазером,
що працював на переході
(довжина хвилі 10,28 мкм) з вихідною потужністю 10 Вт [1]. Для сигналів, які спостерігались,
характерними являлись 2 режими. Для першого з них (тиск 3,5 Па, тривалість розгортки 0,5 мс/под., чутливість 2 мВ/под.) після зростаючої ділянки, яка визначається швидкістю
зростання переднього фронту імпульсу підкачування, спостерігалось спадання
сигналу до стаціонарного значення спочатку з більшою швидкістю, а потім з
меншою. Для іншого режиму (тиск 13,3 Па,
тривалість розгортки 0,5 мс/под.,
чутливість 5 мВ/под.) остання ділянка являлась не спадаючою, а зростаючою. Перехід
від одного режиму до іншого здійснювався шляхом збільшення тиску або зменшення
потужності накачування. При даній потужності накачування лазерна генерація спостерігалась
в діапазоні тисків 3…16 Па; при цьому
перехід від одного режиму до іншого, що характеризується присутністю тільки
першої ділянки, відбувався при тиску
.
Визначаючи швидкість загасання повільної
компоненти
при тиску
, і використовуючи одержану величину для визначення w з
(10), а потім
з (3) знаходимо з (2) швидкість коливальної релаксації
, яка вже не утримує в собі систематичної похибки, зумовленої
сигналом накачування і відповідно з методикою, представленою в роботі [1], знаходимо,
що
,
.
З осцилограм вихідного сигналу
лазера на молекулах НСООН знаходилися швидкості загасання, які для різних
переходів, відповідно, складали: (2,65 ± 0,15) кПа/с
для переходу 398,6 мкм; (2,35 ± 0,13) кПа/с
для переходу 742,6 мкм; (2,08 ± 0,20) кПа/с
для переходу 669,5 мкм.
При однаковій потужності сигналу накачування в зв'язку з різним коефіцієнтом поглинання
цього сигналу у субміліметровій комірці швидкість накачування для кожного з
переходів різна, тому різними являються і швидкості загасання.
Для виключення похибки, пов'язаної
з швидкістю накачування, для кожного з переходів вимірювались залежності А1(р) для побудови А1(l1)). З цієї залежності знаходилась величина l10 (при А1 = 0), що підставлялась в формулу (12). Після
корекції результату були знайдені швидкість дифузії
= (1,96 ± 0,15) кПа/с
і швидкість коливальної релаксації
=40
0,4 с-1·Па.
Висновки. Приведена в роботі методика
визначення релаксаційних параметрів субміліметрових лазерів з оптичним
накачуванням дозволяє уникнути систематичної похибки, пов’язаної з сигналом
накачування.
Література:
1. Бакуменко В.М., Фесенко Л.Д.,
Шевырев А.С. Исследование релаксационных характеристик СН3Вr–лазера с оптической накачкой // Известия вузов. Радиофизика.
1987. Т.30, № 8. С.973-979.
2. Бакуменко В.М., Фесенко Л.Д.,
Бакуменко А.В., Шумейко Н.Ю. Определение релаксационных параметров молекулы
НСООН // Радиотехника. Всеукр. межвед. науч.-техн. сб. 1998. Вып. 105. С.
176-182.