Лямзіна А.Ю., Лихолат Ю.В.,
Мартинова Н.В., Россихіна Г.С.
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся
Гончара
пр. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010, Україна
e-mail: Lykholat2006@ukr.net, anna-rossihina@rambler.ru
Активність оксидоредуктаз
ґрунтопокривних рослин, що зростали в різних екологічних умовах
На
сьогоднішній день у зв’язку з загостренням екологічної ситуації промислових
міст все більшої актуальності набувають питання морфо-фізіологічної реакції
рослинності на антропогенні викиди. З розширенням промислової діяльності
людства забруднення атмосфери росте швидкими темпами [4]. Велику загрозу для рослин становлять сірчаний газ,
оксиди азоту, чадний газ, з’єднання фтору, фенолу, сажа, зола, пил, токсичні
речовини, важкі метали. Газ та пара легко проникаючи в тканини через продихи,
можуть безпосередньо впливати на обмін речовин клітини, вступаючи в хімічну
взаємодію вже на рівні клітинних стінок та мембран [5]. Техногенний пил, осаджуючись на поверхні рослини,
перекриває продихи, погіршуючи тим самим газообмін листя, поглинання світла,
порушуючи водний режим [1, 2].
Для
відновлення рослинності на міських територіях необхідно вирощувати стійкі до забруднення
види, серед яких чинне місце займають ґрунтопокривні рослини [2].
В зв’язку з
тим, що в умовах степового Придніпров’я ця проблема досліджена недостатньо,
метою нашого дослідження було вивчення декоративних особливостей
ґрунтопокривних рослин в умовах ботанічного саду ДНУ, відбір найстійкіших
видів, спостереження за поведінкою цих рослин на техногенній території та
активністю оксидоредуктаз з метою подальшого, більш широкого, використання в
озелененні міських територій.
Об’єктами дослідження було обрано чотири найбільш типових представника
ґрунтопокривних рослин для степового Придніпров’я: зірочник ланцетоподібний (Stellaria holostea L.),
молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias L.),
очиток їдкий (Sedum acre L.),
очиток відігнутий (Sedum reflexum L.). Ці рослини є високо
декоративними і одночасно проявляють стійкість проти промислового забруднення,
широко використовуються в декоративному озеленені присадибних дільниць
(альпінарії, рокарії), парків, проспектів.
Місцем проведення досліджень були ділянка ботанічного саду ДНУ (умовний
контроль) та територія промислового міста Орджонікідзе (кар’єри
Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату). Оцінку активності
бензидин-пероксидази визначали фотоколориметрично за швидкістю реакції окиснення
бензидину до утворення продукту окиснення синього кольору [7], а каталази – за кількістю
розкладеного перекису водню під дією ферментного препарату шляхом титрування
перманганатом калію [8].
Статистичну обробку одержаних
цифрових даних здійснювали на 95%-ому рівні значущості за допомогою програм
“Microsoft Excel” та statgraphics plus, використовуючи двохфакторний
дисперсійний метод [3, 6].
Результатами
фізіолого-біохімічних досліджень в травні зафіксовано низьку ферментативну
активність каталази майже у всіх рослин з дослідної ділянки, окрім Stellaria holostea, порівняно з контролем.
Це свідчить про те, що рослини відчувають стрес на початку вегетаційного
сезону. В липні у більшості рослин активність і пероксидази, і каталази
збільшується. Це пов’язано з адаптуванням грунтопокривних рослин до умов
зростання. У вересні у багатьох видів спостерігається незначне зниження
ферментативної активності, що може бути пов’язане з пристосуванням рослин до
екстремальних умов зростання, а також з кінцем вегетаційного сезону більшості з
них.
За результатами двофакторного аналізу з’ясовано, що фази розвитку з
гідротермальними умовами (фактор А) під час збору значно впливав на
ферментативну активність всіх дослідних рослин, фактор В (забруднення
навколишнього середовища) суттєвіше – на Euphorbia cyparissias,
Stellaria holostea.
При чому на Euphorbia cyparissias, Sedum reflexum
фактори А і В діяли стимулюючим чином. Рослини відчували м’який стрес за впливу
полютантів, який, ймовірніше за все, сприяє їхньому адаптивному потенціалу. На Sedum acre та Stellaria holostea
дані фактори впливали згубно, що проявлялось в пригніченні рівня активності
каталази та пероксидази порівняно з контролем.
При
сортооцінці досліджуваних трав’янистих
рослин за шкалою В.Н. Билова
були виділені кращі за декоративними ознаками, які найбільш повно відповідають
вимогам виробництва. Найбільш високі бали з
декоративності отримали Sedum reflexum, Euphorbia cyparissias; середню
декоративність мають Sedum acre, Stellaria holostea.
Sedum acre і Stellaria holostea мають достатньо високі
показники декоративності, але не стійки до дії забруднювачів й тому не можуть
бути використані при озелененні такого типу територій. Враховуючи адаптаційний
потенціал щодо стійкості ґрунтопокривних рослин до умов забруднення та їх
декоративні якості можна рекомендувати для озеленення території ВАТ ОГЗК м.
Орджонікідзе два види: Euphorbia cyparissias, Sedum reflexum.
1. Аксенов
Е. Декоративное садоводство. – 2001. – С. 499–502.
2. Баканова В. В. Квітково – декоративні багаторічники відкритого грунта. –
К.: Наукова думка, 1984. – 154 с.
3. Зайцев
І.О. Высшая математика. – М.: Высшая школа, 1989. – 400 с.
4. Коцюбинская Н.П. Эколого – физиологические аспекты адаптации культурных растений к антропогенным условиям среды. – Днепропетровск: ДГУ, 1995. – 172 с.
5. Кретович В.Л. Биохимия растений. – М.: Высшая
школа, 1986. – 503 с.
6. Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1980 –
351 с.
7. Методы биохимического исследования растений / Под ред.
А.И. Ермакова, 3-е изд. Л.: Агропромиздат, 1987. – 430 с.
8. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений. – М.: Колос, 1968. – 183 с.