Леус Анна Михайлівна

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

OUTPLACEMENT, АБО ЗВІЛЬНЕННЯ БЕЗ БОЛЮ

Тема світової економічної кризи всерйоз заполонила сюжети вітчизняних та зарубіжних ЗМІ. Акцент в них робиться переважно на створенні депресивної та негативної картини, поширення песимістичних настроїв серед населення та ділових кіл. Проте дуже рідко ми можемо отримати справді виважений, глибокий та компетентний коментар про причини та наслідки цього явища, масштаби якого штучно (свідомо чи несвідомо) перебільшуються, або висвітлюються надто однобічно і поверхово [1].

Внаслідок фінансово-економічної кризи, яку «відчула» українська економіка наприкінці 2008 року, різко збільшилося (на 37% за методикою МОП та на 16% за даними Державної служби зайнятості України) число безробітного населення України. За даними Державного комітету статистики України кількість безробітних у 2009 році становила 9,6% усього населення працездатного віку, в той час як у 2008 році цей показник знаходився на рівні 6,9%. [2].

Страх залишитися без роботи, страх втратити можливість годувати та утримувати родину, страх втрати престижне робоче місце – все це відчули на собі українці. Психологічний стан населення на початок 2009 року був дуже невтішним, адже лише частина (дуже незначний відсоток) роботодавців піклувалися про свій персонал, намагалися хоч трохи зменшити удар від звільнення.

Звільнений працівник, крім того, що він психологічно невдоволений і може скоїти зі своїм життям будь-що (навіть, самогубство), для робітника представляє загрозу ще й тому, що може «зливати» компромат конкурентам, розкрадати файли з конфіденційними документами, переманювати клієнтів в іншу організацію та просигналізувати в «компетентні органи», що йому платили зарплату «в конверті». Скривджені екс-працівники роблять замах на найбільш цінне для організації – репутацію фірми, використовуючи для цього будь-яку можливість.

Свідомі керівники, які не хочуть, щоб подібне трапилося з їх підприємством, застосували у своїй практиці методику аутплейсменту (outplacement). Що ж означає цей незвичний для нас термін?

Аутплейсмент (від англ. outplacement - «працевлаштування звільнених») – це практична допомога кандидатові в пошуку нового місця роботи, підготовка до майбутніх співбесід, консультування про стан ринку праці і реальна оцінка шансів конкретного кандидата. У пакет послуг з аутплейсменту, зазвичай, входять консультація психолога, оцінка професійних знань і навиків, підготовка індивідуальних планів по пошуку роботи, забезпечення консультаційної підтримки в режимі on-line, складання професійного резюме. Організація, яка надає цю послугу, професійно розміщує резюме кандидата в ЗМІ і спеціалізованих електронних ресурсах, направляє інформацію безпосередньо в компанії за узгодженим списком, рекрутингові та кадрові агентства, цілеспрямовано шукає відповідні вакансії, організовує співбесіди і психологічно підтримує людину протягом важкого (іноді дуже тривалого) період пошуку [3].

Користь від outplacement є, безумовно, і для керівників підприємств і для самих працівників. Користь для компанії полягає у:

Ø     можливості скоротити персонал найбільш гуманним способом;

Ø      можливості компенсувати негативний вплив процесу скорочення на решту працівників;

Ø     можливості зберегти позитивний імідж компанії;

Ø     можливості зменшити ризик юридичних ускладнень.

Користь, яку можуть отримати працівники від outplacement, це:

Ø     можливість зменшити негативний вплив процесу скорочення, а також компенсувати почуття беззахисності та розбрату;

Ø     можливість отримання інформативної та консультативної підтримки з приводу подальших перспектив кар’єрного росту;

Ø     можливість швидкого подальшого працевлаштування.

Не дивлячись на велику користь від цієї послуги, українські компанії «бояться» його активного застосовувати, оскільки аутплейсмент «по-українськи» характеризується відсутністю гарантій якісного проведення та недостатністю практичної експертизи [4].

Звільнення співробітників, пов'язане не з якістю їх роботи, не з дисциплінарною провиною, а з важкою економічною необхідністю даного рішення – найважчий процес для керівника підприємства, вимушеного вибирати між соціальною відповідальністю за свої кадри і турботою про збереження бізнесу. Ця ситуація глибоко стресова і для співробітників і для керівника. Але якою б складною вона не була, існує можливість вийти з неї з найменшими емоційними і матеріальними витратами. Аутплейсмент - цивілізоване рішення даної делікатної проблеми [5].

Скориставшись послугою outplacement, компанія зможе підтримати на належному рівні свій імідж, зберегти лояльність працівників організації та ефективну робочу атмосферу в колективі.

Література:

1. Економічна криза: шанс для прориву [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrbiznes.com/analitic/economy/3274.html

2. Основні показники ринку праці (річні дані) [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Аутплейсмент: «безболезненное» увольнение [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.arka.com.ua.

4. Марченко О. Європейські стандарти рекрутменту. Інформація ІІ Всеукраїнської конференції рекрутингу.

5. Аутплейсмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bizactiv.com.ua.