Пюро О.М., Корнецька М.І.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК

Важливою ознакою глобалізації світової економіки є транснаціоналізація бізнесу та активний вихід компанії за межі національних економік з метою пошуку нових ринків збуту продукції, що виробляється, та здійснення перспективних інвестицій за кордоном. У цих умовах діяльність корпорації визначає інтенсифікацію міжнародних економічних відносин у їхніх основних формах: збільшення обігу торгівлі товарами та послугами, розширення обміну факторами виробництва – в першу чергу капіталом і технологіями.

Саме ТНК – основний структурний елемент економіки більшості країн, провідна сила їхнього розвитку та підвищення ефективності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об’єднання найбільших компаній світу [2, c. 31].

Значним внеском у дослідження різних аспектів діяльності ТНК стали праці таких вітчизняних учених, як В.Г. Федоренко, І.Б. Сорока, О.В. Плотніков, Л.В. Руденко та інші [1-4]. У їхніх працях розкривається суть і значення ТНК, досліджується їхній вплив на національну економіку, визначено позитивні і негативні сторони створення і розвитку вітчизняних ТНК, а також розглянуто діяльність найбільших світових ТНК.

Але не зважаючи на наявність, безумовно, значущих досліджень, які було проведено вітчизняними ученими, це не відкидає потребу в подальшому висвітленні низки важливих питань, які стосуються суттєвих змін у механізмі взаємодії перехідних економік з ТНК. Актуальною залишається проблема розбудови нормативно-правової, економічної, інформаційної та організаційної бази співпраці з ТНК. Також не повністю розкритим залишається питання вивчення світового досвіду щодо діяльності і розвитку ТНК на території України.

Метою дослідження є виявлення особливостей діяльності ТНК і визначення їхнього впливу на національну та світову економіку, що має найбільш важливе значення в умовах інтенсифікації світових зв’язків. Також визначення необхідності створення ТНК та визначення їхніх особливостей функціонування не тільки в Україні, а й в світі.

У відповідності з поставленою метою, у дослідженні передбачається розглянути ряд таких важливих завдань: визначити роль ТНК в умовах трансформації світового господарства; провести аналіз особливих умов діяльності ТНК на сучасному етапі розвитку; запропонувати напрямки покращення інвестиційної привабливості України через розвиток процесу транснаціоналізації.

Масштаб діяльності ТНК характеризується великими розмірами. У даний час ТНК, через свою фінансову могутність, стали об’єктивним явищем у економічному і політичному житті. На їх частку припадає до 2/3 всієї світової торгівлі. При цьому ТНК – ключова ланка процесу інновацій, володіють більш ніж 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технологію і ноу-хау. Близько 75-80% загальносвітового обсягу наукових досліджень і розробок здійснюється в рамках ТНК. Під контролем ТНК знаходиться 90% світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, джгуту і залізняку; 85% ринку міді і бокситів; 80% - олова; 75% - бананів, натурального каучуку і сирої нафти. 60% всіх іноземних інвестицій здійснюється в межах 100 найбільших ТНК, тому активізація діяльності ТНК для економіки кожної країни відкриває нові можливості для інтеграції у світовий поділ виробництва, сприяє збільшенню конкурентоздатності на міжнародному ринку. Ринкова капіталізація окремих ТНК складає близько 300-500 млрд. дол. США, а щорічні обсяги продажів складають приблизно 150-200 млрд. дол. США [1, c.36].

Встановлено, що за останні роки спостерігається зростання кількості зарубіжних філій ТНК в порівнянні із збільшенням числа материнських компаній. У той же час необхідно відзначити, що основна частина материнських ТНК, зокрема понад 80% і близько 33% афілійованих, зосереджено на території промислово розвинених держав, таких як США, країни ЄС і Японія. Зокрема, 23 материнських компанії з 100 найбільших ТНК розташовані в США, 16 – в Японії, 13 – у Франції, 9 – в Германії і 10 – у Великобританії. В країнах, що розвиваються, розташовано 19,5% материнських і майже 50% зарубіжних філій, в країнах СНД – приблизно 0,5% і 17% [2, c. 32].

Головну роль в діяльності найбільших ТНК світу грають 4 комплекси: електроніка, нафтопереробка, виробництво продуктів харчування і автомобілебудування. Їх продажі складають близько 80% загальної активності ТНК. З 100 найбільших ТНК вище переліченими видами діяльності займаються більше 30 корпорацій, 25 з яких відносяться до перших двох галузей.

В цілому ТНК є багатономенклатурними корпораціями. Це є прямим наслідком прагнення компаній диверсифікувати свою діяльність і забезпечити свою присутність у широкому спектрі галузей [4, c. 31].

Щодо України, то слід відмітити те, що одним із недоліків діяльності ТНК для вітчизняних виробників є неспроможність утримувати конкурентне становище порівняно з великими міжнародними корпораціями. На українському ринку успішно діють такі ТНК, як “Nestle”, “Proctor&Gamble”, “Johnson& Johnson ”, “Coca-Cola”, “McDonalds”.

Якщо розглядати роль ТНК в економіці України, то небезпекою є перехід контролю до іноземних партнерів у стратегічних сферах, наприклад, у нафтопереробній галузі. Одеський нафтопереробний завод контролюється “Лукойлом” (Росія), Лисичанський – компанією “ТНК-ВР” (Росія), Херсонський – “Альянсом” (Росія), частина Кременчуцького нафтопереробного заводу “Татнафтою” і урядом Татарстану (Росія). Це спричиняється тим, що іноземні партнери мають право диктувати і встановлювати свої ціни на нафтопродукцію, які будуть вигідними для них, а Україна за рахунок цього втрачає значну кількість доходу і стає залежною від дій свого партнера, ТНК виходить з-під контролю держави (ускладнюється процес оподаткування).

Але не зважаючи на недоліки, ТНК для України є головною рушійною силою в процесі розширення інвестиційної діяльності, що дозволяє їй бути активним гравцем не лише локального ринку М&А, а й зарубіжного. Нині в Україні серед десяти основних бізнес-груп наймогутнішими промисловими групами є корпорація “Індустріальний Союз Донбасу” (“ІСД”), “Інтерпайп”, ЗАО “СКМ”. За оцінками аналітиків, у 2009 році обсяг валового доходу в “ІСД” становив 6,7 млрд. дол. США, в “Інтерпайпі” – 4 млрд. дол. США. Сумарна вартість активів, що контролюється групою “Приват” – близько 7,4 млрд. дол. США, групою “Укрсиббанк” – 2,2 млрд. дол. США. Це дало можливість підприємствам, що є у складі фінансово-промислових груп протягом 2009 року сплатити до державного бюджету 24,4% платежів від загальної суми надходжень до державного бюджету.

Тому аналізуючи вище сказане, можна визначити основні позитивні і негативні сторони від діяльності ТНК, також запропонувати шляхи покращення діяльності ТНК на території України.

Серед основних факторів можливого позитивного впливу діяльності ТНК на економіку країни можна назвати:

- сприяють оптимальному розподілу усіх видів ресурсів;

- сприяють оптимальному розміщенню виробництва;

- завдяки ним активніше поширюються нові товари і технології;

- підриваючи позиції місцевих монополій, сприяють посиленню конкуренції;

- завдяки ним розширюється міжнародна співпраця [2, c. 34].

До основних факторів можливого негативного впливу діяльності ТНК належать:

- небезпека перетворення країни-реципієнта в місце скидання застарілих і екологічно небезпечних технологій;

- захват ТНК найбільш розвинутих і перспективних сегментів промислового виробництва країни, що приймає капітал, та її науково-дослідних структур;

- нав'язування компаніям країни-реципієнта далеко не самих перспективних напрямів у системі розподілу праці в рамках ТНК;

- можливість масового відтоку іноземних інвестицій з економіки приймаючої їх країни, що може викликати закриття підприємств та виникнення пов'язаних з цим негативних явищ ;

- відплив прибутку закордонної філії на фінансування внутрішнього інвестиційного процесу материнської компанії [3, c.233].

Пропозиції щодо покращення діяльності ТНК на території України:

- потрібно створювати власні ТНК, що дасть можливість збільшити обсяги надходжень до державного бюджету, знизить рівень неефективного використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища;

- доцільно стимулювати українських виробників пільговими кредитами, що в свою чергу зацікавить їх і дасть стимул до ефективної роботи і нарощування потужностей;

- змістити акценти з торговельних і фінансових установ на сферу матеріального виробництва;

- залучення до своєї господарської діяльності сторонніх спеціалізованих організацій, що у більшості випадків є економічно вигіднішим, ніж налагодження всіх процесів безпосередньо в межах однієї компанії;

- використання інноваційних методів управління, які повинні базуватися на вивченні іноземного досвіду та адаптації його до українського середовища з додаванням певних елементів, що дасть можливість вітчизняним ТНК наблизитись у розвитку до закордонних;

- ТНК активно впливають на реструктуризацію виробництва, тому доцільним є оновлення технологічної бази підприємств, що дасть можливість більш швидше і якісніше здійснювати виробництво продукції, яка буде конкурентоспроможною з іноземною;

- держава повинна створити відповідну законодавчу і нормативно-правову базу, яка була б опорою для вітчизняних виробників [1, c.41].

Таким чином, ТНК перетворились в головну силу ринкового виробництва і міжнародного розподілу праці, в домінуючий чинник світової економіки і міжнародних економічних відносин. Їх здатність гнучко пристосовувати механізм інвестиційної діяльності, організаційні методи і засоби до змін, що відбуваються в національній і світовій економіці, перетворили їх у глобальні господарюючі структури, що розглядають світове господарство як сферу застосування свого капіталу.

Також розвиток ТНК посилює процес інтернаціоналізації світу, дає додаткові можливості підвищення ефективності і посилення конкурентоздатності вітчизняної продукції шляхом доступу до ресурсів іноземних держав, сприяють оптимальному розміщенню виробництва, завдяки ним активніше поширюються нові товари і технології та розширюється міжнародна співпраця.

Література:

1. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їх роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 9. – с. 35-41.

2. Федоренко В.Г. Транснаціональні корпорації як системоутворюючий фактор розвитку національних економік / В.Г. Федоренко // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - № 7. – с. 31-34.

3. Руденко Л.В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій / Л.В. Руденко // Журнал Європейської економіки. – 2009. – Т.8 № 2 – с. 232-233.

4. Плотніков О.В. Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях / О.В. Плотніков // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 3. – с. 28-33.