Савка О.І., Мєдєляєва О.С.

Буковинська державна фінансова академія

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Актуальність проблеми. Сучасний стан розвитку світової економіки характеризується як надзвичайно ризикований. Дослідження причин порушень рівноваги та економічної стабільності у світі дозволяє зробити висновок про значну роль валютної політики у посиленні кризових явищ. Ключовою проблемою для інвестиційної привабливості країни є здатність правил валютного регулювання бути якомога гнучкими відносно іноземних інвесторів.

Більшість країн світу мають правила валютного регулювання чи валютного контролю в тій чи іншій формі. Існування таких правил валютного регулювання завжди відзначалося як важлива складова державного регулювання, яка впливає на всіх учасників закордонних транзакцій у країні.

Багато дослідників та вчених дотримуються думки, що українські правила валютного контролю є за своєю природою обмежуючими та наближуються до дуже суворих. Хоча Національний банк України ініціював проведення значної кількості змін щодо існуючих правил валютного контролю шляхом пропонування змін до існуючого законодавства чи шляхом впровадження власних роз’яснювальних правил, такі зміни є здебільшого частковими та дуже повільними. Отже, українські правила валютного контролю залишаються відсталими та не оновлювалися впродовж тривалого періоду часу.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні дослідження проблем валютного регулювання в Україні висвітлені в роботах таких учених-економістів як С.Я. Моринець[1], О.І. Буту[2],                 О.Дзюблюк[3], Ж.В. Завальна[4] та ін. Проте у вітчизняній науці поки ще не сформувався єдиний концептуальний підхід до сутності і змісту регулювання державою валютних відносин, зокрема відсутні чіткі уявлення про зміст та особливості реалізації валютного контролю зовнішньоекономічної діяльності в умовах світової фінансової кризи.

Мета роботи. Висвітлення проблем валютного регулювання (правила проведення валютних операцій) в Україні та надання практичних рекомендацій щодо їх вирішення, зокрема, шляхом внесення змін до чинного українського законодавства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні в Україні інтенсивно обговорюється питання інвестиційної привабливості країни для іноземного капіталу. Однак слід зазначити, що у країні з економікою, що розвивається, якою є Україна, питання привабливості для іноземних інвестицій завжди пов’язано з можливостями іноземних інвесторів вільно інвестувати в Україну, переказувати (переводити) і уникати можливих труднощів у зв’язку з інвестуванням в Україну.

За роки незалежності в Україні було створено доволі жорстку систему валютного контролю, підґрунтям формування якої став Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” №15-93 від 19.02.93р. До характерних рис діючої в Україні системи валютного регулювання і контролю можна віднести відсутність єдиного державного органу, що здійснює контроль за діяльністю у сфері валютних відносин, та наявність цілої низки нормативно-правових документів, що регулюють ці відносини. Така організація валютного контролю значною мірою ускладнює процес узгодження дій органів валютного контролю щодо спостережень та організації перевірок дотримання суб’єктами валютних відносин законності здійснюваних операцій.

Декрет встановлює загальне правило, що будь-яке використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави має легально здійснюватися виключно згідно з індивідуальною ліцензією НБУ. Вищезазначене правило не застосовується до пересилання іноземної валюти в межах України українським комерційним банком чи фінансовою установою, які мають Генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

Про те існують проблеми відносно застосування українських правил валютного регулювання на практиці. Це ті проблеми на які треба направити зусилля та вирішити їх на законодавчому рівні, а також в тому, щоб взяти участь у створенні надійної системи регулювання валютних операцій в Україні.

Ліцензування операцій з іноземною валютою. Декретом встановлюється виключний список операцій, які вимагають чи не вимагають індивідуальної ліцензії НБУ для їх виконання. Однак, такий простий список операцій не передбачає кожну можливу ситуацію, і дуже часто операції, які точно не визначені у Декреті, неможливо впровадити в Україні з такої достатньо простої причини, що ні НБУ, ні комерційні банки не можуть бути достатньо впевненими щодо можливості виконання операції з іноземною валютою, якщо ця операція точно не визначена у Декреті. З процедурної точки зору процес отримання ліцензії НБУ є дуже складним та включає збір чисельних документів, включаючи деякі малозрозумілі документи, такі як підтвердження

грошових джерел, яке вимагається для будь-якого інвестування за межами України, навіть якщо йдеться про дуже незначні суми.

Обмежувальні правила для деяких виплат по дивідендах. Правила щодо іноземної валюти унеможливлюють переказ дивідендів із України до власників депозитарних розписок (таких як American Depositary Receipt (ADR) – американське депозитне свідоцтво та GDR), що представляють акції українських емітентів на міжнародних та закордонних ринках, з тієї простої причини, що Правила щодо іноземної валюти були створені для спрощеної процедури виплатаи дивідендів іноземним інвесторам, які придбали українські акції у українського продавця. Спроби змінити цю ситуацію, які намагалися робити Європейська Бізнес Асоціація та інші групи лобіювання в НБУ, не мали ніякого впливу на НБУ. В цілому виявляється, що найбільш вдалим рішенням є внесення змін до Правил щодо іноземної валюти, які би не містили таких жорстких обмежень як чинні, за якими дозволено здійснювати лише обмежені види операції, а всі інші – недозволені, або жорстко обмежені. У нових Правилах обмеження могли б стосуватися лише окремих операцій (або встановлюються чіткі критерії для таких обмежень), а всі інші операції – вільно дозволені.

Ліцензування операцій з перевищенням терміну 90 (180) днів.  Українське законодавство визначає правило 90-денного терміну для отримання доходів у іноземній валюті чи імпортування відповідних товарів (робіт, послуг) в Україну. З 1 січня 2008 року почалось подовження терміну до 180 днів, завдяки значним зусиллям з боку бізнесових кіл протягом останніх кількох років.

Подальше подовження цього терміну буде вимагати отримання українським резидентом індивідуальної ліцензії НБУ. Однак, існує проблема, що індивідуальна ліцензія на подовження 90-денного терміну видається тільки у деяких виняткових випадках та отримати її взагалі дуже важко, тому що потрібно доказати НБУ, що міжнародні технологічні процеси неможливо буде провести у межах визначеного часу.

Іншими словами, виявляється, що НБУ використовує наступний підхід у питанні надання таких ліцензій: НБУ треба переконати, що це дійсно взагалі неможливо провести певну операцію в межах 90-денного терміну; у іншому випадку, немає ніяких підстав для надання відповідної ліцензії.

Деривативи (похідні цінні папери). Ані Декретом, ані відповідним застосовним положенням НБУ не передбачено можливості для українського бізнесу укладати будь-який похідний контракт, який включає валютні цінності, за виключенням обмеженого укладання ф’ючерсних контрактів. Така ситуація не сприяє зменшенню чи усуненню риску, пов’язаному з інвалютними операціями в гривнях та призводить до прямих збитків для українських бізнесових структур, які не можуть хеджувати ризики зміни валютних курсів різних валют, таких як євро чи російські рублі.

Валютні правила для нерезидентів. Положення Декрету та, відповідно, правил, а також інші нормативні акти НБУ містять правило, згідно з яким нерезидент фізична особа має право придбати іноземну валюту за гривню лише у межах суми куплених раніше але невикористаних гривень. Відповідно до цього правила іноземці можуть використовувати кошти в гривнях, легально отримані в Україні (такі як, заробітна платня, прибуток тощо), тільки для реінвестування чи поточних витрат в Україні, і не можуть купувати іноземну валюту для цілей репатріації. Це правило є дискримінаційним та заважає іноземним інвесторам вільно розпоряджатися своїми гривневими капіталами.

Незважаючи на сукупні проблеми які перераховані вище, статистика показує що іноземні інвестиції в Україну перераховується, і з кожним роком вони ростуть. Детальнішу інформацію можна подивитись в табл.1.

 Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в Україну

 

Обсяги прямих інвестицій (млн.дол. США)

на 01.01.2010

на 01.10.2009

на 01.10.2008

Усього

40026,8

38591,6

37621,5

у тому числі

 

 

 

Кіпр

8593,2

8201,7

8534,0

Німеччина

6613,0

6580,8

6826,9

Нідерланди

4002,0

3814,2

3253,7

Австрія

2674,6

2564,8

2564,9

Сполучене Королівство

2604,1

2348,5

2329,2

Російська Федерація

2375,9

2061,5

2097,4

Сполучені Штати Америки

1640,1

1589,6

1522,5

Франція

1387,1

1381,5

1266,1

Швеція

1371,0

1340,5

1260,3

Вiрґiнськi Острови, Британські

1272,3

1256,4

1248,7

Італія

992,2

921,0

887,8

Польща

864,9

862,5

717,2

Швейцарія

805,5

825,8

702,2

Угорщина

675,1

715,1

532,5

Інші країни

4155,8

4127,7

3878,1

 

Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновок, що проблем з валютним регулюванням досить багато, але не зважаючи на це, Україна ще лишається привабливою для іноземних інвесторів.

Можна назвати трійку лідерів серед донорів іноземних інвестицій в Україну: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, які протягом трьох років стабільно інвестували нашу країну.

Шляхи подолання проблем. Для того, щоб знайти вихід з критичної ситуації, що склалася навколо правил валютного регулювання в Україні, було зроблено кілька спроб повністю переробити їх. Результатом цих спроб стало подання до Верховної Ради України 21 березня 2007 року законопроекту №3043 “Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні”, який було прийнято у першому читанні Верховною Радою України 11 квітня 2007 року. Прийняття цього законопроекту буде мати безперечно позитивний вплив на валютне регулювання в Україні, але найбільш важлива увага цього законопроекту приділена розподілу владних повноважень між різними державними установами, тоді як розробка деталізованих правил валютного регулювання передана на розсуд НБУ. Беручи до уваги суперечливі пояснювальні листи, які у минулому надавав НБУ, такий підхід може мати своїм результатом відсутність практичних змін, навіть якщо буде прийнято новий Закон про валютне регулювання.

Повний перегляд правил валютного контролю, скасування будь-яких валютних обмежень та перетворення гривні у тверду світову валюту.

Цей варіант, на перший погляд, виглядає не надто реалістичним у найближчій перспективі, але його варто розглядати як стратегічну мету розвитку валютного регулювання в Україні. Такий підхід цілком відповідає практиці й досвіду країн ЄС, за умов якого контролю підлягають не розрахунки в іноземній валюті, як такі, а самі зовнішньоекономічні операції. Це також передбачає зміцнення української валюти до рівня світових валют.

Поступове внесення змін до валютного регулювання України шляхом прийняття закону про валютний контроль, яким, зокрема, передбачити вирішення окреслених в звіті проблем. Крім того, прийняття такого законодавчого акту потребуватиме внесення змін до чинних підзаконних актів а саме до правил і процедур, що встановлює НБУ.

Це є реалістичним варіантом вирішення проблем валютного контролю, зокрема, з огляду на те, що вже існує відповідний законопроект. Цей законопроект, звісно, вимагатиме доопрацювання, і, в цьому контексті, Європейська Бізнес Асоціація – як представник міжнародного бізнесу, може виступити в ролі експерта.

Висновки

Окреслені в цьому аналізі проблеми не складають вичерпний перелік проблем, спричинених жорстким та досить обмежувальним валютним контролем України. Але вони, на наш погляд, є достатньо показовими для напрацювання шляхів розвитку валютного законодавства країни. Як випливає з досвіду країн ЄС, наведеного вище, в розвинених країнах або взагалі відсутнє поняття валютного контролю, або такий контроль є максимально ліберальним. Зрозуміло, що це, в першу чергу, зумовлено стійкістю валюти країни або взагалі єдиною валютою, як в країнах з Євро.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.   Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: підруч. / С.Я. Боринець – К.: Знання, 2009. –494 с.

2.   Бутук О. І. Валютно-фінансові відносини: навч. посіб. / О. І. Бутук  – К.: Знання, 2010. – 349 с.

3.   Дзюблюк О. Проблеми реалізації валютної політики в умовах трансфор- маційних змін економіки України/ О. Дзюблюк // Журнал Європейської економіки. – 2009. – Т. 5 (№3). – С.317-326

4.   Завальна Ж.В., Валютне право України: навч. посіб. / Ж.В. Завальна, М.В.Старинський – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 384 с.