Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность

Рандіна А.М., Буянова І.А.,

Буковинська державна фінансова академія,

Зовнішньоторгівельні відносини між Україною і Румунією

Україна є перспективною країною, яка, завдяки використанню експортного потенціалу, могла б успішно інтегруватися у європейські та світові економічні відносини.

Налагоджуючи відносини з сусідніми країнами, Україна зможе підвищувати конкурентоспроможність власного виробництва і відкрити нові можливості переймання досвіду співпраці, зокрема у сфері торговельно-економічного співробітництва.

Одним з основних пріорітетних напрямків зовнішньоекономічного співробітництва є українсько-румунський, бо існує потенціал від співробітництва у сфері євроатлантичної інтеграції до формування спільноти безпеки в регіоні Північного Причорномор'я.

Над питанням співробітництва працювали вітчизняні і іноземні фахівці такі, як Я. Андре, В. Підгірна, В. Максименко, А. Саморукова та інші.

18 лютого 2009 року було ратифіковано угоду Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво і вже 17 березня 2009 року закон набрав чинності. Відповідно до 1 статті договору, договірні сторони, в світлі їхніх можливостей та довготривалих економічних намірів, заохочуватимуть двостороннє співробітництво в усіх відповідних сферах, що становлять інтерес, зокрема в економічному, промисловому, науковому та технічному секторах. В числі цілей такого співробітництва будуть: розвиток та процвітання відповідних галузей промисловості; заохочення до економічного співробітництва так само, як і наукового та технологічного прогресу; зменшення регіональної нерівності; захист та покращення навколишнього середовища; загальне сприяння розвитку їх народних господарств та рівня життя. Економічні відносини розвиватимуться відповідно до цієї угоди, сприяючи діяльності пов'язаної з економічним, науковим та технічним секторами, зокрема, у тих секторах, що становитимуть інтерес, а саме: машинобудування; гірничо-видобувна промисловість; електроенергетичний сектор; нафтогазовий комплекс, у тому числі розширення та реконструкція газо- і нафтопроводів, співробітництво у сфері розвідки та обладнання нових родовищ; легка промисловість; хімічна та нафтохімічна промисловість; деревообробна промисловість, включаючи целюлозно-паперову; сільське господарство; транспорт, включаючи транспортні засоби; зв'язок. Співробітництво в зазначених сферах буде заохочувати розвиток бізнесових контактів між компаніями України та Румунії, взаємний обмін інформацією відносно до чинного законодавства України та Румунії чи визначення конкретних програм та секторів потенційного інтересу для спільного співробітництва. Сприяння обміну експертами державного та приватного сектору, технічними співробітниками, представниками бізнесу так само, як і обміну матеріалами, обладнанням та ноу-хау необхідними для виконання завдань, що входять в сферу дії цієї Угоди [1].

Розвиток торговельно-економічних відносин між Україною та Румунією протягом останніх років характеризується тенденціями, які пов'язані зі вступом останньої до ЄС, розширенням споживання в обох країнах, розміщенням в Румунії потужних підприємств відомих європейських та світових компаній, стратегії яких передбачають, зокрема, присутність на ринках України.

Всі ці умови сприяли активному розвитку торговельних відносин між Україною та Румунією протягом 2005-2008 років. Так, річний двосторонній товарообіг за цей період зріс майже у 3,3 рази, при цьому український експорт збільшився у 1,8 рази, імпорт румунських товарів та послуг – у 7,3 рази. Проте у 2009 році у зв’язку із негативним впливом світової економічної кризи, спостерігається спад обсягів товарообігу між Україною та Румунією.

Починаючи з жовтня минулого року, на тлі виникнення перших наслідків світової економічної кризи, оптимістичні прогнози економічних аналітиків на 2009 та 2010 рр. стають все більш стриманими. Хоча на початку року представники румунських органів влади проявляли оптимізм щодо наслідків економічної кризи, за підсумками першого кварталу цього року, упродовж якого спостерігався спад більшості галузей економіки, та на базі несприятливого для економіки прогнозу на другий квартал влада визнає той факт, що економіка Румунії вступила у рецесію.      

За даними Національного інституту статистики Румунії станом на 31 жовтня 2009 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією склав 629 млн. дол. США, з якого експорт - 265,89 млн. дол., імпорт – 363,08 млн. дол., позитивне сальдо на користь Румунії становило 97,19 млн. дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року в цілому товарообіг зменшився на 65,2%, з якого експорт зменшився на 61%, а імпорт зменшився на 67,7%.  

 Внаслідок суттєвого негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України та Румунії, протягом десяти місяців 2009 року спостерігалось значне скорочення обсягів румунського експорту до України, зокрема:

1) у 10 разів (з 182,751 млн.дол. США до 18,328 млн. дол. США) автомобілів та комплектуючих

2) у 2,2 рази (з 114,186 млн.дол. США до 52,854 млн. дол. США) електричних машин та обладнання

3) у 1,7 рази (з 54,799 млн.дол. США до 30777,10 млн. дол. США) продукції хімічної промисловості

В цілому зменшення обсягів румунського експорту до України спостерігається за всіма товарними позиціями.

Тенденції експорту до Румунії української продукції свідчать, що за базовими позиціями українського експорту також спостерігається значний спад, який спричинено значним зменшенням попиту на румунському ринку на сировинну продукцію, металопрокат та мінеральні добрива українського походження. Так, за десять місяців 2009 року зменшено обсяги експорту:

1) хімічної продукції у 7 разів (з 72,23 млн.дол. США до 10,49 млн. дол. США)

2) металопродукції у 2,6 рази (з 393,56 млн.дол. США до 149,48 млн. дол. США)

3) мінеральну сировину у 2,6 рази (з 93,29 млн.дол. США до 41,27 млн. дол. США)

Водночас, в умовах поглиблення економічної кризи за рядом позицій українським експортерам вдалось збільшити обсяги постачання до Румунії української продукції. Зокрема, у звітному періоді, порівняно з аналогічним періодом 2008 р., збільшено експорт до Румунії деревини та продукції деревообробки у 1,4 рази (з 16,71 млн.дол. США до 23,47 млн. дол. США), взуття та одягу у 1,2 рази (з 3,92 млн.дол. США до 4,64 млн. дол. США). Необхідно зазначити, що зменшення обсягів українського експорту до Румунії є більш повільним, ніж румунського до України, що зумовлено в першу чергу наявністю в експортних товарних позиціях України сировинних ресурсів.  

 В цілому серйозними перешкодами, що заважають зростанню обсягів українського експорту до Румунії є низький рівень застосування сучасних механізмів оплати за поставлену продукцію, з використанням банківських інструментів гарантування платежів та їх відповідного відтермінування, а це є практично правилом роботи на ринку Румунії.

 Багато компаній відмовляються від української продукції саме з причин необхідності здійснення передоплати, купуючи при цьому дорожчу продукцію власного виробництва або з країн ЄС. Негативно відбивається на експортних можливостях середнього бізнесу України проблема відшкодування експортного ПДВ, відсутність необхідних сертифікатів якості та умов післяпродажного сервісу (йдеться про машинобудівну продукцію), незначна участь у виставках та презентаціях.

Можна зробити висновок, що зовнішньоекономічні відносини між Україною і Румунією є достатньо перспективними. Зміцнюючи ці відносини, обидві країни зможуть забезпечити подальший розвиток економік. Безпосередньо необхідно зміцнити і розвивати макроекономічне співробітництво, співвпрацю в соціальній політиці, дослідженні та розвитоку технологій, співробітництво у видобувній та металургійній галузі, енергетиці, культурі, освіті та навчанні молоді, співробітництво у сфері спорту та фізичної культури і туризму. Також необхідно широко застосовувати політику у сфері промисловості та підприємництва, транскордонного та регіонального співробітництва, охорони навколишнього середовища, . політику в сфері охорони здоров’я.

Геополітичне становище України та Румунії, історичні зв'язки, співробітництво в багатьох міжнародних організаціях мають сприяти не лише зміцненню економічних і політичних відносин, але й спонукати обидві країни до пошуків нового виміру співробітництва як на регіональному, так і на міжнародному рівнях.

Література:

1. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво» N 999-VI ( 999-17 ) від 18.02.2009

2. Підгірна В. Н. Прогалини у взаєминах між Україною та Румунією/ В. Н. Підгірна.- http://www.intkonf.org

3. Максименко І. В. Українсько–румунські відносини у контексті розширення ЄС на Схід/ І. В. Максименко//«Стратегічні пріоритети». – 2008.- №3(8). – С.225-232.

4. www.ukrexport.gov.ua