Іванческул О.І., науковий керівник Корнецька М.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Вплив вступу України до СОТ на сферу страхування

Прагнення України інтегруватися у світову економіку вимагає гармонізації сучасної системи макроекономічного регулювання, і в першу чергу нормативно-правової бази, виробничо-технологічної та зовнішньоекономічної політики України з відповідними системами країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ). Вимогою сьогодення для українських виробників та менеджерів є вивчення та застосування міжнародних європейських стандартів, технічних регламентів, процедур оцінки відповідності та ринкового нагляду, які сприятимуть обміну товарами та послугами з торговими партнерами, підвищенню ефективності, якості та конкурентоспроможності на всіх рівнях від виробництва до споживання продукції.

Оцінці наслідків вступу до СОТ, а також пошуку нових шляхів співпраці з країнами-членами СОТ, присвятили свої роботи вітчизняні та іноземні фахівці, вчені і практики, це зокрема Єлісєєв К., Грищенко А.А., Петрова Г.Є., Шпакович М.М., Сергієнко О.М., та інші [1-3]. Проте питання впливу членства у СОТ на різні галузі та сфери економіки досліджено не достатньо.

Отже, розгляд та аналіз головних особливостей вступу України до СОТ, можливих позитивних та негативних наслідків на різні сфери діяльності, є на сьогоднішньому етапі розвитку актуальною проблемою.

Метою даного дослідження є визначення впливу вступу України до СОТ саме на сферу страхування, аналіз змін в даній сфері, які були викликані приєднанням України до даної міжнародної організації.

Завданням роботи є визначення можливих позитивних наслідків вступу на досліджувану сферу діяльності та внесення пропозицій щодо покращення ситуації в галузі .

Отже, зі вступом нашої держави до СОТ, відбулися зміни в різних сферах діяльності: імпортно-експортній політиці, податковій та банківській сферах, у сфері інтелектуальної власності. Не пройшли зміни й повз сферу страхування.

Якщо ж характеризувати даніі зміни, то основним нововведенням є те, що з 16.05.2008 року нерезиденти отримали право здійснювати страхову діяльність в Україні. Проте протягом п’яти років з дня вступу України до СОТ (до 2013 року) їх можливості, порівняно зі страховиками – резидентами України, буде обмежено. Зокрема, їм дозволено здійснювати тільки такі види діяльності: виключно зі страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет та фрахтом, у випадку, якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає з таким транс-портуванням товарів; перестрахування; допоміжні послуги зі страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій [2].

Наступні 5 років передбачено, що страховики-нерезиденти можуть здійснювати страхову діяльність в Україні тільки за умови, якщо:

- держава, в якій зареєстровано страховика-нерезидента, належить до держав-членів СОТ, не входить до числа держав, які не беруть участі в міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

- за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

- між Україною та країною, в якій зареєстровано страховика-нерезидента, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного страхування [1].

Крім того, на страхових та/або перестрахових брокерів-нерезидентів покладено обов’язок письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України за встановленою нею формою про намір здійснювати діяльність на території України. Варто зазначити, що дане нововведення несе за собою досить позитивний момент, оскільки одержання права нерезидентів здійснювати страхову діяльність в Україні призведе до проникнення іноземного капіталу в страховий сектор, що приведе до спрощення доступу до світових фінансових ринків і поліпшення інвестиційного клімату в країні.

Також слід звернути увагу, що з 16.05.2008 року набули чинності Вимоги до порядку укладення договорів зі страховиками-нерезидентами. Також деякі зміни до Закону про страхування, передбачені у зв’язку зі вступом України до СОТ, набудуть чинності тільки з 17.05.2013 року. Серед них слід виділити зміни вимог мінімального розміру статутного фонду страховика. Ці зміни наведені для наочності в табл. 1 [3].

Таблиця 1

Вид страхування, яким займається страховик	Мінімальний розмір статутного фонду (євро)
	До вступу до СОТ та протягом 5 років після вступу	Через 5 років після вступу до СОТ
Усі види страхування, крім страхування життя	1 млн	1млн
Страхування життя	1,5 млн	10 млн

Можна констатувати, що збільшення мінімального розміру статутного фонду на страхування життя до 10 млн повинно неабияк вплинути на рівень забезпечення надійності фінансового стану страховика, який займається даною діяльністю, його платоспроможності, а разом з тим і зближення з європейськими стандартами страхування життя.

Слід зазначити, що таке набуття чинності зазначеними змінами означатиме повний допуск філій іноземних страхових компаній на ринок України. Також слід звернути увагу на те, що через 5 років (з 2008р.) Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг отримає нове повноваження, яке полягає в можливості відкликати ліценцію на провадження страхової діяльності філією страховика-нерезидента, якщо останнього позбавили ліцензії на провадження страхової діяльності. Також передбачено зміни, що дозволять з 2013 року, тобто з моменту допуску на ринок страхових послуг філій страховиків-нерезидентів, поширити на їхню діяльність Правила проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджені розпорядженням від. 28.10.2003р. №96, а також Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів і застосування заходів впливу за порушення ними законодавства про фінансові послуги та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджене розпорядження від 16.11.2006р. [3].

Отже, зміни в сфері страхування є досить суттєві, і тягнуть за собою ряд позитивних та негативних моментів. До позитивних віднесемо: розширення можливостей діяльності страховиків-нерезидентів на страховому ринку України, а разом з тим і поліпшення інвестиційного клімату, підвищення якості послуг та обслуговування клієнтів, конкуренція з боку іноземних страхових компаній слугуватиме основним стимулом розвитку вітчизняних постачальників послуг страхування, зокрема, розширювати асортимент послуг, покращувати якість, знижати ціни, повніше враховувати потреби клієнтів. До основних негативних наслідків можна віднести: звуження внутрішнього ринку для національних постачальників послуг, поглинання більш потужними іноземними страховими установами окремих вітчизняних страхових компаній.

На мою думку, було б доцільним збільшити рівень мінімального розміру статутного фонду (від 1млн до 3-5млн) й інших видів страхування, не тільки страхування життя, створити додатковий моніторинг (зовнішній) для контролю за виконанням всіх операцій у сфері страхування, забезпечити поінформованість про асортимент страхових послуг, звернути більшу увагу на добровільне страхування, здійснювати підготовку та перекваліфікацію кадрів, здійснювати подальший розвиток нормативно-правового забезпечення страхової справи, удосконалити методологію страхування.

Таким чином, з вище зазначеного, можна побачити, що зі вступом України до СОТ відбулися досить суттєві зміни в галузі страхування, особливо помітні можна буде побачити вже з 2013 року, коли набудуть чинності всі нововведення, які були передбачені вступом. Можна констатувати, що така гама змін, що відбулися та відбудуться в сфері страхування, позитивно повинні вплинути як на розвиток інфраструктури економіки, так і на всі економічні процеси, що відбуваються в країні. Отже, Україна вступила до СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися в європейські та світові економічні відносини. Ключовим питанням для України залишається впровадження структурних реформ економіки у такий спосіб, який би гарантував поліпшення ефективності роботи усіх секторів економіки.

Література

1. Грищенко А.А. Умови реалізації національних економічних інтересів України в регулятивній системі СОТ // Актуальні проблеми економіки, 2009. - №9(99). – С. 19-25

2. Петрова Г.Є. Вступ України до СОТ: умови та наслідки // Держава та регіони, 2009. - №2. – С. 146-152

3. Шпакович М., Новіков С. Що змінилося з прийняттям України до СОТ // Податки та бухгалтерський облік, 2008. - №55. – С.30-43