Економічні науки. / 12. Економіка АПК.

Капіцька К.В., Круць А.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Сучасні тенденції розвитку та проблеми українського села

Зниження обсягів та ефективності сільськогосподарського виробництва, руйнування соціального захисту, байдужість з боку держави призвели до погіршення умов праці, здешевлення вартості робочої сили, погіршення продовольчої безпеки та екологічного стану, недосконалої інформованості та технологічного забезпечення тощо. Потенціал аграрного сектора високий, але не використовується повністю.

На сьогодні не існує досконалої комплексної програми розвитку сільської місцевості. Такі Закони України як «Про особисте селянське господарство», «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», «Про основні засади державної аграрної політикина період до 2015 року» та ін., що стосуються селянських господарств, більшою мірою залишаються на рівні декларації і виконують суто захисну функцію та не сприяють розвитку особистих селянських госопдарств.

Визначні аспекти сільського розвитку з різних точок зору (політичного, земельного, аналітичного, міжнародного, соціального) розглядаються в працях таких вчених як К.В. Вальківської та І.В. Сембай, Седіка Д., Кобута І.В., Пугачова М.І., Прокопенка С.С., Чапко І.П; Осташко Т.О; Месель-Веселяка В.Я. та інших.

Але, незважаючи на велику кількість наукових і практичних розробок в сфері розвитку сільського господарства, більшим чином вони так і не впроваджуються в життя; а якщо і відбувається певне впровадження, то через брак коштів так і не доводиться до кінця.

За останні десятиріччя характерними для українського села стали соціально-економічний занепад і злиденність переважної частини селянства. Про кризовий стан українського села свідчать низький рівень життя, безробіття, зниження народжуваності і збільшення смертності. Більшу частину населення села складає старше покоління і пенсіонери, відбувається відплив молоді до промислових центрів.

Основна мета стратегії розвитку сільського господарства полягає у створенні сприятливого середовища для зростання добробуту населення, забезпечення конкурентоздатності сільських територій та повної реалізації їх економічного потенціалу.

Зміни повинні розпочатися найперше з прийняття закону, який би чітко визначав суть поняття «продовольча безпека держави» і критерії її оцінки.

Наступними кроками повинні стати розроблення програми розвитку сільськогосподарських виробництв, надання пільг та привілеїв з метою заохочення до праці.

Також потрібно сприяти створенню системи фінансового та матеріально-технічного забезпечення, що можна виконати за допомогою таких основних заходів[7]:

Ø Створення «Фонду кредитних гарантій».

Ø Сприяти розвитку кооперації та спеціалізації.

Ø Ввести спеціальний курс для підготовки, перекваліфікації та підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства.

Отже, першим кроком до розвитку сільського господарства є створення комплексної відповідної програми розвитку сільської місцевості, яка б одразу почала впроваджуватись у життя.

Наступною проблемою, яка постає перед нами, є перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний сектор економіки.

Дану проблему можна умовно розділити на такі підпункти:

Ø Потенціал аграного сектора україни високий, але не використовується повністю, або використовується не раціонально.

Ø Погіршення екологічного стану основного природного ресурсу – землі.

Ø Слабка інфраструктура та інформаційне забезпечення.

Звідси випливають наступні заходи:

Ø Застосування ресурсозберігаючих та екологічно нешкідливих технологій виробництв.

Ø Надання виплат, грошової та матеріальної допомоги територіям з критичним екологічним станом.

Ø Розробка каральних методів за нераціональне використання природних ресурсів.

Повинна бути створена система моніторингу, аналізу та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку, збору та поширення оперативної інформації для всіх учасників [7].

Сприяння формуванню розгалуженої заготівельно-закупівельної мережі допоможе у створенні товарних партій продукції, її транспортуванні, зберіганні, контролі якості і безпеки продукції сільськогосподарських виробників. Чималу роль відіграє прийняття програми створення та розвитку мережі оптових сільськогогосподарських ринків.

Третім етапом аспекту розвитку сільських територій є їх комплексний розвиток та розв’язання соціальних проблем на селі. Основними питаннями постають такі як рівень життя, демографічний склад, трудова міграція сільського населення.

Вирішення цих питань потребує проведення таких заходів:

Ø Потрібно надати широку фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку, але оскільки на даний час існують проблеми із держбюджетом, то повноцінною заміною може стати податкова політика, яка стимулюватиме розвиток сільського господарства.

Ø Створення розгалуженої мережі дорадчих служб.

Ø Забезпечення доступу населення до якісних соціальних послуг та соціальної інфраструктури.

Ø Забезпечення доступу населення до інформації.

Таким чином, досліджуючи сільську місцевість, не потрібно забути про створення відповідних умов життя населення, які у подальшому розвитку необхідно набилжати за якістю до міських.

Розвиток несільськогосподарських видів діяльності на селі – це важливе джерело зайнятості і доходів сільського населення, особливо через сезонність сільського господарства і неможливість забезпечення інтенсивної цілорічної зайнятості сільського населення у сільськогосподарському виробництві [4].

Отже, виходячи з даних проблем, можна сказати, що досягнення підвищення рівня сільського господарства можливе через поступове впровадження 3 етапів:

І етап – створення відповідної нормативної бази для регулювання розвитку села і для забезпечення населення відповідними правами та обов’язками.

ІІ етап – вирішення питань щодо нераціонального використання природних ресурсів, підвищення рівня конкурентоспроможності, інфраструктури та інформаційного забезпечення.

ІІІ етап – соціального розвитку. Адже підвищення загального економічного рівня не можливе без якісного соціального розвитку, який відіграє одну з провідних ролей у виробництві.

Література:

1. Васьківська К.В., Сембай І.В. Соціально-економічні аспекти розвитку сільських територій. // Регіональна економіка. – 2009 – №2 – с.142-148

2. Месель-Веселяк В.Я. Напрями забезпечення конкурентоспроможності аграрного виробництва. // Економіка АПК: Міжнародний науково-виробничий журнал. – 2009 - №10 – с.7-14.

3. Осташко Т.О. Ринок сільськогосподарських земель: очікування, оцінки і передбачення. // Аспекти сільського розвитку. Вісник інституту сільського розвитку. – 2007 - №1-4(8-9) – с.33-48

4. Седік Д., Кобута І.В., Пугачов М.І., Прокопенко С.С., Чапко І.П. Формування стратегічної середньострокової політики розвитку села і сільського господарства. // Аспекти сільського розвитку. Вісник інституту сільського розвитку. – 2007 - №1-4(8-9) – с.2-32