Буковинська державна фінансова академія

НЕОБХІДНІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Розглянуто проблеми національної податкової системи з огляду її значного впливу на всі сфери розвитку суспільства. Обгрунтовано нагальну необхідність реформування податкової політики держави та визначено напрями її вдосконалення.

Постановка проблеми. Після проголошення незалежності України нашій державі  необхідно було сформувати систему притаманних державі атрибутів законодавчої, виконавчої, судової систем, органів управління. Україна також була вимушена практично з нуля будувати власну систему оподаткування. Водночас за ці роки на долю українського народу випало чимало випробувань: ми пережили і гіперінфляцію, яка сягала тисячі відсотків на рік, і обвальне падіння виробництва, пов'язане з перебудовою усього господарського механізму, розривом народногосподарських зв'язків, відсутністю досвіду державного управління. Все це створювало значне навантаження на народне господарство і відволікало засоби та сили від проведення широкої реформи практично в усіх сферах суспільства. Тому, на жаль, ще не вдалось створити досконалу податкову систему.
Значний податковий тягар гальмує економічне зростання в Україні, перешкоджає розвиткові інвестиційних процесів, послаблює конкурентоспроможність українських підприємств. Податкова система «карає» суб’єктів, які здійснюють вкладення в економічний розвиток. Між тим зниження податкових ставок загрожує скороченням бюджетних надходжень, що може призвести до порушення виконання державою покладених на неї функцій, зокрема у соціальній сфері. Кроки, які останнім часом зроблено Україною у напрямі модернізації податкової системи, не знімають потреби в підготовці та здійсненні її більш ґрунтовних перетворень, спрямованих на формування передумов та стимулів для запровадження інноваційної моделі соціально-економічного розвитку.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Проблеми реформування податкової системи України у своїх працях досліджувало багато вітчизняних науковців, зокрема, О. Майстренко [1], А. Олійник [2],    Л. Радул [3], В. Ревун [4], В. Савка.[5] та інші.

Метою статті є теоретичне обґрунтування необхідності і розробка основних напрямів реформування національної податкової системи в трансформаційний період.

Викладення основного матеріалу. На сьогодні роль податків як регулятора економіки зростає. Держава шляхом встановлення ставок податків та  їх видів стимулює чи обмежує розвиток окремих галузей або сфер економіки. Так, звільняючи від оподаткування суми, що йдуть на технологічний  розвиток виробництва, а саме  на інновацію та модернізацію, держава сприяє науково-технологічному потенціалу. Таким чином, держава через регулювання податками може впливати на ефективність і стабільність економічного розвитку. Податкова політика держави має забезпечити виконання таких завдань, як встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, та забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб [3].

 Характер стягнення податків безпосередньо впливає на соціальний стан населення, рівень їхнього життя.

Податкова реформа – справа нелегка. Податки можуть бути як інструментами творення, так і стати силою руйнування, якщо не об’єднати в динамічній рівновазі економічні, фіскальні, соціальні та етичні фактори оподаткування.

На нинішньому етапі відродження національної економіки назріла потреба в реформуванні податкової системи, створення цілісного стабільного та раціонального податкового законодавства [4,33].

Як зазначав один з «батьків» соціального ринкового господарства, Л. Ерхард, система оподаткування повинна будуватися на таких принципах:

1) забезпечувати по можливості якнайменший податковий тиск;

2) не перешкоджати конкуренції;

3) відповідати структурній політиці держави;

4) забезпечувати більш справедливий розподіл доходів;

5) поважати приватне життя людини;

6) виключати подвійне оподаткування;

7) забезпечувати адекватність розміру податків обсягові державних послуг [2].

Україна як міцна держава вживає багато заходів щодо створення потужної податкової системи, але є ряд важливих проблем які на даний час є не вирішеними [4,33].

Проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних в процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду в сфері                     оподаткування [1].

Основними проблемами в сфері податкової політики залишаються:

·                   високий  рівень податкового навантаження на економіку в цілому (в середньому за 2005-2009 рр. з урахуванням платежів до Пенсійного та інших фондів соціально призначення – 37,9% від ВВП, у т.ч. в 2008 р. – 39,1, 2009 р. – 37,3%; в країнах ЄС-12 у середньому 34,4%, у т.ч. в Польщі 34,8, Чехії 36,9, Естонії 33,1, Латвії 30,5, Болгарії 43,2%) і на бізнес, зокрема (ставка податку на прибуток в Україні становить 25%, у середньому по країнах ЄС-12 – 18,9%, у т.ч. в Польщі 19, Чехії 20, Естонії 21, Латвії 15, Болгарії 10%) [6];

·                   неузгодженість податкового законодавства з нормами, які складають інші інститути фінансового законодавства або входять до інших галузей законодавства;

·                   низький рівень податкової культури, широке розповсюдження схем мінімізації та ухилення від сплати податків, що призводить до зростання податкової заборгованості платників перед бюджетом і державними цільовими фондами, недостатнього фінансування виконання функцій держави;

·                   нераціональна структура внесків до Пенсійного та інших державних фондів соціального призначення, наслідком якої є перекладання основного тягаря внесків на роботодавців;

·                   нестабільність та недосконалість податкового законодавства, відсутність Податкового кодексу;

·                   нормативно-правові акти з питань  оподаткування є складними та нестабільними,  окремі законодавчі норми – недостатньо узгоджені, інколи суперечливі;

·                   нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг;

·                   зростання податкового боргу;

·                   витрати на адміністрування окремих податків є більшими порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

·                   невідповідність окремих норм діючого податкового законодавства вимогам законодавства ЄС;

·                   неузгодженість бухгалтерського і податкового обліку;

·                   недосконала податкова амортизаційна політика [2].

Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи, на те, що вона не сприяє економічному зростанню країни. Виникає необхідність проведення податкової реформи та створення єдиного систематизованого законодавчого акту прямої дії, який охоплюватиме всі без виключення питання податкового права та відповідатиме адекватним засадам податкової політики держави [1].

Реформування податкової системи здійснюється в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи, зменшення податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів, високого рівня бюджетного дефіциту, дефіциту Пенсійного фонду України, зменшення інвестицій в економіку, падіння ділової активності у реальному секторі економіки та у фінансово-кредитній сфері [6].

Для розв'язання вище згаданих проблем доцільно вжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:

·                   поступове скорочення кількості податків, зборів та обов’язкових платежів, зниження ставок податків і удосконалення предмета оподаткування;

·                   розширення бази оподаткування за рахунок суттєвого зменшення масштабів ухилення від системи податків та уникнення оподаткування, ліквідації неефективних податкових пільг;

·                   оподаткування надприбутків, які отримують фінансово-промислові групи і монополісти від експлуатації корисних копалин та природних ресурсів, державної власності, недосконалих бюджетних пільг і дотацій;

·                   приведення правил визначення доходів і видатків суб’єктів господарювання у відповідність із загальновизначеними принципами єдиного бухгалтерського обліку;

·                   гарантії стабільності податкової системи, створення умов для прямої дії податкового законодавства;

·                   зменшення податкового навантаження шляхом зниження ставки податку на прибуток підприємств. Хоча ставка оподаткування була знижена до 25 %, у деяких країнах колишнього соціалістичного простору ця ставка ще нижча: у Росії та Сербії – 14 %, Латвії – 15 %, Грузії – 20 %. Доцільно було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб [5].

·                   уніфікація норм податкового законодавства;

·                   запровадження системи оподаткування європейського зразка з метою зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

·                   зміцнення конкурентних позицій вітчизняних підприємств шляхом зменшення податкового навантаження, що впливає на збільшення собівартості товару або послуги;

·                   удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків шляхом створення ефективної системи розв’язання спорів з податкових питань під час проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому порядку;

·                   приведення функцій і структури органів державної податкової служби у відповідність із світовими вимогами і стандартами [2,180].

Прийняття Податкового кодексу може забезпечити поступовий перехід до періоду "податкової стабілізації" і частково-автоматичної фіскальної політики. Це значно поліпшить умови господарювання суб’єктів підприємницької діяльності, стане важливим фактором прискорення іноваційно-інвестиційних процесів [1, 95].  

Створення прозорих правил ведення господарської діяльності та оподаткування, а також забезпечення єдиних справедливих підходів до всіх суб’єктів податкових правовідносин сприятиме укріпленню партнерських відносин між громадянами, суб’єктами господарювання та державою. Зазначене  також має призвести до збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, зростання прибутків підприємств та доходів громадян.

На сьогодні головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання [5, 84-85].

Висновки. На нинішньому етапі відродження національної економіки назріла потреба в реформуванні податкової системи, створення цілісного стабільного та раціонального податкового законодавства. Україна як міцна держава вживає багато заходів щодо створення потужної податкової системи, але є ряд важливих проблем які на даний час є невирішеними.
Хоча вона й пройшла найважчий етап свого становлення, але залишається ще багато проблем, які є невирішеними. Тому слід багато уваги приділити проведенню податкової реформи, метою якої повинно бути  формування податкової системи, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.

 Реалізація податкової реформи в нашій державі повинна бути цілеспрямованою, системною, відкритою, виваженою, поступовою в часі.

Вирішити питання реформування податкового законодавства можна шляхом прийняття Податкового кодексу України, який би уніфікував усі законодавчі акти з питань оподаткування, із передбаченням в обов’язковому порядку мораторію на внесення будь-яких змін терміном на 5 років.

 

Список використаних джерел

1. Майстренко О. Деякі питання вирішення колізій у податковому законодавстві України // Право України. – 2005. – № 9. – С. 99.

2. Олійник А.П. Необхідність реформування податкової системи України / А.П. Олійник, В.Е. Кудельський // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - №3. – Т.2. – С 196.

3. Радул Л.І. Проблеми реформування податкової системи України / Л.І.Радул // Шоста Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція Українська наука ХХI століття. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://intkonf.org/category/arhiv/konf1/.

4. Ревун В.І. Про реформування й модернізацію податкової системи / В.І. Ревун // Фінанси України. – 2007. -№ 6. – С. 33.

5. Савка В. Реформування податкової системи в умовах трансформації економіки України / В. Савка // Схід. – 2009. - № 2 (93). – С. 86.

6.www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=251545&cat_id=13401.