Студент ІІІ курсу Кушнірюк В.К.

Науковий керівник: Богач Б.М.

Буковинська державна фінансова академія

УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Дана стаття розкриває зміст поняття «основні засоби», висвітлює проблеми аналізу основних засобів на підприємстві, ефективності їх використання та висвітлює перспективні шляхи подолання проблемних ділянок.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається формування ринкових відносин, що вимагає розробки відповідного господарського механізму, докорінних змін у його функціонуванні та гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін.  

Від того наскільки ефективно використовуються наявні засоби праці залежать загальні результати роботи підприємства, створення принципово нових підходів до управління підприємством в цілому та основними засобами зокрема.

У зазначених процесах своєю актуальністю відрізняється проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу, аудиту та контролю тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми обліку, аналізу та контролю основних засобів зробили провідні вчені-економісти, як вітчизняні - Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Кірейцев Г.Г., Кузьмінський А.М., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сук Л.К., Янчева Л.М., так і зарубіжні - Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та ін. Вищезгаданим питанням останнім часом були присвячені дослідження ряду дисертантів, серед яких виділимо: Наумчика О.А., Бондаренка О.А., Дибу В.М., Гайдучка Т.С., Янчева А.В., Зюкова М.М., Карєв В.П., Боброва О.Г., Кириченко В.В., Леонова Л.О. та інші.

Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку, аналізу та контролю основних засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління вимагає подальшого їх удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розкриття теоретичних основ визначення поняття основних засобів, а також висвітлити основні проблеми та перспективи їх ефективного використання. На основі мети сформовані завдання дослідження, а саме: розкрити суперечливі означення поняття «основні засоби»; сформувати проблематику дослідження в розрізі даного виду активів; запропонувати методи удосконалення аналізу ефективності використання основних засобів підприємствами.

Викладення основного матеріалу. Для сучасної ринкової економіки країни необхідним є забезпечення тих умов функціонування, які б забезпечили найефективніше її існування і подальший розвиток. Однією з головних умов є ріст значень інтенсивних факторів розвитку економіки. Адже найбільша доля приросту об’єму виробництва досягається за рахунок ефективного використання обладнання. Але, враховуючи потреби нашої української економіки, необхідно відмітити, що питання ефективності використання та обліку основних засобів на багатьох підприємствах стоїть далеко не на одному з перших місць. Головною метою сучасних виробників продукції є випуск конкурентоспроможної продукції, яка б користувалась попитом і в подальшому забезпечувала б ефективне функціонування підприємства. У підприємств повстало питання як вижити в жорстких і не передбачуваних умовах. Але, будучи далекоглядним треба відзначити, що з часом економічне становище економіки і зокрема окремих виробників буде налагоджуватися по мірі звикання їх до сучасних ринкових умов функціонування. Отже, згодом, покращивши своє становище, національні виробники зможуть повернутися до питання нарощування виробництва за допомогою підвищення рівня використання основних засобів, яке може бути зумовлене багатьма різноманітними факторами.

Основні засоби є головним багатством не лише підприємства, а й країни в цілому. Від процесу їх формування та використання залежить економічний ріст держави. Практика останніх років свідчить, що здійснені реформи негативно впливають на процеси використання, оновлення і відтворення основних виробничих засобів. Суттєво зменшились, як за абсолютною сумою, так і за питомою вагою у загальній вартості необоротних активів капітальні інвестиції. Це повною мірою свідчить про низьку інноваційну діяльність та наявність дефіциту вільних фінансових ресурсів у підприємств.

Згідно з п.4 П(С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує, щоб використовувати у виробництві або при поставці товарів, наданні послуг, здавати в оренду іншим особам або здійснювати адміністративні та соціально – культурні функції, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи операційного циклу, якщо він перевищує рік) [2].

Слід відмітити, що в податковому обліку замість терміну основні засоби використовують тотожне поняття основні фонди. Основні фонди – це матеріальні цінності, призначенні для використання у господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей і вартість яких більше 1000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом [1].

Згідно Державного класифікатора основних засобів під даними активами розуміють матеріальні цінності, експлуатаційний період яких відповідно перевищує рік.

Слід відмітити, що класифікація основних засобів також є доволі різною залежності від ознаки. Найбільш розповсюдженішою в аналізі є поділ основних засобів на активні і пасивні, оскільки саме від цього залежить такий показник, як фондовіддача, що значною мірою впливає на обсяги випуску продукції.

Аналізуючи основні засоби насамперед треба визначити їхню середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому слід зіставляти темпи їх зміни з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати більш високі темпи зростання порівняно з основними засобами. Однак економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть показати і зворотні тенденції.

Однією з найважливіших задач підвищення ефективності використовування капітальних вкладень і основних засобів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних засобів і виробничих потужностей, швидке їх освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових фабрик, підприємств дозволяє швидше отримати потрібну для економіки країни продукцію з технічно досконаліших основних засобів, прискорити їх оборот і тим самим уповільнити настання морального зносу основних засобів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

Поліпшення використовування діючих основних засобів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знов введених в експлуатацію, може бути досягнуто завдяки: підвищенню інтенсивності використовування виробничих потужностей і основних засобів; підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використовування виробничих потужностей і основних засобів досягається перш за все за рахунок технічного вдосконалення останніх [5].

Важливим напрямом поліпшення використовування устаткування є підвищення змінності використовування устаткування. Вирішуючи задачу підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, необхідно перш за все мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах використовується не повністю головним чином через дефіцит робочої сили.

Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

1. постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій ділянці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всієї економіки країни;

2. поліпшення догляду за основними засобами, дотримання передбаченої технології виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті і збільшує міжремонтний період;

3. проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у витратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.

Отже, основні засоби посідають помітне місце серед активів, та потребують більш детального аналізу та вивчення дослідниками та науковцями.

Висновок. Інтенсивний шлях використовування основних засобів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів оновлення основних засобів. Досвід роботи промисловості показує, що швидке технічною переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливо для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних засобів.

Поліпшення екстенсивного використовування основних засобів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування в календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з другого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у складі всього устаткування, що є на підприємстві і в його виробничій ланці. Отже, удосконалення аналізу ефективності використання основних засобів має важливе значення для діяльності всіх підприємств.

Список використаної літератури:

1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1997 року №283/97 – ВР з усіма змінами та доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 // Все про бухгалтерський облік. – 2005. - №13.

3. Основні засоби (спецвипуск) // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - №31.

4. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства. Львів: Національний ун-т "Львівська політехніка", 2003, - 208 с.

5. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник.– К.: Знання, 2000.-254с.- С.143-147.

6. Павлюк І. Кореспонденція рахунків як основа організації та ведення раціонального бухгалтерського обліку основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. - №9. – С.18-24.

7. Хомин П. Відмінності фінансового й податкового обліку основних засобів як наслідок неузгодженості звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - №9. – С.24-31.

8. Чалий І.Джерела інвестицій по – кабмінівськи. Якщо немає активів, пасиви не допоможуть // Дзеркало тижня. – 2004. – 20 березня.- С.11