Буковинська державна фінансова академія

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК ФЕНОМЕНАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Як суспільне явище «тіньова» економіка притаманна усім країнам незалежно від людей та рівня їх соціально-економічного розвитку.

Проте, будь-які міркування щодо тіньової економіки не мають ніякого сенсу, якщо відсутнє чітке понятійне розуміння про що саме йдеться. Насамперед звертає на себе увагу існуюче різномаїття термінів, що використовується для визначення поняття «тіньової» економічної діяльності.

Із західної літератури до нашого внутрішнього вжитку за позичено такі терміни: «тіньова економіка», «неоформальна економіка», «скрита економіка», «неофіційна економіка», «вторинна економіка», «чорна економіка», «таємна економіка», «нелегальна економіка», «друга економіка», «чорний ринок» та інші. Даний перелік термінів відображує не стільки відсутність єдності щодо понятійного розуміння, скільки віддзеркалює різні аспекти і структурні складові «тіньової» економіки, а також підкреслює внутрішню якісну складність цього феноменального явища суспільного життя.

Як органічна складова економіки будь-якого суспільства, тіньова економіка являє собою господарсько-комерційну діяльність, яка внаслідок певних причин, прагне уникнути державного обліку та контролю.

Актуальність теми визначається в тому, що тіньова економіка здійснює значний негативний вплив на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Без урахування тіньової економіки стає неможливе проведення економічного аналізу на макро- і мікрорівнях, прийняття ефективних управлінських і законодавчих рішень. Ігнорування такого суперечного та феноменального явища, як тіньова економіка, спричинила серйозні помилки при визначенні найважливіших процесів і тенденцій, тактичні і стратегічні прорахунки щодо забезпечення конкурентоспроможності економіки. Україна є країною з критичним рівнем тіньової економіки та корупції, тому що будь-яка галузь виробництва зазнає впливу тіньової економіки, а корупція є одним із основних методів конкурентної боротьби. Розглядаючи те, що Україна щодо зовнішньоекономічного курсу стратегічно направлена на інтеграцію у світове співтовариство та ЄС, важливе значення має вивчення і переосмислення досвіду державної протидії негативним проявам тіньової економіки в ЄС.

Вивченню і дослідженню існуючого явища розглядається в таких вчених, як: Є. Фейг, А. Шевляков, М. Николаєва, Т. Коригін, А. Шулус, В.Фельзенбаум, А. Базилюк, Я. Жаліла, І. Мазур та інші дослідники.

Необхідно зазначити, що у своїх роботах, які стосувалися цього явища, на початковій стадії досліджень вони використовували дещо інший термін –«друга» економіка, а в 1984 році у надрукованій статті Ф. Фельдбруне у заголовку був використаний термін «тіньова» економіка. Головним висновком, який робили фахівці, був той, щo «тіньова економіка» - це тінь, яку має офіційне державне господарство, і вона не є чимось самостійним по відношенню до нього та може зникнути разом із ліквідацією його недоліків або, у кращому випадку, з висвітленням, тобто взятий під жорстокий облік і контроль з боку правоохоронної системи.

Ми розуміємо, що нові часи викликають нові ризики. Перехід суспільства та підприємницької спільноти на новий «культурний» рівень після відомих революційних подій не призвів до зниження рівня тінізації національної економіки. Новий соціальний прошарок - нова буржуазія, яка утворилася за роки незалежності, перейшла від тіньового порядку до тіньового хаосу. Цей процес продовжується і зараз.

Тіньова економіка – це складне явище, представлене як сукупність неконтрольованих і нерегульованих протиправних та законних економічних відносин між суб’єктами економічної діяльності, які мають на меті неофіційне отримання доходу [2].

Виникнення феномена «тіньова економіка» в Україні та країнах з розвиненою ринковою системою має як спільні, так і відмінні ознаки. Спільними є те, що одна із складових «тіньової економіки» - тінізація перехідного періоду – в Україні досягла рівня розвинених ринкових держав, коли накопичені капітали стали засобом скоєння нових, часто небезпечних злочинів. Отримані за рахунок скоєння таких правопорушень та злочинів доходи перестали носити споживчий характер, а трансформувалися у базу відтворених незаконних капіталів, рентних взаємовідносин і криміногенного потенціалу у всіх сферах суспільно-економічних відносин. Сфери «тіньового ринку» і «тіньових» неформальних відносин тісно переплітаються. Як правило, неформальні торги розширюють сферу економічної злочинності, оскільки базуються на незаконному перерозподілі дефіцитних матеріальних ресурсів, бюджетних коштів, на створення більш сприятливих умов щодо господарської діяльності одних за рахунок інших, що у кінцевому наслідку призводить до посадової корупції і тотального хабарництва, що є одним із факторів посилення тінізації економіки України. Небезпека цієї «несолодкої» парочки для суспільства полягає:

По-перше, у тому, що корупція та економічний кримінал провокує хаос та економічну нестабільність;

По-друге, кримінальна економіка бруднить господарські відносини, а корупція розбещує апарат владних структур і знижує ефективність державної політики, а саме грошово-кредитної та податкової політики;

По-третє, солідний іноземний інвестор не бажає вкладати свої капітали в Україну і ми втрачаємо конкурентоспроможність;

По-четверте, ці явища загрожують не лише економічній, а й національній безпеці, адже корупціонери є зрадниками інтересів держави.

Для вирішення негативних явищ надзвичайно важлива роль належить різним економічним, організаційним та нормативно-правовим заходам, системам і механізмам, що дозволяють державі попереджувати і ефективно викорінювати ті чи інші прояви економічної злочинності та корупції.

Говорячи про перспективи подолання чи зниження масштабів тіньової економіки, зокрема у соціальній сфері, варто розглянути сферу охорони здоров’я, що надзвичайно є тінізованою. Хто зацікавлений в її детінізації: Влада? У мене є великі сумніви, тому що тоді треба буде платити нормальну за робітню плату лікарям, медсестрам. Лікарі самі? Не переконана, бо сьогодні вони компенсують недоотриману зарплату надходженнями відповідних хворих готівкою. І самому населенню України байдуже, в якій формі платити, тому що воно психологічно не готове до того, що його можуть лікувати безплатно. Але є можливості детінізувати охорону здоров’я: запровадити медичне страхування, що зменшить корупцію (дари, гостинці, могорич та інше); звузити фінансову базу тіньового господарювання шляхом зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації).

Значні масштаби тіньової економіки формують негативний імідж України у світі, що зумовлює необхідність активних дій щодо детінізації економіки.

Детінізація економіки – це цілісна система дій, спрямована насамперед на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів.

Заходи з детінізації економіки:

1. «Амністія» капіталів некримінального походження;

2. Реальне і радикальне спрощення процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;

3. Обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів;

4. Налагодження податкових стимулів [3].

Висновок: Масштаби тіньової економічної діяльності значно впливають на обсяги і структуру ВВП, призводять до спотворення офіційних даних про його величину. «Тіньова економіка» створила реальну загрозу національній безпеці та демократичного розвитку держави. Високий рівень тінізації економіки вкрай негативно впливає на імідж країни, її конкуренцію, ефективність структурних та інвестиційних реформ.

«Тіньова економіка» має об’єктивний характер, тому існує у будь-якій економічній системі. Йдеться про порогові значення «тіньової економіки», загрозливе для національної економічної безпеки, критичним рівнем якого є 40% офіційного ВВП.

Рівень тінізації економіки в України залишається високим, для того щоб зменшити масштаби необхідно:

Реалізувати визначену нормативну регламентацію щодо максимального обмеження можливого використання так званих «живих грошей» або грошової готівки в економіці. Так, наприклад, у США майже 90% всіх платіжних операцій здійснюються через безготівкові грошові розрахунки.

Держава повинна реально проводити, а не лише лімітувати боротьбу з економічною злочинністю, реалізовувати широкий комплекс економічно-правових заходів, які максимально ускладнюватимуть або навіть унеможливлюватимуть процес внесення готівки на банківські рахунки, без проходження складної процедури попереднього підтвердження законності походження цих коштів;

Шляхом здійснення паспортизації та контролю за рухом особистого майна, передусім нерухомості, яким володіє найбільша заможна частина населення, держава за допомогою податкової системи здійснюватиме необхідне інформування, що дозволить оцінити легітимного способу життя тих чи інших осіб.

Тіньова економіка становить реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, негативно впливає на всі сфери суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну та гуманітарну сфери.

Використана література:

1. О. А. Засанська. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою // Актуальні проблеми економіки - 2009. -№5, с. 76-84.

2. Р. М. Шпитчук. Економічні наслідки тонізації економічної системи // Економіка. Фінанси. Право – 2009. №1, с. 3-6.

3. О. І. Прокопик. Шляхи детінізації економіки України та її особливості // Банківська справа - 2008. №2, с. 56-66.

4. Н. В. Свиріпа. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою // Економіка та Держава – 2009. №7, с. 43-57.