Козуненко К.Є.

Науковий керівник: ст. викладач

Мехедова Т.М.

Донецький державний університет управління

Стан та головні проблеми демографічної ситуації в Україні

Демографічна ситуація, що склалася в Україні, викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств населення. Адже, починаючи з 1993 р., чисельність населення поступово зменшується і, якщо тенденція не зміниться, у 2050 р. в Україні буде проживати лише 36 млн. осіб.

З 2006 року ситуація почала покращуватись: народжуваність поступово почала зростати, а смертність зменшуватись, але не набагато, і природний приріст залишається від’ємним [1].

Народжуваність в Україні є однією з найнижчих у світі. У 2007 р. сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,3 особи. У світі цей показник удвічі вищий – 2,7 особи, а максимальні значення властиві країнам Тропічної Африки – 6,3 особи. Світовим рекордсменом за рівнем народжуваності є Ніґер, де одна жінка за репродуктивний період народжує в середньому 7,1 дитини. У Європі сумарний коефіцієнт народжуваності – 1,5 особи, а мінімальні значення властиві східноєвропейським країнам. Нижчою, ніж в Україні, народжуваністю характеризуються лише Білорусь, Боснія та Герцеґовина. Найвищий у Європі рівень народжуваності у Франції – 2,0 особи (тут висока частка вихідців з ісламських країн) та Ісландії – 2,1 особа (в країні надзвичайно ефективна демографічна політика пронаталістичного характеру) [Ошибка! Источник ссылки не найден.].

У 2001 р. було досягнуто рекордно мінімального значення сумарного коефіцієнту народжуваності – 1,1 особи. Жодна з держав світу досі не відзначалася таким низьким рівнем народжуваності [Ошибка! Источник ссылки не найден.].

У 2009 році середній рівень народжуваності в Україні склав 11.1 на 1000 осіб. Але цей показник значно коливається по регіонах  від найнижчого у північних та східних областях Сумській (9.1), Чернігівській (9.4), Луганській (9.3), Донецькій (9.7) до найвищих у західних областях  Рівненській (15.2), Волинській (14.7), Закарпатській (14.6). Найвища народжуваність зафіксована у Рокитнівському районі Рівненської області  22,3 на 1000 осіб (24,0 у 2008 році). Найнижча  у Недригайлівському районі Сумської області 7.2 (7.4 в 2008р) [1].

Одним з чинників зниження народжуваності в Україні стало погіршення умов відтворення населення, у тому числі значне скорочення матеріальної бази реалізації потреби в дітях. Рівень заробітної плати як основного економічного джерела відтворення населення переважної більшості населення був (а значною мірою й досі є) вкрай недостатнім не лише для утримання і виховання здорових дітей, а й для відновлення (у належній якості) робочої сили батьків. На існуючій в Україні матеріальній базі неможливе належне забезпечення життєво важливих потреб працюючих осіб та їх сімейних утриманців. Це призвело до того, що більшість шлюбних пар змушені були значно більшою мірою, ніж раніше, обмежувати розмір сім’ї [·4].

Смертність населення в Україні залишається високою. Якщо у Північній, Західній і Південній Європі загальний коефіцієнт смертності у межах 9–10 ‰, то в Україні у січні-березні 2010 р. він становив понад 16 ‰, а в Чернігівській області досягнув 20,7‰ (це є рівень найбільш відсталих держав світу) [1]. Але якщо в країнах Тропічної Африки високий загальний коефіцієнт смертності зумовлений дуже високою дитячою смертністю, то в Україні навпаки – високою смертністю серед працездатного населення, особливо чоловіків. Водночас і дитяча смертність за останні 5 років дещо зросла.

Перш за все на показники смертності впливає забруднення території України. Найбільш забрудненими областями є: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська та Харківська, де розташовані будівельна, вугільна, атомна, хімічна індустрії. Так, у Донецькій області щільність забруднення повітря на квадратний кілометр переви­щує середній показник по Україні в 6,3, а в Луганській області  в 3,5 рази [Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Тому ще до народження людина може мати велику кількість хвороб, викликаних дією забрудненого навколишнього середовища, серед яких  перше місце займають хвороби органів дихання.

Крім вище зазначених чинників підвищення смертності існує не менш важливий. Це психічний, духовно-моральний стан людини, при якому вона відчуватиме себе щасливою, буде мати тверду впевненість у завтрашньому дні і знатиме, на що їй чекати у майбутньому.

Можна запропонувати декілька рішень щодо поліпшення демографічної ситуації у країні:

· підвищення моральних цінностей у сім’ях країни, підвищення статусу сім’ї у соціальному плані;

· формування потреби у більшій кількості дітей в сім’ях шляхом підвищення матеріальних та соціальних умов для народження дітей до сприятливих;

· забезпечення належної системи охорони здоров’я громадян країни та підвищення зацікавленості людьми здоровим способом життя;

· надання людям впевненості у майбутньому шляхом підвищення рівня трудових доходів і кількості трудових місць.

Література

1.            Держкомстат [Електронний ресурс] – Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>

2.    [Електронний ресурс] – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/UMCh/2007_5/pdf/60_ukr.pdf>

3.   [Електронний ресурс] – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/iug/2008_18/antropo18-1.pdf>

4.   Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. - К.: АДЕФ-Україна, 2008. – 256 с.