Секція: Экономические науки

Підсекція: Государственное регулирование экономики

Кусяк Марія Михайлівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД  ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

На початковому етапі свого функціонування податкова система України спричинила кризові явища у механізмі розподілу фінансових ресурсів мільйонів громадян на користь держави. Тому вона сформувала чіткий стереотип несправедливості, який трансформувався в досить розвинений інститут приховування доходів. У цій ситуації податкове законодавство довело свою недієздатність в пошуку оптимального відношення  податкових пільг, які б враховували складну соціально-економічну ситуацію в країні на фоні кризових явищ у всіх сферах суспільного життя.

Метою роботи є дослідження  оподаткування доходів фізичних осіб як складової частини фінансового механізму держави, а саме податку з доходу фізичних осіб, який відіграє домінуючу роль при наповненні дохідної частини бюджету.

На відміну від вітчизняних реалій зовсім інший підхід до платників податків із доходів фізичних осіб в іноземних державах, де стан демократії та суспільні норми в значній мірі мають вплив на побудову та функціонування фіскальної політики.  Ця політика передусім спрямована на вирішення соціальних питань та економічну мотивацію домогосподарств, а вже потім на забезпечення уряду фінансовими ресурсами.

У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку  ринкових  відносин  у  державі  важливе  місце  займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб- суб’єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки,  які входять до складу податкової системи України  . За рахунок податку з доходів фізичних осіб поповнюються державний, місцеві бюджети. В умовах кризи для України є досить актуальним пошук шляхів удосконалення власної системи оподаткування доходів фізичних осіб із урахуванням світових здобутків.                   

Питанням вивчення  порядку оподаткування доходів фізичних осіб та побудови податкових систем іноземних держав присвячено багато наукових праць.  Серед них  вагомих результатів досягли Л. М. Демиденко, Я.В. Литвиненко, А. О. Нікітішин, О. В. Олійник Т. С. Рохманійко, І. В. Філон, та інші.

Іноземні системи прямого оподаткування доходів фізичних осіб мають уже досить апробовану часом практику становлення та розвитку на базі глибокого усвідомлення кожним платником податку свого конституційного обов'язку – сплати податків.

Значні соціальні видатки та постійна увага держави до платника податків поступово виховали свою податкову культуру, яка відрізняється  від вітчизняних реалій. Сутність категорії «податок» має різне значення у різних країнах світу: в Німеччині - це підтримка, яку громадяни надають державі; у США податок розглядається як «такса»; у Франції - як обов'язкова плата;  у Великобританії - це обов'язок перед державою.  Якщо говорити про нашу державу, то розуміння даної фінансової категорії зводиться лише до примусового платежу [4,46].

На відміну від України, де порядок, ставки, правила оподаткування податком з доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівні, в іноземних державах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий податок належить до місцевих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.

Досить цікавою є практика справляння податку в Китайській Народній Республіці. Держава надає право податковим агентам компенсувати витрати на забезпечення сплати податку в розмірі 2% від суми утриманого податку. Щодо Австралії, то визначення податкового зобов'язання та суми податку, що підлягає поверненню, за допомогою інформаційних технологій є досить поширеним.  Податки на спадщину як одна із складових прибуткового оподаткування у розвинутих країнах світу не відіграє значної ролі, якщо розглядати його з точки зору ефективного фіскального інструменту. У деяких країнах, таких як Італія, Люксембург, Австралія, Канада і Нова Зеландія, спадок узагалі не розглядається як об'єкт оподаткування[3,189].

Світовий Податковий кодекс закріплює такі основні вимоги, яких потрібно дотримуватися при створені ефективної податкової системи       [4, 95]:                                                                                                   

 -  відмова від податкових пільг і закріплення їх субсидіюванням;

-  створення ефективно діючої й високо компетентної податкової служби;

- запровадження єдиного загального кодексу на всі податки замість безлічі  податкових законів;

-  відмова від протекціоністських податків. Ця умова є обов'язковою для виконання в контексті інтеграції в світову економіку[2,67].

В таких країнах, як Ірландія, Корея, Мексика, Туреччина, середньозважена величина граничного доходу (неоподатковуваного мінімуму), з якого починається сплачуватись податок з доходів фізичних осіб становить 30% від середньої заробітної плати у виробничому секторі. Якщо порівнювати з нашою державою, то ця цифра становить 17грн., тобто приблизно лише 3% від мінімальної заробітної плати, що є зовсім не відповідним. За ці мізерні кошти людина не може задовольнити навіть свої мінімальні потреби.

Тобто, іноземні системи оподаткування спрямовані на формування кінцевого доходу домогосподарств таким чином, щоб кожна фізична особа мала в користуванні після оподаткування дохід, достатній для фінансування всіх необхідних витрат на задоволення своїх потреб[5, 69].

Одна з найбільш розвинених систем індивідуального прибуткового податку із широкою системою податкових вирахувань діє в Нідерландах. У цій країні існує п'ять видів податкових відрахувань, що залежать від віку, кількості дітей, доходу батьків і відрізняються сумою, на яку дозволено зменшувати оподатковуваний дохід (в євро на одну дитину)[3, 53].

Отже, реалізація на практиці іноземного досвіду має на меті сприяти якнайшвидшому переходу до нової сталої та дієвої системи оподаткування, яка ґрунтуватиметься на всебічному поєднані найкращих передових методів та запозичених позитивних елементів із досвіду податкових систем зарубіжних країн, що дало б поштовх до посилення соціальної складової системи оподаткування.


Література:
1. Демиденко Л.М. Оподаткування доходів громадян // Фінанси України. – 2007. - №9.
2. Литвиненко Я.В., Якушик І.Д. Податкові системи зарубіжних країн. – К: МАУП, 200
7. – С. 67.
3. Нікітішин А.О. Використання іноземного досвіду при оподаткуванні доходів фізичних осіб // Формування ринкових відносин в Україні. – 200
9. - №9.
4. Рохманійко Т.
С. Податкова система . – Хмельницький.: ХНУ,  2007 .     С. 46-95.
5. Філон І.В., Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 200
8. – С. 69.

e-mail: mashka025@mail.ru