Економічні науки/16. Макроекономіка

Доц. Левчук О.В., Далєвська Т.А.

Вінницький торгово-економічний інститут

Київський національний торгово-економічний університет, Україна

Проблеми міжнародної економічної інтеграції

Найважливішою ознакою сьогоднішної економічної дійсності є інтенсивний розвиток інтеграційних процесів на всіх рівнях. Економічна взаємозалежність держав, інтернаціоналізація планетарних продуктивних сил визначають актуальність теми даної роботи. Міжнародна економічна інтеграція є вищим рівнем розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств та проведенні ними узгодженої торговельно-економічної політики. Більш тісне економічне співробітництво можливе лише за умови глибокого теоретичного осмислення основних проблем міжнародної економічної інтеграції, що й виступило метою нашої статті.

Ефективність міжнародної економічної інтеграції досягається за рахунок усунення бар’єрів між країнами; стандартизації та уніфікації у виробничій сфері; динамічного ефекту розширення ринку і економії на масштабах виробництва, забезпечення достатнього рівня конкуренції.

У світовому просторі розрізняють декілька форм міжнародної економічної інтеграції, які відрізняються ступенем ефективності [1, c. 245]:

- найпростішою формою економічної інтеграції вважається зона вільної торгівлі, за якої всі члени угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, що надходять у сферу зовнішньої торгівлі країн-учасниць;

- митний союз вважається поглибленою формою економічної інтеграції. Крім скасування мита, угруповання виробляє і застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами;

- спільний ринок передбачає "чотири свободи", тобто вільний рух товарів, робочої сили, капіталу, а також вільне створення центрів підприємницької діяльності.

- зона преференційної торгівлі являє собою зону з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи по імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами;

- найвищою формою міжнародної економічної інтеграції вважається економічний і валютний союз, а зарубіжні вчені виокремлюють ще й п'яту форму — "повну економічну інтеграцію". Вона передбачає відмову від більшості суверенних прав. Отже, чим більше економічної інтеграції, тим менше політичного суверенітету. У межах угруповання здійснюється спільна економічна і валютна політика. Економіка угруповання перестає бути простою сумою економік країн-учасниць і перетворюється на єдине ціле.

Сучасним процесам міжнародної економічної інтеграції притаманні певні особливості, а саме: динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому; нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів; переважний розвиток регіональних міжнародних економічних угруповань; формування реальних умов світової економічної інтеграції.

Протилежним явищем до інтеграції є автаркія. Це економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення замкнутої самодостатньої економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному стимулюванні експорту товарів і капіталу.

Для уникнення автаркія і створення інтегративної держави необхідним є виконання двох умов (рис.1).

Умови інтеграції

Розвинена інфраструктура

Політична та економічна база

Рис.1. Умови міжнародної економічної інтеграції

На думку науковців, існує декілька негативних наслідків економічної інтеграції [2, c. 34-100]:

- для більш відсталих країн вона приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів;

- олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що підвищує ціни.

- ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильній його концентрації.

На нашу думку, незважаючи на негативні наслідки, кожна сучасна розвинена країна зацікавлена у створенні інттеративного об’єднання, адже міжнародна економічна інтеграція сприяє:

1. Досягненню найбільш високої ефективності виробництва.

2.Можливості регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3. Насиченню ринку товарами.

4. Забезпеченню економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Отже, міжнародна економічна інтеграція сприяє ліквідації відокремленості країн і розмиває відмінності між ними, що склалися історично. Інтеграцію можна тлумачити як уніфікацію (тобто зведення воєдино) господарств різних країн. Економічна інтеграція в умовах ринкової економіки означає вільний рух капіталів, товарів, послуг і робочої сили у межах певного угруповання країн.

Список використаної літератури

1. Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. — М.: Маркетинг, 2001. – С. 245-258.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ. вузів. — К.: Знання, 2008. – С. 34-125.

4. Дахно І. І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2007.