Митранюк Р.І., Корнієнко Р.О.

Науковий керівник – Петруняк Т.С.

Буковинська державна фінансова академія

Особливості бухгалтерського обліку на фермерських господарствах

 

         На сучасному етапі розвитку аграрної економіки України значне місце посідає нова і водночас специфічна форма підприємницької діяльності – фермерське господарство.

            Фермерське господарство є формою підприємницької
діяльності громадян із створенням  юридичної  особи,  які  виявили
бажання    виробляти   товарну   сільськогосподарську   продукцію,
займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання  прибутку
на   земельних  ділянках,  наданих  їм  для  ведення  фермерського
господарства, відповідно до закону [1].

         Основним джерелом оперативної і об’єктивної інформації про розвиток виробництва, виконання господарських операцій є облік. Обсяг і ступінь точності облікової інформації багато в чому визначається метою господарювання, виробничою необхідністю і економічною доцільністю. У зв’язку з цим виділяють такі основні функції в системі управління діяльністю фермерського господарства: облік, звітність, аналіз, планування і контроль.

Значення і необхідність обліку у фермерських господарствах обумовлюється, з одного боку, потребою в інформації про наявне в господарстві майно, обсяги виробництва продукції, доходи і витрати, а з іншого боку – зобов’язанням надання у державні установи інформації про результати фінансово-господарської діяльності.

Правильно організований облік необхідний і державним органам, які мають право контролювати діяльність фермерів щодо використання державних кредитів, сплати податків, охорони праці, профілактики захворювань тварин, боротьби з хворобами рослин, дотримання законодавства про землекористування і охорони довкілля.

Облік господарських операцій повинен забезпечити фермерові обсяг інформації, необхідний для складання податкових декларацій і статистичної звітності. Облік дає змогу фермерові провести аналіз стану господарства, визначити виробничі витрати, валовий дохід, рентабельність і прибутковість як по господарству в цілому, так і по окремих його галузях.

На організацію обліку у фермерському господарстві прямо впливає його спеціалізація. Якщо виробництво спеціалізоване на одній групі культур або тварин, то облік витрат доцільно вести в цілому для господарства. У випадку кількох напрямів діяльності, де є окремі види товарної продукції, варто вести деталізований облік за центрами витрат щодо кожного об'єкта обліку з окремого виду продукції.

Дослідження прийомів обліку витрат у фермерських господарствах проводили вітчизняні вчені: М.Я. Дем'яненко, В.Г. Лінник, П.Я. Хомин, В.А. Дерій, В.Б. Моссаковський, О.Д. Радченко та інші.

Бухгалтерський облік – це невід’ємна і обов’язкова функціональна діяльність фермерського господарства, яка забезпечує в той же час і контроль за виробництвом, наявністю і використанням матеріальних, трудових і грошових коштів, що допомагає виявити внутрігосподарські резерви. При веденні бухгалтерського обліку фермерські господарства повинні керуватися: Законом №996-XIV, П(С)БО, іншими нормативними документами.

При веденні бухгалтерського обліку на фермерському господарстві  є три основні особливості.

По-перше, як правило, бухгалтерський облік у фермерських господарствах веде його голова чи один з членів господарства, але зазначені особи не досить добре розуміються на обліку. Тому облік має бути максимально спрощеним.

По-друге, для фермерського господарства властиве здійснення окремих специфічних господарських операцій, які на інших підприємствах проводяться не часто:

-                     засновники фермерського господарства здебільшого вносять до складеного капіталу не майно, а лише права користування ним;

-                     членам господарства виплачується не заробітна плата, а певна частка з отриманого господарством доходу.

Таким чином, ці операції потрібно коректно відображати в бухгалтерському обліку.

По-третє, фермерське господарство займається сільськогосподарською діяльністю. Отже при веденні бухгалтерського обліку господарство повинно враховувати всю облікову сільськогосподарську специфіку [4].

Зазначені принципові особливості формують облікову специфіку, властиву саме фермерському господарству.

Згідно до Закону № 996-XIV підприємство самостійно визначає свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського  обліку. Отже, ФГ самостійно вирішує яку форму обліку обрати.

В свою чергу, Закон №2063-ІІІ визначає, що суб’єктами  малого підприємництва є підприємства, на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб, і обсяг річного прибутку яких не перевищує 70 млн. грн. Тому, якщо господарство відповідає даним критеріям воно може застосовувати спрощену систему бухгалтерського обліку та звітності. За цієї системи фермерське господарство має подавати лише дві форми фінансової звітності – спрощені Баланс (ф. № 1-м) та Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м), замість п’яти, які подають інші підприємства.  

Щодо форм бухгалтерського обліку, то згідно з п. 1.6 Методичних рекомендацій №189 облік ведеться за однією з таких форм:

- простою ( якщо працюють лише власник та його родина);

- спрощеною (відповідно до пунктів 3-7 Методичних рекомендацій № 189, середньооблікова кількість працівників до 10, та обсяг виручки до 500 тис. грн.).

- спрощеною (відповідно до пунктів 8.2, 8.3  Методичних рекомендацій № 189, середньооблікова кількість працівників від 10 до 50, та обсяг виручки від 500 тис. грн. до 70 млн. грн.)[4].

Порядок ведення трудових книжок визначено постановою № 301 та Інструкцією № 58. згідно цієї Інструкції трудові книжки ведуться на власників господарства, а також на працівників, які працюють на основі контракту.

Згідно з п. 4.1 цієї Інструкції записи до трудових книжок зазначених категорій осіб вносяться головою фермерського господарства. Внесені записи підтверджуються підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої особи та завіряються печаткою місцевого органу виконавчої влади [7].

Члени фермерського господарства мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 2240-ІІІ за умови сплати страхових внесків до Фонду, обчислених згідно з чинним законодавством для осіб, застрахованих на добровільних засадах. При цьому якщо голова фермерського господарства не відноситься до членів фермерського господарства і працює у ньому на основі трудового договору, то він зобов’язаний відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2240-ІІІ сплачувати страхові внески із заробітної плати згідно зі ст. 1 Закону № 2213-ІІІ.

Закон № 973-IV встановив, що члени фермерського господарства і особи, що працюють на основі контракту підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Тому, якщо фермерське господарство використовує найману працю робітників нараховують (1,6%) та утримують (0,6%) страхові внески на випадок безробіття, в іншому випадку діє принцип добровільного страхування на випадок безробіття (2,2%).

Також члени фермерського господарства мають право добровільно застрахуватись від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і сплачувати добровільні внески до цього Фонду. За найманих працівників господарство обов’язково сплачує внески до Фонду.

Нарахування страхових внесків до ПФУ на заробітну плату найманих працівників господарства здійснюється за ставкою, яка встановлена законодавством (33,2%, 4%)[7].

  Отже, фермерське господарство, як одна з основних ланок сучасного агропромислового комплексу України повинне правильно працювати, що неможливо без правильного ведення бухгалтерського обліку. І саме розуміння особливостей бухгалтерського обліку на фермерських господарствах  є, на мою думку, основним елементом цього процесу. 

 

Список використаних джерел:

1.                  Закон України «Про фермерське господарство»  вiд 19.06.2003  № 973-IV

2.                Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 № 2063-ІІІ

3.                Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах від 02.07.2001 № 189

4.                Золотухін О. Бухгалтерський облік у фермерських господарствах// Вісник податкової служби України. – 2010. - №12. – С.26-31.

5.                Плахтій Т.Ф. Бухгалтерський облік фіксованого сільськогосподарського податку в сільськогосподарських підприємствах// Економіка АПК – 2009. - №7. – С.96-102.

6.                Плахтій Т.Ф. Податковий облік фіксованого сільськогосподарського податку в підприємствах АПК// Економіка АПК – 2009. - №4. – С.100-105.

7.                Петренко І. Фермерське господарство: особливості трудових відносин, внески до соціальних фондів і Пенсійного фонду// Вісник податкової служби України. – 2010. - №12. – С.32-34.