Однією із специфічних рис сучасного етапу глобалізації є розвиток форм
економічної організації у глобальних масштабах, що підвищує технологічну
взаємодію й взаємозалежність учасників веде до уніфікації ринків, способів й
організації виробництва, зростання обсягів торгівлі й переливання капіталів між
країнами, регіонами, інститутами тощо. Важливим компонентом глобалізаційного
процесу є феномен транснаціоналізації, що передбачає визначну роль міжнародних
центрів (інститутів) щодо виробництва, споживання, експорту, імпорту,
нагромадження капіталу, отримання доходів в окремих країнах та світовому
господарстві загалом. Головна роль у цьому належить транснаціональним
корпораціям (ТНК), які водночас є двигуном й результатом інтернаціоналізації.
Вагомим внеском у вивчення питань діяльності транснаціональних корпорацій
на світових ринках інвестиційних ресурсів, наукомісткої продукції й
високоінтелектуальних послуг є праці провідних українських учених, зокрема Ю.
Пахомова, В. Новицького, В. Рокочії, А. Поручника, А. Пересади, Д. Лук'яненка,
Л. Руденко, О. Рогоча, В. Білошапки, П. Гайдуцького, М. Дудченко, О. Білоруса,
А. Філіпченка, А. Румянцева та ін.
Метою роботи є дослідження основних напрямків діяльності транснаціональних
корпорацій для активізації інвестиційних процесів, нагромадження капіталу у
приймаючих країнах, у котрих функціонують їх підрозділи.
Характерними особливостями інвестиційних процесів ТНК на ринках Центральної
та Східної Європи, які відбуваються й в Україні, є такі: невеликий середній
розмір інвестицій - від 100 тис. до 10 млн. дол.; маркетинговий характер
інвестування - вкладання невеликої суми і нарощування її в процесі
реінвестування; структура привабливих напрямків зосереджується на оптовій й
роздрібній торгівлі, зв'язку, транспорті, харчовій й легкій промисловостях
(металургійній в Україні); іноземні інвестиції переважно європейського
походження, 80% із них припадає на Євросоюз.
Таким чином, доходимо висновку, що іноземних інвесторів цікавлять галузі з
високим рівнем обігу капіталу для швидкого отримання прибутків, а також
продуктовий характер упроваджених інновацій. Так, ТНК у межах внутрішнього
трансферту технологій модернізують та переоснащують українські виробництва для
покращення властивостей товару, що виготовляється, або для зміни його
зовнішнього вигляду. Зокрема, це характерно для харчової промисловості. Це дає
змогу стверджувати, що капіталовкладення транснаціональних корпорацій в
іноземну економіку здійснюються з метою стимулювання попиту на власну
продукцію, розширення ринків збуту, а не для модернізації основних фондів
підприємств приймаючої країни.
Вплив ТНК на приймаючі країни має неоднозначний характер. З одного боку,
приймаюча країна отримує додаткові ресурси у вигляді капіталу, технологій, що
стимулює її розвиток. Виникає також соціальний ефект-зменшення безробіття,
зростання кваліфікації зайнятих, опанування ними передовим управлінським
досвідом.
Позитивним досвідом для України може бути практика ТНК щодо нагромадження
інтелектуального та людського капіталу. Йдеться про речове та не речове
нагромадження, високу ефективність інвестицій у людину. До речових інвестицій
належать усі витрати, необхідні для фізичного відтворення людини, а до
неречових - накопичені витрати на охорону здоров'я, освіту, професійну
підготовку та мобільність робочої сили. Транснаціональні корпорації несуть
значний тягар щодо соціального та медичного страхування робочої сили, що дає
можливість вирішувати проблеми соціальної безпеки їхньої робочої сили.
Разом з тим, інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій має і
негативний характер. Це зумовлено надмірною експлуатацією природних, трудових
та інтелектуальних ресурсів; політичним тиском; доведенням до банкрутства
місцевих компаній та їх поглинанням; використанням застарілих, екологічно
небезпечних технологій.
Незважаючи на ймовірні недоліки перебування ТНК на вітчизняному ринку,
серед підприємств спостерігається конкуренція за іноземні інвестиції. Це
пояснюється підвищеною продуктивністю праці в іноземному секторі. Наприклад, в
Україні вона у 5-7 разів перевищує продуктивність національного підрозділу.
Наявність в Україні інноваційного потенціалу, що частково зберігся в низці
галузей: ракетно-космічній, літако-, судно-, моторобудівній, електрозварюванні,
в галузях біотехнологій, енергозбереження, є основою становлення моновиробничої
моделі, коли виробник-розробник орієнтується на окремого споживача.
Так, Україна на світовому ринку отримує лише поодинокі замовлення на унікальні
високотехнологічні продукти, а виробництво кінцевого наукомісткого продукту
масового використання, що конкурує на світових ринках і на яких спеціалізуються
ТНК, вважається неможливим і підтверджується незначним рівнем міжнародного
співробітництва в галузі технологічних розробок.
У таких умовах набуває значення необхідність створення вітчизняних ТНК, бо
закордонні ТНК орієнтуються лише на високоприбуткові сегменти економіки, що не
дає можливості нагромадження капіталу та модернізації економічного комплексу
України загалом. Реальними передумовами формування вітчизняних ТНК є
потужні промислово-фінансові групи (ПФГ), котрі виникли в Україні в металургійній
галузі, а в Росії - у паливно-енергетичних.
Інтеграція українського приватного капіталу здійснюється під впливом різних
факторів, тому має різні форми. Можна визначити три основних напрямки
збільшення потужності діючих бізнес-груп - це розвиток інтеграції за рахунок
установлення нових меж контролю по вертикалі; горизонтальна інтеграція, за
рахунок чого досягається концентрація капіталу і збільшується його
конкурентоспроможність на конкретному товарному ринку; а також поширення
практики створення стратегічних альянсів для здійснення спільних дій.
Нині в Україні серед десяти основних бізнес-груп наймогутнішими
промисловими групами є корпорація "Індустріальний Союз Донбасу’’(ІСД),
"Інтерпайп", ЗАТ "СКМ". За оцінками аналітиків, у 2008 р.
обсяг валового доходу в "ІСД" становив - 6,7 млрд. дол., в
"Інтерпайпі" - 4 млрд. дол. Сумарна власність активів, що
контролюються групою "Приват" - близько 7,4 млрд. дол., групою
"УкрСиббанк" - 2,2 млрд. дол. Менш впливові і потужні
бізнес-групи утворилися в інших галузях. Серед них визначаються групи, які
мають сформований системний бізнес. Це група "Укрпромінвест"
(кондитерське, автомобільне та інше виробництво), група "УкрАвто"
(виробництво і продаж автомобілів, автосервіс), група банку "Аваль"
(агропромислове виробництво).
Отже, можна зробити висновок, що незважаючи на глибокий ступінь вивчення
теми глобалізації як зарубіжними, так і вітчизняними економістами досить не дослідженою залишається проблема
впливу процесів глобалізації на поглиблення нерівності світового економічного
розвитку. Нерівномірність розвитку посилюється завдяки діяльності ТНК котрі, з
одного боку, зацікавлені у капіталовкладеннях у свої дочірні компанії, що
базуються у більшості країн світу, а з іншого - науково-технічні винаходи,
новітні технології концентрують у материнських компаніях і не імпортують у
країни базування їхніх філій. Крім того, інновації стосуються не технологій, а
самих продуктів та розширення ринків їхнього збуту.