БАЗІКАЛО ІВАН СЕРГІЙОВИЧ

Студент кафедри фінансів ХНЕУ

Спеціальності 8.050.104

Впровадження новітніх банківських технологій з метою оптимізації безготівкового платіжного обороту

На даному етапі розвитку України стає дуже актуальним і вигідним використання всіх можливостей сучасного розвитку технологій, в усіх сферах економіки, господарства, тощо. Так, не можна не помітити необхідність у використанні українськими банківськими структурами, нового інформаційного середовища - глобальної мережі Інтернет, яка стрімко перетворюється в "абсолютний" ринок. Правильно використовуючи надані Інтернетом можливості, можна прискорити розвиток практично будь-якого виду бізнесу, зокрема оптимізувати і вдосконалити здійснення безготівкових платіжних розрахунків. Це призведе до підвищення швидкості та якості обслуговування безготівкових платежів клієнтів, та, як наслідок, банки, які будуть мати розвинену та сучасну систему обслуговування клієнтів звичайно підвищать свій рейтинг. Складовими цієї сфери бізнесу є електронна комерція та інтернет-банкінг [3, с. 16].

Термін "електронна комерція" означає здійснення бізнесу електронним шляхом. Укладаючи угоди, сторони замість фізичного обміну або безпосереднього контакту вдаються до електронного способу взаємодії. Компанії можуть вибрати кращих постачальників не переймаючись їх географічним розташуванням та віддаленістю, вийти на глобальний ринок зі своїми товарами та послугами. Це ж відноситься і до клієнтів банків у яких є можливість працювати в Інтернеті, вони виберуть той банк який може запропонувати їм послуги даного виду, що призведе до економії часу, коштів, енергії працівників, які повинні ходити до установи банку.

За даними, отриманими компанією "Faulkner & Gray" (США), у Сполучених Штатах наприкінці 2002 року понад 4,5 млн. американських родин (це близько 5% американських домогосподарств) здійснювали банківські операції через Інтернет. Число користувачів послуг "онлайнових банків" у країні в 2005 році сягнуло 22 млн. чоловік, що становить близько 10% населення країни. Сьогодні 15% операцій з рахунками, здійснюють приватні клієнти банків США зі свого персонального комп'ютера. Нині 95% банків Фінляндії, Швеції надають інтернет - послуги, якими користуються 25% клієнтів. У Англії статистика дещо інша: 65% банків і 4-5% клієнтів користувачів інтернет - послуг. Але на сферу фінансових послуг припадає 60% електронної комерції Великобританії [1, с. 174].

Хоча електронна комерція в сучасному світі стала глобальною і розгалуженою, далеко не всі відносини між її учасниками регулюються спеціальними законами або іншими юридичними документами. Розвиток електронної комерції, пов'язаний не лише з технологією, а й із правом, потребує професійних підходів, чіткої взаємодії традиційно далеких одна від одної галузей знань.

У розвинутих країнах електронна комерція вже стала самостійною цариною юридичних взаємовідносин у внутрішній і міжнародній торгівлі, що спричинило кілька принципових правових наслідків:

з'явилася однойменна правова категорія і ціла сукупність пов'язаних нею понять: електронна угода, електронний підпис, електронні платежі, електронні гроші тощо;

електронні повідомлення (або електронний обмін даними), що застосовуються для укладення та виконання угод, замінюють паперову договірну документацію, традиційну для комерційних операцій. Виникла проблема в розробці критеріїв обов'язкової форми електронних угод та необхідних вимог до процедури їх укладення;

природа угоди не змінилася - іншим став тільки спосіб її укладення і здійснення;

на рівні звичаїв ділового обороту ствердився основний правовий принцип електронної комерції, який полягає в тому, що сторони не вправі ставити під сумнів законність ї дійсність угоди лише на тій підставі, що вона здійснена електронним способом [2, с. 43].

Однак добитися гарантованого дотримання цього принципу не завжди вдається, що часто породжує значні юридичні труднощі. Зокрема, не має впевненості в тому що всі положення такої угоди матимуть рівну юридичну силу в разі судового розгляду.

Цікавим для України може виявитися досвід регулювання електронної комерції в Росії, оскільки у цій країні економічне і правове середовище та рівень поширення Інтернеті більш розвинутий.

Російське законодавство досить оперативно, хоча водночас лише частково і суперечливо "сприйняло" електронну комерцію. Остання подана в основному у вигляді чотирьох юридичних конструкцій: "електронний документ", "електронна форма угоди", "електронний цифровий підпис" та "електронні розрахунки". Електронна форма угоди одержала правове визначення у сучасному цивільному законодавстві у Російській Федерації.

Розвиток електронної комерції та інтернет - банкінгу в нашій країні поки що стримується через нечисленність аудиторії користувачів Інтернету.

Гальмує роботу над новими технологіями, зокрема, електронною комерцією та інтернет - банкінгом, відсутність відповідних законодавчих актів та належного захисту в цій сфері. Немає внаслідок цього і структур які б надавали послуги із сертифікації ключів для забезпечення суворої автентифікації торговців і покупців [1, с. 157].

Усі банки прагнуть обслужити клієнтів з максимальним комфортом та наблизитися до нього у просторі і часі. Традиційно за для цього вони збільшують мережу філій і подовжують час для обслуговування. Однак сучасні технології дають змогу досягти кращих результатів. Мовиться про віддалене (дистанційне) банківське обслуговування фізичних осіб та за допомогою банкоматів, управління рахунком (інтернет - банкінг) через Інтернет. Справді, зручно не встаючи з крісла здійснити із комп'ютера на робочому місці чи вдома платіж або дізнатися про залишок на рахунку.

Упровадження новітніх банківських технологій є запорукою сталого розвитку українського фінансового ринку, довіри населення до вітчизняних банків та широкого його залучення до розрахунків у безготівковій формі, спрощення і прискорення комунальних та інших платежів.

Список літератури:

1. Рибіна Л.О. «Безготівкові розрахунки». – Суми: Видавництво «Довкілля», 2002. – 236с.

2. Левандівський О.Т. Безготівкові розрахунки: їх суть і використання // Економіка АПК. –№ 7. – 125с.

3. Кочетков В.Н., Нелепа И.Г., Бондаренко О.В. Современная система денежных расчетов. // К., – Европа 2000 г. – 93с.