Здобувач Дюгованець О.М.

Ужгородський національний університет, Україна

„Ангельське” фінансування українських підприємств

Останнім часом для багатьох українських підприємців і компаній постає проблема фінансування. Як відомо, ефективні джерела фінансування довгострокових стратегічних проектів великих компаній в основному представлені розміщенням акцій на біржі й облігаційними позиками. Підприємствам сфери бізнесу найбільш доступні такі види фінансування, як кредити, проектне фінансування, прямі інвестиції та залучення венчурного капіталу. На сьогодні  венчурний капітал акумулюється двома секторами: формальним та неформальним. Однак, аналізуючи останні дослідження і публікації, варто відмітити, що наразі відома недостатня кількість відомостей щодо неформального ринку інвестицій і основний науковий інвтерес акцентують на діяльності венчурних фондів та банків. Тому варто розглянути ці два поняття й більш детально зосередитись саме на неформальному ринку венчурного капіталу.

У формальному секторі превалюють “фірми або фонди венчурного капіталу” (від англ. - venture capital firms; далі – ФВК), які об’єднують фінансові ресурси ряду інвесторів: приватних та державних пенсійних фондів, благочинних фондів, корпорацій, фізичних осіб, венчурних капіталістів – власників ФВК. Крім ФВК, учасниками формального сектору виступають спеціальні підрозділи  або дочірні компанії комерційних банків, нефінансових промислових корпорацій (від англ. - corporate venturing), а також державні інвестиційні програми [1].

Неформальний сектор венчурного капіталу представлений індивідуальними інвесторами, так званими “бізнес-ангелами” (від англ. -business angel), які напряму інвестують власні фінансові ресурси у ризикові підприємства. „Бізнес-ангели” – це, як правило, високоосвічені професіонали середнього та старшого віку, головним чином в сфері ділового адміністрування, консалтингу або технічних секторах.  Більшість з них має багаторічний досвід бізнес-діяльності та володіє  значними фінансовими ресурсами, накопиченими завдяки власній праці. Часто „бізнес-ангели” здійснюють інвестування через синдикати, які об’єднують їхніх друзів та ділових партнерів, що дозволяє реципієнтам залучати колосальні інвестиційні кошти. „Бізнес-ангели” активно діють в США, Європейських країнах, причому обсяги інвестицій неформального сектору у декілька разів перевищують обсяги інвестицій формального сектору [2].

Виділяють такі види бізнес-ангелів [3]:

Корпоративні „ангели” – приватні інвестори цього типу використовують для підприємницьких інвестицій свої посібники по виходу з посади керівника крупної компанії. Зазвичай, в інвестиції вони шукають нову роботу керівника, інвестують в одну справу за раз , мають готівку до $1 млн. й інвестують близько $200,000.

Підприємницькі „ангели” – найактивніші „ангельські” інвестори. Зазвичай вони вкладають суми від $200,000 до $500,000. Часто самі є успішними підприємцями, які бажають розширювати свій портфель або справу, а не знайти нову роботу.

„Ангели” ентузіасти – менш професійні, ніж підприємницькі колеги. Інвестиції для цих ангелів скоріше хобі на схилі літ. Зазвичай вони інвестують в декілька компаній невеликі суми (від $10,000 до декількох сотень тисяч доларів), в надії, що одна з них вийде з первинною пропозицією акцій на ринок. Вони не завжди беруть активну участь в своїх інвестиціях.

Мікрокеруючі «ангели» - ці ангели надають перевагу контролюванню своїх інвестицій, займаючись мікрокеруванням шляхом своєї посади в раді директорів, але не через активну участь в її повсякденній діяльності. Можуть одночасно інвестувати в чотири компанії, приносячи кожній з них не тільки гроші, а й користь.

Професійні „ангели” – для них характерна професійна кар’єра інвесторів (лікарі, юристи, бухгалтера). Вважають за краще інвестувати засоби у відповідні своєму досвіду фірми. Часто пропонують цей досвід інвестуючій компанії, хоча великої активності не проявляють.  Зазвичай інвестують відразу в декілька фірм. Сума інвестицій коливається від $25,000 до $200,000. надають перевагу вкладати засоби спільно з колегами.

Переваги „бізнес-ангелів” [4]: „бізнес-ангели” надають перевагу фінансувати у високо ризиковані підприємницькі фірми з високим потенціалом зростання, причому на першій стадії їхнього розвитку; віддають перевагу невеликим обсягам фінансування, які необхідні для запуску нових підприємств; вони вкладають кошти практично у всі галузі, однак, не беручи до уваги галузеву приналежність компанії, „бізнес-ангелів” найбільше приваблює високий потенціал зростання; „бізнес-ангели” більш гнучко приймають фінансові рішення, а ніж венчурні капіталісти, у них свої інвестиційні критерії, більш широкі інвестиційні обрії („терплячі гроші”), коротше оформлення і нижча ставка рентабельності; залучати грошові ресурси від „бізнес-ангелів” дешевше, ніж з фінансових установ; більшість „бізнес-ангелів” є корисними інвесторами, оскільки вирисовують свої знання для розвитку справи; саме тому вони надають перевагу місцевим інвестиціям, де можуть взяти безпосередню участь у керуванні підприємством; фінансовий ринок „бізнес-ангелів” географічно більш розкиданий, ніж ринок венчурного капіталу; фінансування „бізнес-ангела” позитивно впливає на фірму, оскільки підвищує її привабливість в очах інших учасників фінансового ринку; інвестиції „ангелів” на справі залучають до підприємств привабливість венчурних капіталістів; „бізнес-ангели” корисні й тим, що додатково до безпосереднього фінансування надають своїм клієнтам кредитні гарантії.

Недоліки „бізнес-ангелів”[ 4]: „бізнес-ангели” рідко інвестують у подальший розвиток фірми; навпаки, венчурні капіталісти витрачають дві третини своїх фондів на подальше фінансування своїх портфельних фірм; „бізнес-ангели” надають перевагу участі в керуванні фірмою, що може привести до втрати підприємцем деякої частини контролю; деякі з „бізнес-ангелів” не мають досвід керування компаніями визначеного типу; іноді „бізнес-ангели” звертаються до так званих „чортів”, що інвестують скоріше в особистих цілях, ніж в інтересах фірми.

Формальний та неформальний сектори відіграють взаємодоповнюючу роль.  Інвестиції неформального сектору особливо важливі на початкових стадіях розвитку інноваційних фірм, коли вони потребують “посівного капіталу” для розробки концепції продукту та дослідного зразка. Формальний сектор є більш активним на стадії швидкого зростання фірми, коли її продукція має комерційний успіх та необхідні кошти для розширення виробництва та збільшення обсягу продаж.

Бізнес-ангели, як правило, не афішують свої «ангельські» діяння й цінують анонімність. Саме тому, дуже важко підрахувати їх точну кількість. За різними оцінками, на сьогодні в США нараховують близько 1 млн. БА, в ЄС – більше 125 тис. Вважається, що кількість потенційних (так званих «початківців»)БА в 5-10 разів перевершують кількість активно діючих [5]. Даний вид діяльності в Україні появився зовсім недавно і поступово рухається вперед.

Практика розвитку бізнес-ангелів в Україні виділяє Асоціацію «Приватні інвестори України»(АПІУ), яка створена в 2006 році як національне об’єднання приватних інвесторів. Але, на жаль, достовірної статистики щодо кількості бізнес-ангелів немає. Наразі Асоціація поєднує більше 55 приватних інвесторів. Їх робота построєна на принципі Асоціації регіональних об’єднань інвесторів і базується на міжнародному досвіді та сучасних підходах до організації інвестиційних проектів. редставники Асоціації працюють у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Чернігові, Одесі. АПІУ активно співпрацює з німецькими та російськими мережами бізнес-ангелів. З 2008 року – повноправний член Європейської мережі бізнес-ангелів (EBAN). EBAN об'єднує більше 60 мереж приватних інвесторів, які поєднують близько 10 тисяч активних інвесторів в 22 країнах Європи. Статус членів EBAN на пострадянському просторі мають тільки два об'єднання інвесторів: в Україні - АПІУ, у Росії - СБАР.

Членство в EBAN дозволить Асоціації "Приватні інвестори України" представляти інтереси України в європейських об'єднаннях приватних інвесторів і використовувати закордонний досвід для розвитку ринку приватних інвестицій в Україні. Окрім діяльності , пов’язаної із залученням капіталу необхідного для старту та розвитку проектів, Асоціація приватних інвесторів всебічно сприяє розвитку інститут приватних інвестицій та підприємництва в Україні, ініціює вдосконалення законодавства, яке регулює правові взаємовідносини під час інвестування [14]. У рамках АПІУ постійно проводяться семінари, засідання, форуми, конкурси венчурних проектів та презентації, які сприяють інноваційному розвитку підприємництва.

Сама структура ангельського спільноти в Україні відрізняється від структури в інших країнах. Дуже активну роль в таких спільнотах грають державні чиновники, великі холдинги і фінансово-промислові угрупування. Іншою особливістю локальних ринків є недоступність ангелів. Якщо в США і Європі ангели ведуть спосіб життя, не сильно відрізняється від способу життя пересічних громадян і доступ до них можна отримати без особливих проблем, то у нас коло спілкування забезпечених людей сильно обмежений і пов'язаний із спілкуванням з секретарями, помічниками і охороною. Таким чином, нетворк, через який можна отримати доступ до таких груп осіб сильно обмежений, що дає можливість заробляти різноманітним посередникам і брокерам.

В Україні ангельське інвестування розвинене тільки в області малого бізнесу і робляться перші кроки з формування цієї галузі. Ангели ще дуже слабо розуміють що таке технологічний бізнес і особливості інвестування в цій галузі, але вже є інтерес до такого роду вкладень. Крім того, в Україні відомі історії успіху - успішні реалізовані венчурні проекти, наприклад,  Unitrade і Ukrainian Software Consortium [15].

Отже, проведені дослідження неформального ринку венчурного капіталу продемонстрували, що, крім надання стартового капіталу, бізнес-ангели приносять у підприємство найцінніший вклад – професійний та управлінський досвід, необхідні зв’язки та репутаційну підтримку. А також після того, як ангели інвестують кошти у підприємство, довіра до нього підви