Хоцевич О.В., науковий керівник Корнецька М.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Захист національного товаровиробника у зв’язку зі вступом до СОТ

Україна вступила до СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися в європейські та світові економічні відносини. Основні принципи економічних відносин усіх розвинених країн - прогнозований і прозорий доступ до ринків та сприятливий для прямих іноземних інвестицій клімат. Ключовим питанням для України залишається впровадження структурних реформ економіки у такий спосіб, який би гарантував поліпшення ефективності роботи промислового та сільськогосподарського секторів.

Оцінці наслідків вступу до СОТ, а також пошуку нових шляхів співпраці з країнами-членами СОТ, присвятили свої роботи вітчизняні та іноземні фахівці, вчені і практики, це зокрема Сиденко В.І., Левченко З.В., Петрова Г.Є., Полонський В.Г., Новіков С.О., та інші [1-3]. Проте питання щодо захисту національного товаровиробника у зв’язку зі вступом до СОТ досліджено не достатньо.

Метою даного дослідження є визначення впливу вступу України до СОТ саме на національного виробника, аналіз змін в даній сфері, які були викликані приєднанням України до даної міжнародної організації.

Завданням роботи є визначення можливих позитивних наслідків вступу на досліджувану сферу діяльності та внесення пропозицій щодо покращення ситуації в галузі .

Розгляд та аналіз головних особливостей вступу України до СОТ, можливих позитивних та негативних наслідків щодо впливу на національного виробника, є на сьогоднішньому етапі розвитку досить актуальною проблемою.

Вступ України до СОТ поніс за собою досить значне збільшення конкуренції на українському ринку. У зв’язку з цим одразу ж після вступу стало необхідним захистити національного виробника та підвищити рівень знань про систему захисних заходів серед українських підприємств.

Так 10 квітня 2008 року Верховною Радою України за спрощеною процедурою було розглянуто проект та прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого, демпінгового та зростаючого імпорту», від 10.04.2008 р. №252-VІ. Ним внесено зміни відразу до трьох законів України: Закону про захист від демпінгу, Закону про спецзаходи щодо імпорту, Закону про захист від субсидованого імпорту.

Законопроект було розроблено у зв’язку із зауваженнями країн ― членів СОТ щодо необхідності приведення законодавства України у сфері застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідність до положень Угоди про застосування статті VІ ГАТТ/СОТ, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ГАТТ/СОТ та угоди про захисні заходи ГАТТ/СОТ, які у свою чергу регулюють порядок ініціювання та проведення антидемпінгових, антисубсидійних та спеціальних розслідувань і застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у межах СОТ [1].

Законом від 10.04.2008 р. № 252- VІ, зокрема було внесено зміни до ст. 10 Закону про захист від демпінгу. Тепер при визначенні шкоди, завданої товаровиробнику, розглядатиметься, чи були ціни на товар, що є об’єктом демпінгового імпорту, не просто нижче цін на подібний товар, а значно їх нижче. Те, чи спричинив демпінговий імпорт зниження цін, а також чи пере-шкоджав він зростанню цін, тепер оцінюватиметься за критерієм значущості.

В цілому, слід зазначити, що вище зазначені дії стали першим кроком щодо захисту національного товаровиробника від загострення конкуренції на внутрішньому ринку. Сьогодні захист вітчизняних товаровиробників в Україні здійснюється відповідно до вище зазначеного законодавства.

Відбулися деякі зміни й у процедурі антидемпінгового розслідування. Так, якщо раніше направлення Міністерством економіки відомим експертам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких воно вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту опитувальників з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування, було передбачено як обов'язкову стадію такого розслідування, то тепер направлення відповідного опитувальника названо правом Мінекономіки.

Крім того, після внесення змін до Закону про захист від демпінгу за Мінекономіки закріплено право вимагати від зацікавлених сторін надати інформацію та докази, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування. Така вимога буде обов'язковою для виконання у строк, установлений Мінекономіки.

Із 16.05.2008 р. набула також чинності ст. 36 Закону про захист від демпінгу, яка передбачає, зокрема: якщо національний товаровиробник подає скаргу щодо наявного демпінгу, Міністерство економіки перед ініціацією антидемпінгової процедури має повідомити про це відповідні компетентні органи зацікавленої країни експорту.

Слід зазначити, що протягом останніх років кількість антидемпінгових справ зростає. Так за станом на січень 2009 року в Україні антидемпінгові заходи застосовуються у відношенні 15 видів увезеної продукції, по трьох ведуться розслідування, по чотирьох справах призначені перегляди.

У результаті внесення змін до Закону про спецзаходи щодо імпорту в Мінекономіки з'явився обов'язок публікувати в газеті інформацію про результати аналізу справи з розслідування фактів зростання імпорту до України, а також про докази причетності факторів, що досліджуються, до розслідування. Крім того, щодо країн — членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується лише за наявності відразу двох умов: продовжує існувати необхідність у застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків істотної шкоди; є докази того, що зацікавлений товаровиробник перебуває в процесі адаптування до умов конкуренції. Ще одним нововведенням у застосуванні спеціальних заходів щодо імпорту до України стало набуття чинності ст. 21 Закону про спецзаходи щодо імпорту. Відповідно до неї спеціальні заходи не застосовуються щодо імпорту до України товару з країни, яка розвивається і є членом СОТ, якщо частка такого товару не перевищує 3 % загального імпорту до України подібного товару іноземного походження, за умови, що сукупна частина імпорту до України цього товару походженням з країн, які розвиваються і є членами СОТ, не перевищує 9 % загального імпорту.

Як уже зазначалося, було внесено зміни й до Закону про захист від субсидованого імпорту. Він тепер не допускає можливості продовження строків застосування компенсаційних заходів. Максимальний строк, протягом якого вони можуть застосовуватися, становить 4 місяці. Раніше допускалася можливість його продовження ще на 2 місяці. Для країн — членів СОТ, що розвиваються, критерій визначення незначності обсягу субсидованого імпорту інший; з 16.05.2008 р. набуло чинності положення, згідно з яким для таких країн обсяг субсидованого імпорту вважається незначним, якщо він становить менше 4% загального обсягу імпорту до України подібного товару з однієї країни — члена СОТ, що розвивається [1].

Слід зазначити, що при частці імпорту 20 % у загальному споживанні стимулюється розвиток національного виробництва. Це дає поштовх до удосконалення національними виробниками технологій, підвищення якості продукції. А коли імпорт перевищує цей показник, національні виробники знаходяться поза конкуренцією. Уряд України підрахував, що за курсу 7,8$ ми повністю захищаємо внутрішнього виробника за рівнем цін, за вищого курсу – вітчизняна продукція стає неконкурентоспроможною.

Відповідно до статистики застосування заходів торговельного захисту в Україні відомо, що:

1) антидемпінгові та спеціальні заходи станом на лютий 2010 року в Україні:

- проводиться 1 антидемпінгове і 3 спеціальних розслідування, причому 2 спеціальні розслідування були ініційовані саме асоціаціями;

- застосовується 15 антидемпінгових заходів і 5 спеціальних заходів, причому 2 антидемпінгові розслідування були ініційовані саме асоціаціями;

- переглядаються одні антидемпінгові заходи.

2) жодного разу не проводилися антисубсидиційні розслідування та відповідно не застосовувалися компенсаційні заходи.

В рамках СОТ:

- в період з 01.01.1995-31.12.2008 було ініційовано 3427 антидемпінгових розслідувань, за результатами яких застосовано 2190 антидемпінгових заходів;

- в період з 01.01.1995-30.06.2009 було ініційовано 226 антисубсидиційних розслідувань, за результатами яких застосовано 133 компенсаційні заходи;

- в період з 29.03.1995-31.12.2009 було ініційовано 198 спеціальних розслідувань, за результатами яких застосовано 99 спеціальних заходів [3].

З вище зазначеного можна побачити, що в рамках СОТ здійснюється реальна робота, щодо захисту національного виробника, і це є досить позитивним моментом по відношенню до країн-членів організації.

Слід також відзначити, що за період з 2008 по 2009 рік (після вступу України до СОТ) товарна структура експорту дещо змінилася: зменшились частки чорної металургії та хімічної продукції — до 39% та 8%, відповідно, а частка продукції сільського господарства зросла до 19%. Такі зміни пов’язані із падінням попиту та цін на зовнішніх товарних ринках через кризові явища у світовій економіці, особливо у четвертому кварталі 2008 року.

Збільшення частки експорту сільськогосподарської продукції стало можливим за рахунок відміни експортних квот на зернові культури 21 травня 2008 року та рекордний врожай зернових 2008 року — 53,3 млн. тонн. Скасування кількісних обмежень експорту, які не відповідають вимогам СОТ, можна вважати одним з позитивних наслідків приєднання до Організації.

За період вступу України до СОТ експортерам вдалось збільшити постачання на зовнішні ринки на 36% порівняно з аналогічним періодом до 2008 року, а саме: продукція металургії — на 29%, сільського господарства — на 98%, хімічної промисловості — на 15%, машин та обладнання — на 19% та

транспортних засобів — на 21%.

Вступ України до СОТ та, як наслідок, лібералізація імпортного митного режиму призвели до більш вільного доступу товарів з країн-членів СОТ на український внутрішній ринок та збільшення обсягів імпорту. За 2009 рік зростання склало 35% порівняно з 2008 роком. При цьому даний приріст на 30 % був сформований за рахунок подорожчання енергоресурсів, зокрема, ціна імпорту природного газу збільшилась на 38% за цей же період. Тобто зростання у вартісному виразі в основному відбулось через причину, що не має прямого відношення до факту вступу країни до СОТ. З інших товарних груп, що сформували даний приріст, виділимо – транспортні засоби та сільськогосподарська продукція — по 11% кожна [3].

На мою думку, було б доцільним приділити увагу підвищенню рівня знань про систему захисних заходів серед українських підприємств, а також використовувати додаткові можливості експорту продукції національного виробника (режим найбільшого сприяння та національний режим).

Отже, можна констатувати, що питання щодо захисту національного виробника зі вступом України до СОТ були враховані, і на сучасному етапі розвитку вище зазначене законодавство виступає основою для здійснення тих чи інших операцій на внутрішньому ринку. 16 травня 2010 року виповнилося 2 роки членству України в СОТ. Вступ у СОТ – чи не єдине беззаперечне досягнення країни на міжнародній арені. Та це не почесне звання з супровідними привілеями, це членство у світовому торговому клубі, де всі грають за єдиними правилами, але – один проти одного. Тому безглуздо запитувати, що СОТ дала Україні, питання в тому, що Україна зуміла взяти, чого домоглась, яку репутацію здобула. Це залежить від наших підприємців і нашої влади, яку ми самі ж і обираємо. А отже – від нас.

Література

1. Сиденко В.І., Барановський О.Г. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? // Дзеркало тижня. – 2009. – № 26(401).

2. Полонський В.Г. Світова організація торгівлі та перспективи розвитку економіки України //Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №3.

3. Петрова Г.Є. Вступ України до СОТ: умови та наслідки // Держава та регіони, 2009. - №2.