Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Гришко Н.Є., Геріна А.Ю.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

РИЗИКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ

Увесь процес заснування власної справи, прогнозування, планування та реалізації господарських рішень в підприємницькій діяльності відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовищ. Невизначеність розглядають як відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації підприємницької ідеї. Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ході здійснення підприємницької діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідків несе загрозу ризику.

У рамках управління економічною безпекою є доцільним розглядати увесь спектр зовнішніх та внутрішніх загроз діяльності підприємства. Тому оцінка та прогнозування ризиків діяльності є складовою частиною механізму забезпечення економічної безпеки господарюючого суб’єкта.

Проблема виникнення та існування ризику є однієї з ключових концепцій у фінансовій і виробничій діяльності підприємств. Ризик відноситься до можливості настання якої-небудь несприятливої події. Під «ризиком» прийнято розуміти імовірність (погрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення визначеної виробничої і фінансової діяльності.

При прийняття господарських рішень найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та господарських ризиків: невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні; економіко-правовий ризик (нестабільність економічного законодавства (або його недосконалість), поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку); зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо); матеріально-технічний ризик (недостатній або низький рівень матеріально-технічної бази підприємства, неповна й неточна інформація про динаміку техніко-економічних показників та параметрів нової техніки, що може не забезпечити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції); постачальницько-збутовий ризик (постачання неякісних матеріалів, комплектуючих виробів або зрив чи зміна умов укладених договорів і термінів поставки; несвоєчасне постачання товарів споживачу, їх недостатня якість, несвоєчасне надання післяпродажних послуг тощо); коливання цін, валютних курсів, невизначеність природно-кліматичних умов, можливість стихійного лиха; виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак, технічні недоліки тощо); управлінський ризик (нераціональний характер рішень, прийнятих менеджерами різних рівнів); маркетинговий ризик (неточне прогнозування обсягів досліджуваного ринку, ринкової кон'юнктури); невизначеність цілей, інтересів, та поведінки учасників прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності; неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

З точки зору причин виникнення ризики при здійсненні підприємницької діяльності обумовлені: постановкою помилкової мети, невизначеністю ситуації; можливістю відхилень в процесі реалізації підприємницької ідеї від цілей, що були передбачені, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу; ймовірністю досягнення помилкового результату; можливістю виникнення несприятливих наслідків в ході реалізації підприємницької ідеї; обмеженістю ресурсів; зіткненням інтересів учасників прийняття підприємницьких рішень та виконавців цих рішень; недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю до суб'єктивізму; протидією партнерів; форс-мажорними обставинами (природними, політичними, економічними, технологічними, ринковими тощо); договірною дисципліною (затримкою постачань, розривом контрактів); дисципліною зобов'язань (несвоєчасною сплатою відсотків, податків та інших платежів); низькою якістю продукції, робіт та послуг.

Існують наступні групи методів зниження ризиків: по-перше, технічні методи, які засновані на впровадженні різних технічних заходів; по-друге правові методи, такі як страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо; по-третє, організаційно-економічні методи, що включають комплекс заходів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:

- розподіл ризику між учасниками підприємницької діяльності;

- страхування ризику; резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

- нейтралізація часткових ризиків;

- зниження ризику в плані фінансування.

Розподіл ризику здійснюється в процесі планування підприємницької діяльності. Для кількісного розподілу ризику можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний із партнерів виконує запланований обсяг робіт та несе відповідну долю ризику у випадку його невиконання. Якісний розподіл ризику має на увазі, що учасники проекту приймають ряд рішень, що або розширюють, або звужують діапазон потенційних інвесторів. Чим великий ступінь ризику учасники мають намір покласти на інвесторів, тим сутужніше учасникам проекту залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту.

Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового страхування та страхування від нещасних випадків.

Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації підприємницької ідеї і, тим самим, компенсувати збої у здійсненні підприємницької діяльності. Передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проекту.

Часткові ризики - це ризики, які пов'язані з реалізацією окремих етапів (робіт) при здійсненні підприємницької діяльності, але не впливають на реалізацію підприємницької ідеї в цілому.

Нейтралізацію часткових ризиків проводять за допомогою методу, який передбачає проведення слідуючих етапів: розглядається найсуттєвіший ризик, який найбільш впливає на реалізацію підприємницької ідеї; розраховуються перевитрати коштів із врахуванням ймовірності настання несприятливих подій; визначаються можливі заходи, які направлені на зменшення ризику; розраховуються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів; порівнюються витрати на реалізацію заходів та величина втрат при виникненні ризику; приймається рішення щодо застосування запропонованих заходів; процес аналізу повторюється для наступного по суттєвості ризику.

В плані фінансування підприємницької діяльності обов'язково повинні враховуватись наступні ризики: ризик нежиттєздатності підприємницької ідеї; податковий ризик; ризик несплати заборгованості контрагентами; ризик незавершення реалізації підприємницької ідеї.

Частково захистити реалізацію підприємницької ідеї від таких ризиків можна шляхом отримання відповідних гарантій, які включаються в договори та контракти. Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях здійснення підприємницької діяльності за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій підприємницької діяльності за допомогою моніторингу та контролю.