Економічні науки/10. Економіка підприємства

Мацак А. Г.

Кременчуцький державний університет ім. М. Остроградського, Україна

Залучення інвестиційних ресурсів в промислові підприємства України

Ефективний розвиток економіки країни визначається рівнем інвестиційних можливостей та інвестиційною привабливістю, які залежать від ефективності інвестиційних процесів загалом. Питання фінансування інвестицій та їх раціонального використання є особливо актуальним в умовах сучасності. Значення формування інвестиційних ресурсів у промисловості України багатократно посилюється в умовах тривалої інвестиційної кризи у народному господарстві України, яка виступає складовою загальноекономічної кризи.

Інвестиційна криза в економіці країни загострила концептуальні і методологічні проблеми організації інвестиційного процесу і формування інвестиційних ресурсів як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях. Вирішення проблем на галузевому рівні набуває пріоритетного значення, оскільки на цьому рівні створюється можливість розв’язання завдань на всіх рівнях галузі народного господарства.

Проблеми інвестиційної привабливості, інвестування, інвестиційної активності завжди знаходяться в центрі уваги вчених-економістів. Фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інвестиційного процесу в висвітлено у працях Дж. Кейнса, І. Фішера, А. Пересади, І. Бланка та ін.

Інвестиції зайняли важливе місце у вітчизняній економіці. Інвестиційна активність розглядається як основний фактор економічного зростання, залежний від економічної динаміки, співвідношення попиту і пропозиції, від рівня монополізації провідних галузей матеріального виробництва, наявності ефективних власників і стратегічних інвесторів [2].

Промислові підприємства у сучасних умовах потребують значних інвестиційних ресурсів. Нині залучення інвестицій – це зазвичай не питання розвитку, а питання виживання. Важливість правильної інвестиційної політики важко переоцінити. Жодна економіка світу не досягла значних результатів без залучення коштів вітчизняних та іноземних приватних інвесторів. Інвестиції для підприємств означають модернізацію і технічне переоснащення, впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, а, отже, зменшення частки матеріальних витрат у структурі собівартості та збільшення оплати праці, виробництво конкурентоспроможної продукції.

У комплексі заходів щодо виходу української економіки з тяжкої структурної кризи визначальне значення має відновлення основного капіталу на основі новітніх досягнень науки і техніки. У цих умовах різко зростають роль і значення інвестицій, які є фінансовим джерелом капітального будівництва.

Таким чином, в сучасних умовах кризи підкреслюється необхідність посилення впливу держави на створення сприятливого інвестиційного клімату, який би активізував надходження інвестицій в основні фонди промислових підприємств.

Є доцільність використання досвіду таких країн, як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Іспанія, які широко використовують податкові канікули, податкові інвестиційні відрахування і податкові інвестиційні кредити.

Держава повинна створити інвестиційний клімат шляхом законодавчо-нормативного регулювання, забезпечення заходів гарантування і страхування інвестиційних ризиків, прямого державного фінансування інвестиційних програм.

Сутність інвестиційної діяльності промислових підприємств полягає в організації фінансово-грошових потоків і управління ними з метою ефективного використання грошових засобів. Поняття сутності інвестиційної діяльності можна звести до категорії самофінансування, що базується на повній окупності витрат для виробництва продукції і розширення виробничо-технічної бази підприємства, та означає, що кожне підприємство покриває свої поточні та капітальні витрати за рахунок власних джерел інвестування.

Інвестиційна активність виражається у дієвій, цілеспрямованій і результативній діяльності щодо залучення інвестицій з усіх внутрішніх і зовнішніх джерел, а також ефективного використання залучених інвестиційних ресурсів. Для підприємств актуальною є проблема вибору та пошуку джерел інвестицій. Стимулювання інвестиційної діяльності, вироблення чіткої стратегії інвестування, визначення її пріоритетних напрямків, мобілізація всіх джерел інвестицій є найважливішою умовою стійкого та якісного розвитку промислових підприємств.

На всіх рівнях управління інвестиційною діяльністю в промисловості (загальнодержавному, обласному, районному рівнях і рівні підприємств) необхідно розробити концепції, затвердити плани розвитку інвестиційної діяльності, здійснювати аудит їх виконання та коригувати, відповідно до поточної ситуації розвитку промисловості й економіки в цілому.

Світовий досвіт показує, що сучасний інвестиційний комплекс повинен являти собою багатогалузеву, високотехнологічну й конкурентоспроможну систему, яка забезпечує зміцнення економічної незалежності та національної безпеки країни, гідний рівень життя народу й інтеграцію економіки у світовий ринок на рівноправних умовах.

Отже, невід’ємною складовою інвестиційного розширення є постійне залучення нових ефективних факторів виробництва. При цьому конкурентоспроможність капіталу у багатьох аспектах ґрунтується на готовності та спроможності країни до впровадження інновацій. В умовах, коли вартість матеріально технічних і енергетичних ресурсів значно зросла порівняно з вартістю продукції, проблема енерго- та ресурсозбереження стала пріоритетною у виробництві й поставила перед науковцями завдання пошуку шляхів зниження витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості ВРУ. – 1999. – 134 с. (з подальшими змінами та доповненнями).

2. І. А. Бланк. Інвестиційний менеджмент. – К.: «Ельга», 2001. – 552 с.