Економічні науки/10. Економіка підприємства

Руденко О. І.

Харківський національний економічний університет

Структурно-функціональне моделювання процесу управління структурою капіталу підприємства

Управління структурою капіталу представляє собою систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з встановленням оптимальних параметрів його обсягу та структури, а також його залученням з різних джерел та в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства.

Метою даної роботи є розроблення методичного підходу до удосконалення фінансової стратегії підприємства з використанням структурно-функціональної моделі, яка дозволяє як формалізувати послідовність процесу формування фінансової стратегії [1] так і спостерігати за проміжними результатами.

Позитивними характеристиками структурно-функціональної моделі є можливість заочно ілюструвати порядок дій при оцінюванні впливу структури капіталу підприємства на його фінансову стійкість.

Структурно-функціональна модель удосконалення фінансової стратегії передбачає використання CASE-засобу в програмному продукті BPwin за стандартом: IDEF0, який передбачає опис етапів модельованого процесу [2].

Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм удосконалення у вигляді діаграми, наглядно представити послідовність етапів модельованого процесу. Реалізація цього стандарту здійснюється у такий спосіб. Процес моделювання системи починається з побудування контекстної діаграми, тобто найбільш абстрактного рівня опису системи у цілому.

Контекстну діаграму «Оптимізувати структуру капіталу підприємства» подано на рис. 1.

Рис. 1. Контекстна діаграма IDEF0 моделі оптимізації структури
капіталу підприємства

Відповідно до рис.1 на контекстній діаграмі по центру знаходиться блок головної задачі, який відображає сутність моделі, мету її побудування та передбачає сукупність запитань, на які має відповідати модель. З усіх боків до головного блоку надходять інтерфейсні дуги, які визначають:

вхідну інформацію, необхідну для здійснення удосконалення фінансової стратегії;

назву модельованого процесу;

ініціатора – особу, під управлінням якої проводиться робота по удосконаленню фінансової стратегії – фінансовий аналітик та механізм, із застосуванням якого реалізується модельований процес (інформаційні технології);

вихідний документ, тобто результат, який необхідно отримати (в нашому випадку – оптимальна структура капіталу, яку мають розробити фінансовий менеджер з урахуванням таких управлінських обмежень, як стратегія розвитку підприємства).

Другим етапом моделювання є декомпозиція контекстної діаграми (блок А0, рис. 1), результатом чого є діаграма, яка відображає структуру етапів процесу, який відображено у контекстній діаграмі. Декомпозицію контекстної діаграми представлено на рис. 2.

Рис. 2. Діаграма декомпозиції контекстної діаграми (стандарт IDEF0)

Декомпозиція контекстної діаграми (див. рис. 2) дозволяє визначити логіку проведення процесу оптимізації структури капіталу, яка полягає у:

аналізі структури капіталу (блок А1);

визначенні стабільності процесу управління структурою капіталу за допомогою ККШ (блок А2);

розрахунку рентабельності за допомогою вирішення ЗЛП (блок А3);

визначенні оптимальної структури капіталу (блок А4).

Реалізація усіх зазначених на рис. 2 етапів моделюючого процесу має відбуватися фінансовим менеджером з огляду на сутність стратегії розвитку підприємства. Блок А2 додатково керується методикою побудови ККШ [3], а блок А3 – методикою вирішення ЗЛП.

З огляду на те, що визначення стабільності процесу управління структурою капіталу за допомогою ККШ (блок А2, рис. 2) та розрахунок рентабельності структури капіталу за допомогою вирішення ЗЛП (блок А3, рис. 2) є найбільш дієвими інструментами впливу на процес розроблення пропозицій щодо визначення оптимальної структури капіталу, доцільно провести декомпозицію цих блоків. Декомпозиція блоків А2 та А3 (див. рис. 2) представлено на рис. 3 та 4 відповідно.

Рис. 3. Декомпозиція визначення стабільності процесу управління
структурою капіталу за допомогою ККШ

Згідно з рис. 3 визначення стабільності процесу управління структурою капіталу за допомогою ККШ складається з:

розрахуноку порогових значень структури капіталу (блок А21);

розрахуноку контрольних значень структури капіталу (блок А 22);

розрахуноку інтервалів зміни структури капіталу (блок А23).

Управлінськими обмеженнями є стратегія розвитку підприємства та методика побудови ККШ.

Рис. 4. Декомпозиція розрахунку рентабельності структури капіталу
за допомогою вирішення ЗЛП

Відповідно до рис. 4 розрахунок рентабельності структури капіталу за допомогою вирішення задачі лінійного програмування передбачає послідовність наступних етапів:

визначення цільової функції;

визначення обмежень цільової функції;

знаходження значення цільової функції.

Для здійснення послідовності перелічених вище етапів фінансовий менеджер повинен керуватись стратегією розвитку підприємства та методикою вирішення задачі лінійного програмування. Зауважимо, що вихідна інформація з блоку А31 та А32 (див. рис. 4), а саме цільова функція та обмеження цільової функції становлять управлінські впливи для процесу визначення значень оптимальної структури капіталу (блок А33, див. рис. 4).

Слід відзначити, що всі етапи модельованого процесу виконуються із застосуванням інформаційних технологій, що сприяє підвищенню якості прийняття управлінських рішень щодо означеної предметної області..

Отже, застосування CASE-засобу моделювання бізнес процесів підприємницької одиниці дозволив представити у стандарті IDEF0 процес оптимізації структури капіталу підприємства, та при її подальшій декомпозиції наочно відобразити сценарій діяльності фінансового менеджера при виконанні своїх обов’язків щодо модельованої предметної області.

Література:

1. Воробьев Ю. Н. Финансовый капитал предприятий. Теория, практика, управление. – Симферополь: Таврия, 2002. – 364 с.

2. Мінухін С.В., Беседовський О.М. Лабораторній практикум з курсу “CASE–технології” для студентів спец. 7.080401, 7.080407 усіх форм навчання. – Харків.: ХНЕУ, 2005 р.– 80 с.

3. Руденко О. І. Щодо керованості динаміки рентабельності власного капіталу підприємства // Фінанси очима студентів: Збірник матеріалів Студентської науково-практичної конференції (23-26 березня 2010 р.) у 4-х томах. – Том I. – Харків: Модель всесвіту, 2010. – с. 88 – 89.