Ланських Є. В., Сікора Ю. А., Ціпов'яз О. М.

Черкаський Державний Технологічний Університет, Україна

АРХІТЕКТУРА IMS ЯК НОВІТНЯ МЕРЕЖЕНА ТЕХНОЛОГІЯ

 

В сучасному світі телекомунікаційних мереж відбувається процес міграції від традиційних мереж передачі даних до мереж побудованих за принципами технології NGN (Next Generation Network). Технологія NGN це відображення третього етапу еволюції в світі мережених технологій. Третій етап, який вже почався, пов’язаний з інтернетизацією(інформатизацією) суспільства. Серед трьох етапів він є найбільш радикальним, оскільки з одного боку, охоплює все суспільство, з іншого – стосується не тільки сфери побуту, але і всіх сторін життя та діяльності суспільства. З початком третього етапу, почався бурхливий розвиток нових телекомунікаційних технологій, які на технічному рівні забезпечували підтримку даної концепції.[1]

Новим представником мереж NGN є технологія IMS. Архітектура IMS стала проривом технологій NGN. Оскільки дана архітектура впритул наблизилась до концепції інтернетизації суспільства. За допомогою технології IMS можна забезпечити своїх клієнтів певним власним набором ресурсів з будь-якого доступного засобу комунікацій (який підтримує технологію IMS), з будь-якої мережі (будь то мобільні, стаціонарні або бездротові), що і є основною задачею викладеною в концепції інтернетизації суспільства (доступ до інформації в любий час, в будь якому місці з будь якого засобу зв’язку).

IMS представляє собою стандартизовану архітектуру мережі, яка використовує SIP протокол для управління послугами. Початково представлена архітектура розроблялася для бездротових мереж стандартизації 3GPP для розвитку та вдосконалення мобільних мереж GSM. Організацією ETSI/TISPAN вона була розширена також і на мережі фіксованого доступу. За допомогою цієї архітектури можна надавати послуги користувачам через будь-які технології доступу до мережі. Тепер ця архітектура прийнята органами стандартизації і постачальниками телекомунікаційних послуг та обладнання, як основна перспективна технологія для розвитку застарілих, і будівництва нових мереж.[2]

Архітектруа IMS – це представник архітектур, заснованих на розповсюджених протоколах сімейства TCP/IP. Дана технологія призначена для надання послуг і забезпечення управління сеансами зв'язку, і доставку в рамках цих сеансів будь-яких типів інформації — мови, даних, відео, мультимедіа. Принципово важливим є те, що в системах, що відповідають концепції IMS, послуги можуть надаватися різними сервіс–провайдерами і доставлятися до користувачів по різним (дротовим і бездротовим) мережам доступу.

В мережі IMS користувач може підписатися на пакет послуг, зареєструвавши для їх отримання декілька терміналів з різними характеристиками, адресами і типами підключень. Це можуть бути: домашній ПК, підключений до Інтернету через DSL-лінію, або через локальну мережу Ethernet; мобільний телефон з підключеним сервісом GPRS; ноутбук, або КПК, що “виходить на зв'язок” через хот-споти Wi-Fi. Кожний з цих терміналів реєструється окремо, але всі вони асоціюються з одним користувачем, який задає правила, за якими вхідні комунікаційні виклики розподілятимуться між різними терміналами.

Архітектура IMS передбачає можливість використання її елементів для надання великої кількості послуг і розробки та впровадження безлічі додатків. Це дозволяє скоротити як капітальні витрати на устаткування і програмне забезпечення, так і витрати, пов'язані з їх обслуговуванням і технічною підтримкою. В цій архітектурі наявна принципова відмінність від традиційних систем, в яких засоби управління послугами і їх доставки жорстко “пов’язані” з конкретною послугою (наприклад, АТС — телефонія, сервер MCU — відео-конференц-зв’язок і т. п.), а тому впровадження принципово нового сервісу вимагає побудови відповідної інфраструктури для його доставки.[1]

Реалізувавши принципи IMS, оператор може значно заощадити при нарощуванні потужностей своєї мережі завдяки “багаторівневій” моделі мережі IMS, коли кожен рівень мережі можна нарощувати окремо і незалежно від інших

Реалізація нових послуг ще одна перевага. Незалежність IMS від специфіки мереженого транспорту і каналів доступу робить її відмінною основою для конвергенції служб фіксованого і мобільного зв'язку (Fixed Mobile Convergence — FMC).

Отже архітектура IMS дозволяє запуск нових послуг у найкоротші терміни, шляхом введення записів про невизначені сервери додатків до бази даних і стандартизовані інтерфейси для них. IMS дозволяє також надавати свої існуючі телекомунікаційні послуги, що базуються на  IP мережі. Також завдяки IMS зменшується відмінність між операторами фіксованого і мобільного зв'язку. Крім того, для управління всією різноманітністю додатків немає необхідності мати окрему платформу, систему тарифікації, управління і ін. Всі ці функції зведені в єдину платформу, плюс до цього додається роумінг послуг – нова схема заробляння грошей.

 

Література:

1. Бакланов И. Г. NGN принципы построения и организации. – Эко-Трендз, 2008. - 400 с.

 2. M. Wuthnow, M. Stafford, J. Shih IMS: A New Model for Blending Applications (Informa telecoms & media). – Auerbach, 2009. – 368 c.